Сторінка
1

Роль фінансів у розвитку міжнародних зв'язків

Міжнародні відносини можна розглядати у трьох аспектах: економічному, політичному і культурному. Економічні міжнародні відносини здійснюються у формі міжнародних фінансових відносин.

З одного боку, ринкова економіка кожної країни є відокремленою системою з національною специфікою. З іншого боку, вона інтегрована (вбудована) у світову господарську систему завдяки виробничим і торговельним зв'язкам. Це означає, що економіка будь-якої країни не може бути ізольованою, економіки окремих країн об'єднуються у світову економічну систему на основі міжнародних фінансових відносин.

У межах світової економічної системи виробничий і торговельний обміни сприяють підвищенню ефективності економіки окремої країни: експорт, що постійно зростає, потребує зміцнення внутрішнього потенціалу країни.

Міжнародні фінансові відносини — це відносини між суб'єктами різних країн — урядами, підприємствами та фізичними особами — щодо концентрації та перерозподілу грошових ресурсів на світовому фінансовому ринку з метою досягнення безперервності й рентабельності національного виробництва.

Міжнародні фінансові відносини реалізуються у вигляді міжнародних грошових потоків і забезпечують переливання з однієї країни в іншу грошового капіталу у процесі виробництва шляхом переміщення матеріальних ресурсів під час кругообігу капіталу (товар — гроші — товар), а також тимчасово вільних капіталів за допомогою світових фінансових (валютних і кредитних) ринків.

Особливість міжнародних фінансових відносин полягає в організації руху фінансових ресурсів з обов'язковою участю урядів країн, резиденти яких беруть участь у фінансових операціях. Така участь

передбачає законодавче забезпечення фінансових відносин юридичних та фізичних осіб різних країн на міжурядовому рівні на основі норм міжнародного економічного права (рис. 8.1).

Обсяг і напрям руху міжнародних грошових потоків залежать від стану світової торгівлі, стабільності економік окремих країн і політичних чинників. У кризових ситуаціях грошові потоки зменшуються, а в разі поліпшення кон’юнктури світового ринку розширюються.

Розглянемо фактори, що впливають на міжнародні грошові потоки.

1. Загальний стан світової економіки, який характеризується кон’юнктурою світового ринку. Загальний спад або піднесення економік промислово розвинених країн впливає на обсяг світової торгівлі, оскільки на ці країни припадає основна частка товарообміну і відповідно основна маса грошей, що переміщуються з однієї країни в іншу.

2. Взаємна лібералізація торгівлі у світі. Торговельні відносини 115 країн, що входять до Світової організації торгівлі - СОТ (до 1995 р. - ГАТТ), і прийняття до неї нових членів значно спрощують вихід окремих виробників на світовий ринок і збільшують обсяг торгівлі.

3. Неоднорідність економічного розвитку країн призводить до нерівномірного руху грошових потоків. З високорозвинених країн надлишок капіталу переміщується в менш розвинені країни у

вигляді інвестицій і водночас з країн, що розвиваються, у процесі світової торгівлі фінансові ресурси переміщуються в розвинені країни.

4. Структурна перебудова економік окремих країн змінює структуру та обсяг світової торгівлі. Так, з 1991 р. внаслідок переорієнтації на нові ринки значно збільшились обсяги і водночас змінилась товарна структура торгівлі країн СНД з розвиненими країнами Західної Європи та США.

5. Перенесення виробництв у країни з дешевою робочою силою сприяє розвитку виробничого потенціалу цих країн і світової торгівлі.

6. Різні рівні інфляції у країнах спричинюють переливання грошового капіталу у країни, де інфляція вища і відповідно вищі банківські процентні ставки.

7. Незбалансованість міжнародних розрахунків за торговельними операціями (заборгованість за поставками) знижує швидкість переливання грошового капіталу і ефективність світової торгівлі.

8. Експорт капіталів за прибутковістю вигідніший, ніж експорт товарів, тому приріст обсягу вивезення капіталу випереджає приріст обсягу світової торгівлі.

Грошові потоки у сфері міжнародних фінансів

Міжнародні фінанси — це фінанси міжнародних наднаціональних фінансових організацій та інститутів у вигляді спільних або цільових фондів, метою створення яких є забезпечення цілісності та стабільності світового господарства.

Міжнародні фінанси відображають світові інтеграційні процеси і кредитують проекти, потрібні світовій спільноті, навіть якщо вони стосуються проблем однієї країни. Наприклад, закриття Чорнобильської АЕС кредитується з фонду, який створюється за рахунок фінансів розвинених країн.

Грошові потоки в міжнародних фінансах рухаються між окремими міжнародними організаціями та урядами і між окремими підприємствами та міжнародними інститутами — МВФ, МБРР та ін. (рис. 8.2).

Рух міжнародних фінансових потоків відбувається за сферами міжнародних розрахунків - каналами міжнародних розрахунків, до яких належать:

• валютно-кредитне і розрахункове обслуговування торгівлі, включаючи торгівлю золотом;

• зарубіжні інвестиції в основний та оборотний капітал підприємств;

• операції з цінними паперами на світовому фондовому ринку;

• валютні операції на світовому валютному ринку;

• перерозподіл частини національного доходу окремих країн у вигляді членських внесків у капітал міжнародних фінансових організацій;

• надання фінансової допомоги окремим країнам, що передбачено державним бюджетом країни-донора та ін.

Міжнародні фінансові потоки функціонують на світових ринках -територіальних утвореннях, де здійснюються міжнародні фінансові операції.