Сторінка
2
1. Між окремими сферами матеріального виробництва;
2. Між виробничою та невиробничою сферами;
3. Між окремими адміністративно-територіальними утвореннями;
4. Між окремими ланками бюджетної системи;
5. Між окремими категоріями населення;
6. Між Україною та іншими державами;
7. Між Україною та міжнародними організаціями.
У складі бюджетних відносин можна виділити наступні групи:
I. Грошові відносини, які виникають між підприємствами, організаціями державної форми власності та державою. Ці відносини характеризуються двома потоками:
- з спрямування грошових коштів від підприємств в бюджет шляхом сплати податків та інших платежів;
- з асигнуваннями з бюджету на управління та розвиток виробництва (централізовані капіталовкладення, дотації плановозбитковим галузям і т.д.)
Ці відносини носять умовний характер, оскільки платник податків і утримувач бюджетних асигнувань є держава та суб’єкти господарювання державної форми власності.
ІІ. Грошові відносини держави з підприємствами та організаціями колективної форми власності (та змішаної). Ці відносини відрізняються від попередніх, підприємства вступають у відносини з державою як правило в односторонньому порядку. Ці відносини заключаються у сплаті податків та інших обов’язкових платежів. З бюджету асигнування виділяються цим підприємствам в особливих випадках.
ІІІ. Грошові відносини, які виникають між державою і суб’єктами приватної форми власності. Ці відносини характеризуються одностороннім процесом, тобто сплата податків і платежів в бюджет, асигнування відсутні.
IV. Грошові відносини держави з партіями та іншими організаціями.
V. Грошові відносини, які виникають між державою та населенням носять двохсторонній рух грошових коштів.
VI. Між Україною та іншими державами і міжнародними об’єднаннями з приводу одержання та погашення державних кредитів.
Таким чином, сукупність перерахованих грошових відносин характеризує зміст бюджету як економічної категорії. Бюджет як економічну категорію слід розуміти як частину економічних відносин, які виникають з приводу розподілу і перерозподілу ВВП і НД з метою утворення і використання ЦФГКД.
Розглядаючи місце бюджету в системі грошових фондів, слід відзначити, що бюджетні відносини матеріалізуються у ЦФГКД. Цей фонд характеризують наступними ознаками:
· ним розпоряджається виключно держава;
· держава забезпечує нормативно-правове регулювання процесу формування і використання фонду;
· держава забезпечує строго-цільове використання коштів фонду;
· держава забезпечує мобільність і масштаби формування фонду.
Висновок: бюджет є основою ЦФГКД. Серед ланок фінансової системи бюджет займає центральне місце, саме за допомогою бюджету здійснюється розподіл та перерозподіл ВВП і НД у всій його повноті. Тобто між галузями матеріального виробництва, між виробничою і невиробничою сферами, між окремими ланками фінансової та бюджетної системи, між окремими категоріями населення.
Бюджет як основний фінансовий план забезпечує мобілізацію усіх грошових коштів, здійснює їх розподіл по основним ланкам.
Державний бюджет України є одним з основних юридично - економічних законів. Він визначає основну спрямованість фінансової політики держави, її зміст та структуру: основи фінансової діяльності держави, порядок формування бюджету держави та використання асигнування бюджету. Всі економічні та юридичні закони в тій чи іншій мірі пов’язані з бюджетом.
Необхідність бюджету обумовлена:
- наявністю товарно-грошових відносин;
- наявністю держави;
- дією об’єктивних економічних законів розвитку суспільства.
1. Поняття бюджетної системи
У державних утвореннях будь-якого типу обов'язковим елементом є бюджетна система. За формою бюджетні системи мало чим різняться одна від одної. Як правило, бюджетні системи є двох типів. В унітарних державах — дворівнева система, яка включає державний та місцеві бюджети. У державах із федеративним устроєм бюджетні системи включають три й навіть чотири рівні — федеральний бюджет, бюджети членів федерації та місцеві бюджети, а також бюджети земель.
Будова бюджетної системи країни випливає з її державного устрою та здійснюється у відповідності до Бюджетного кодексу України, який набув чинності 21 червня 2001 року.
Бюджетна система – сукупність державного бюджету та місцевих бюджетів, побудована з урахуванням економічних відносин, державного й адміністративно-територіального устроїв та врегульована нормами права.
Бюджетна система України складається з державного бюджету та місцевих бюджетів. Місцевими бюджетами визнаються бюджет Автономної республіки Крим, обласні, районні бюджети, бюджети районів у містах та бюджети місцевого самоврядування. Бюджетами місцевого самоврядування є бюджети територіальних громад сіл, селищ міст та їх об’єднань.
Кожна ланка бюджетної системи є самостійною. Затвердження кожного бюджету здійснюється відповідною Радою народних депутатів, виконання здійснюють виконавчі органи відповідного рівня. Самостійність бюджетів забезпечується наявністю закріплених джерел доходів та правом визначати напрями їх використання.