Сторінка
1

Валютна операція «своп»

ПЛАН

1. Сутність операцій своп.

2. Класифікація свопів.

3. Практика здійснення коротких своп-угод.

4. Процентний і валютний свопи.

5. Історія розвитку свопів.

1. Сутність операцій «своп».

Операції своп - комбінація двох протилежних конверсійних операцій на однакову суму з однією датою укладання та різними датами валютування. При цьому одна із вказаних операцій і дій - термінова, а інша є угодою з негайною поставкою.

На міжнародному ринку капіталів своп має наступні значення:

- здійснення одночасних купівлі та продажу валюти;

- одночасне надання кредитів у різних валютах;

- обмін зобов’язаннями.

Своп – сукупність операцій спот і форвард – обмін номіналу (який також називається основним капіталом) і процентних платежів в одній валюті на номінал і процентні платежі в іншій валюті, тобто обидва грошові потоки представлені різними валютами. Процентна ставка може бути фіксованою або плаваючою для обох валют, або фіксованою – для однієї і плаваючою – для другої валюти.

Свопи – операції купівлі валюти на умовах спот в обмін на національну з наступним викупом – укладаються з метою здійснення комерційних угод, кредитування клієнта, придбання банками валюти без валютних ризиків для забезпечення міжнародних розрахунків.

Таким чином, своп, це одночасна купівля з гарантією наступного продажу. Укладаються два окремі контракти по обміну валют в один і той самий час, але дати розрахунків є різними. Часто ці операції здійснюють банки.

Перевага валютних операцій своп у тому, що вони майже повністю ліквідують валютний ризик. Валюти, куплені і продані у різні дати, можуть бути продані і куплені, утворюючи обернений своп. Тому, якщо непокрита позиція виникає лише через різницю розрахункових дат, вона може бути легко зменшена, або покрита повністю, тобто може бути створена обернена позиція.

Отже, основна перевага операцій своп як засобу створення термінових позицій полягає у тому, що їх учасникам не треба переживати про короткострокові коливання курсів, оскільки останні не чинять сильного впливу на форвардний курс.

Оскільки операція своп – це комбінація купівлі та продажу однієї і тієї ж валюти, але з різними строками платежів, визначена сума валюти одночасно виступає об’єктом як касової, так і термінової угоди. Отже, вона була продана як готівка і одночасно викуплена через певний час, або навпаки, закуплена як готівка і одночасно продана на термін. Перша частина операції здійснюється за курсом кеш (спот), друга – термінова угода – за курсом форвард. Сума, яку взамін одержуємо або продаємо, збільшена або зменшена на своповий процент, який виражає різницю між курсами спот і форвард.

Тому на практиці часто такі угоди називають подвійними угодами. Вони зручні для банків, оскільки не створюють відкритих позицій – купівля/продаж валюти покривається зустрічним продажем/купівлею.

Напр., французький комерційний банк володіє 1 млн. англ. фунтів, які йому не потрібні в найближчі 20 днів, і в той же час зараз йому потрібні долари. Швейцарський банк має лишні долари, і в той же час потребує англ. фунтів. Обидва банки зустрічаються на валютному ринку та укладають угоду купівлі-продажу доларів за фунти по курсу даного дня. Однак оскільки французькому банку знову будуть потрібні продані долари через 20 днів, а швейцарський банк хоче одержати назад фунти (як сильнішу валюту), вони домовляються повернути кошти назад, укладаючи термінову угоду своп з відповідною премією чи дисконтом.

Свопові операції використовуються і для зменшення та уникнення валютних ризиків, пов’язаних з коливаннями валютних курсів. Однак найчастіше вони пов’язані з поточними операціями банків і укладаються для підтримання їх позицій, для надання короткострокових кредитів іншим фірмам та банкам.

У періоди великого поширення клірингових розрахунків свопові операції використовувалися і для придбання клірингової валюти, коли плафон технічного кредиту за даною кліринговою угодою було вичерпано і не було іншої можливості придбати авуари для розрахунків за необхідний країні імпорт. У таких випадках держави, що потребували імпортних товарів, закладали вільно конвертовану валюту на визначений термін. Напр., за клірингом між Іраном і Фінляндією технічний кредит повністю засвоєно. Іран потребує імпорту важливих для країни товарів, але не має клірингових коштів, щоб оплатити імпорт. Тоді він домовляється з Фінляндією і переводить їй 1 млн. вільноконвертованих доларів, за що Фінляндія надає Ірану 1 млн. клірингових доларів. Якщо своп укладено на 1 місяць, після його закінчення Фінляндія повертає Ірану 1 млн. вільноконвертованих доларів, а Іран Фінляндії – 1 млн. клірингових доларів. В даному випадку маємо своп – комбінацію з двох операцій: угода готівкою – обмін конвертованої валюти на клірингову – і термінова угода – зворотний обмін клірингової валюти на конвертовану.

2. Класифікація свопів.

Залежно від кількості контрагентів у своп-угоді виділяються такі види своп-операцій:

А) чистий своп (pure swap) – коли обидві частини операції здійснюються одними і тими самими контрагентами.