Сторінка
2

Валютна операція «своп»

Б) складовий своп (engineered swap) – коли угоди здійснюються між різними партнерами (за участю третіх осіб).

Оскільки своп – комбінація двох протилежних конверсійних операцій на однакову суму з різними датами валютування, то дата виконання ближчої операції називається датою валютування свопа, а дата віддаленої угоди – датою закінчення свопу.

Залежно від черговості угод свопи поділяються на:

1) звичайний своп (b+s, buy/sell, buy and sell swap) – коли перша конверсійна угода є купівлею, а друга – продажем валюти;

2) обернений своп (s+b, sell/buy, sell and buy swap) – коли спочатку здійснюється угода продажу, а потім – купівлі валюти.

Своп – взаємодія брокерів (дилерів), що дотримуються різних суджень стосовно того, який вплив чинитиме змінний форвардний спред однієї валюти на форвардний спред іншої валюти під впливом діючих процентних ставок. Можливості маневрування терміном і сумою залежать від періоду угоди. Чим більший період за угодою своп, тим більше можливостей і часу, щоб скоригувати термін і суму. Як правило, свопи укладаються на термін до 1 року, але можливі й варіації.

За термінами свопи поділяються на:

1) стандартний своп (зі споту, спот-уїк, s/w swap, spot-week swap), коли перша угода здійснюється на споті, а інша – на умовах однотижневого форварда;

2) короткий (одноденний) своп (до споту, том/некст, tom/next swap), коли перша операція здійснюється з датою валютування завтра, а друга – на споті.

3) Форвардний своп (після споту) – поєднання двох форвардних угод; ближча операція здійснюється на умовах форвард з датою валютування пізніше, ніж спот, а обернена – на умовах пізнішого форварда.

Котирування своп – різниця між форвардною ціною та ціною спот (можна сказати, що своп – це різниця процентних ставок за даними валютами за визначений період часу). Котирування своп можна одержати різними способами:

Своп-курс =

Відповідно, різниця процентних ставок дорівнює:

Для кожного з видів свопів (залежно від терміну) існують власні особливості виставлення котирувань

Стандартна угода складається з двох операцій – спот і форвард (в першій угоді береться курс спот, в другій – курс форвард), які засновані на загальному курсі спот. Відповідно, відмінність цих курсів складає форвардну маржу (спред) на визначений період. Тому при котируванні такого свопу, як правило, вказуються лише форвардні пункти двостороннього котирування для відповідного періоду. Напр.:

EURO/USD 3 month swap = 123 141

Bid offer

Відповідно до котирування котируючий банк купує (або продає) базову валюту на умовах форвард (на дату закінчення свопу).

3. Практика здійснення коротких своп-угод.

Короткі свопи також котируються у вигляді форвардної маржі (спреду) для визначеного періоду, а розрахунок курсу здійснюється з використанням наступних правил:

1. якщо базова валюта котирується з премією, валютний курс для першої угоди (до споту) має бути нижчий, ніж для другої (на споті);

2. якщо базова валюта котирується з дисконтом, курс виконання першої угоди має бути вищий, ніж для другої.

Таким чином, в розрахунках дат валютування (до споту) і терміном закінчення свопу (спот) використовується поточний форвардний курс. При цьому необхідно, щоб різниця курсів складала величину форвардного спреду для відповідного періоду. Тоді дата спот завжди буде представляти віддалену дату.

4. Процентний і валютний свопи.

Інструментами свопів як правило, є валюта або процентні платежі. Тому основні різновиди свопу – процентний і валютний свопи. Такі операції, як процентний і валютний свопи, мають на меті запобігання несприятливій зміні процентних ставок та валютних ризиків за кредитними операціями, а також зниження вартості залучення та надання валютних коштів.

Процентний своп являє собою середньострокову чи довгострокову угоду між двома банками чи фінансовими організаціями, згідно з якою одна сторона бере на себе зобов'язання сплачувати за конкретну суму кредиту проценти за фіксованою ставкою, а інша зобов'язується сплачувати проценти за ту ж саму суму кредиту, виражену в тій самій валюті, але за плаваючою ставкою. При цьому учасники угоди процентного свопу не вступають в кредитні відносини між собою, і реального руху коштів за кредитом не відбувається. Процентні свопи, які передбачають змінну процентну ставку на актив, називаються активними, а ті, що змінюють процентну ставку на пасив, — пасивними.

За угодою валютного свопу сторони узгоджують суму основного боргу в одній валюті та її еквівалент у іншій валюті, і, на відміну від процентного свопу, де реального руху основної суми не відбувається і сторони обмінюються тільки процентними платежами (на практиці розмір платежів установлюється, як правило, в інтервалі між більшою та меншою сумами нарахованих процентів), за угодою валютного свопу сплаті підлягають як суми процентів, так і основні суми. При цьому, оскільки зобов'язання сторін виражені в різних валютах, взаємні платежі здійснюються в повних сумах.

Нині створений і функціонує повноцінний ринок валютних та процентних свопів. Ці операції проводяться в усіх основних євровалютах, однак найбільше їх припадає на долар США. Угоди "своп" укладаються, як правило, на термін від 2 до 10 років.

При проведенні операцій валютного та процентного свопів слід зважати на низку пов'язаних з ними ризиків, і передусім на ризик неплатежу та ризик дострокового розірвання угоди.

Ризик неплатежу за угодою процентного свопу порівняно невеликий, оскільки, як уже зазначалося, реального руху коштів за основною сумою не відбувається. Що ж до угод валютного свопу, то вони є ризикованими, оскільки взаємні платежі здійснюються в повній сумі. Як захист від указаного ризику більшість угод передбачає, що сума платежу за угодою "своп" переходить у повну власність її бенефіціару тільки за умови, що сам бенефіціар, своєю чергою, виконає повною мірою власні платіжні зобов'язання.