Сторінка
1

Бюджет та бюджетна система

ПЛАН

1. ПОНЯТТЯ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

2. СТРУКТУРНА ПОБУДОВА БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ

3. ПРИНЦИПИ ПОБУДОВИ БЮДЖЕТНОЇ СИСТЕМИ УКРАЇНИ

ЛІТЕРАТУРА

Вступ

Бюджет та бюджетна система загалом відноситься до тієї сфери суспільного життя, що безпосередньо стосується інтересів всіх і кожного. В бюджеті будь-якої країни відбиваються важливі економічні, соціальні, політичні проблеми життя суспільства і людини.

Розподільчі відносини у суспільстві охоплюють всі сторони відтворювального процесу. Основне місце у регулюванні цих відносин відводиться бюджету. Саме через бюджет держава може стимулювати або обмежувати розвиток державності окремих підприємств, організацій, установ, забезпечити збільшення чи зменшення матеріального або культурного рівня розвитку, впливати на внутрішнє життя державного організму. З метою реалізації цих заходів в умовах товарно-грошових відносин держава повинна мати у своєму розпорядженні відповідні фонди грошових коштів. Формування цих фондів здійснюється в процесі розподілу і перерозподілу ВВП і НД.

Бюджет в соціально-економічному розвитку України відіграє особливу роль при допомозі:

· Системи оподаткування та мобілізації коштів в бюджет;

· Системи фінансування і використання бюджетних коштів;

· Системи бюджетного регулювання.

Виділяються значні кошти на розвиток всіх галузей матеріальної і нематеріальної сфери економіки, на операційні видатки, на розвиток науково-технічного прогресу. Значну частину коштів держава вкладає в соціально-культурну сферу, на невиробничі капіталовкладення, на оплату праці працівників бюджетних установ, на харчування і медикаменти в установи охорони здоров’я, на стипендії, пенсії, допомоги. За рахунок коштів бюджету повністю утримуються органи влади, оборони, міжнародні економічні відносини.

1. Сутність та роль бюджету в соціально-економічних процесах

Бюджет - складна економічна категорія. Як категорія, державний бюджет являє собою систему економічних відносин, що складаються в суспільстві в процесі формування, розподілу та використання централізованого грошового фонду країни, призначеного для задоволення суспільних потреб. Іншими словами, державний бюджет - це грошові відносини, що виникають у держави з фізичними та юридичними особоми у зв¢язку з розподілом та перерозподілом національного доходу, призначеного для фінансування народного господарства, соціально-культурних заходів та установ, управління державою, укріплення обороноздатності країни.

Будучи частиною бюджетних відносин, державний бюджет як категорія характеризується тими ж рисами, які притаманні фінансам вцілому, але в той же час має свої особливості, які відрізняють його від інших сфер та ланок фінансових відносин. До числа таких особливостей слід віднести те, що:

а) бюджет являє собою економічну форму перерозподільчих відносин, пов¢язаних з відокремленням частини національного доходу в руках держави та її використанням для суспільних потреб;

б) за допомогою бюджету здійснюється перерозподіл національного доходу (національного багатства) між найважливішими сферами суспільного виробництва (промисловістю, сільським господарством, транспортом, будівництвом і т.д.), в межех галузей народного господарства, між сферами суспільної діяльності (виробничою і невиробничою сферами економіки), між регіонами країни та територіями;

в) область бюджетного розподілу займає центральне місце в складі державних фінансів, що визначило ключовим положенням бюджету у порівнянні з іншими ланками фінансової системи.

Важливою є роль бюджету у розподілі сукупного суспільного продукту та національного доходу. В бюджеті країни акумулюється значна частина знов створеної вартості-нацонального доходу, розподілюваного і розподілюваного у відповідності з ринковими законами суспільного розвитку для забезпечення розширеного відтворення та задоволення загальнодержавних потреб.

Розподільчі відносини у суспільстві охоплюють всі сторони відтворювального процесу. Основне місце у регулюванні цих відносин відводиться бюджету. Саме через бюджет держава може стимулювати або обмежувати розвиток державності окремих підприємств, організацій, установ, забезпечити збільшення чи зменшення матеріального або культурного рівня розвитку, впливати на внутрішнє життя державного організму. З метою реалізації цих заходів в умовах товарно-грошових відносин держава повинна мати у своєму розпорядженні відповідні фонди грошових коштів. Формування цих фондів здійснюється в процесі розподілу і перерозподілу ВВП і НД.

Цей розподіл здійснюється при допомозі фінансових відносин, а бюджетні відносини (БВ) є складовою частиною фінансових відносин і вони характеризуються наступними особливостями:

1. Ці відносини є розподільчими;

2. Носієм бюджетних відносин є гроші, тобто ці відносини мають вартісне вираження;

3. Кінцевою метою бюджетних відносин є формування і використання централізованого фонду грошових коштів держави (ЦФГКД).

Необхідність формування ЦФГКД в умовах товарно-грошових відносин зумовлено необхідністю виконання державою функцій, виражених у Конституції. З метою формування ЦФГКД у відповідності з об’єктивними економічними законами держава через законодавчі акти організує грошові відрахування, пов’язані з цим процесом. Механізм формування цього фонду в ринкових умовах повинен забезпечуватися з урахуванням:

- необхідності певного обсягу грошових коштів для виконання функцій державою;

- стимулювання юридичних та фізичних осіб в процесі виробництва та надання послуг.

Таким чином формування ЦФГКД є об’єктивно необхідним процесом. Враховуючи принцип єдності усіх ланок бюджету. Бюджет можна розглядати:

а) як економічну категорію;

б) як ЦФГКД;

в) як централізовану ланку фінансової системи;

г) як основний фінансовий план країни.

д) як основний юридично-економічний закон країни.

Розглядаючи бюджет як економічну категорію слід зазначити, що державний бюджет виступає складовою частиною відносин, пов’язаних з розподілом та перерозподілом ВВП і НД з метою формування і використання ЦФГКД. Регулювання бюджетних відносин здійснюється державою у відповідності з економічними законами. В умовах ринкової економіки бюджетні відносини можуть реалізовуватись шляхом різних напрямків розподільчих процесів, а саме: