Сторінка
1
Пряме зарубіжне інвестування
Інвестиційна діяльність компанії за кордоном вважається прямим зарубіжним інвестуванням, якщо здійснюється контроль через володіння значною частиною акціонерного капіталу реципієнта інвестицій, частина капіталу виробництва (продажу) компанії переміщується до іншої країни (країни-реципієнта інвестицій). Пряме зарубіжне інвестування (ПЗІ) — комплексна діяльність, що охоплює такі напрями: переказ капіталу, контролююче інвестування, джерело коштів операцій за кордоном, баланс руху платежів.
Таблиця 18
Використання недосконалості ринку [4, с. 462]
| Найважливіші характеристики ТНК | Яким чином ТНК використовують недосконалість ринку? |
| 1. Здатність використовувати відмінності національних економік | а) американські фірми використовують за кордоном дешеву робочу силу для збирання техніки; б) ТНК отримують позики на євроринках з низькою вартістю |
| 2. Здатність усіх філіалів діяти для досягнення цілей системи | а) розподіл виробництва між філіалами для мінімізації витрат; б) розподіл прибутку між філіалами для мінімізації податків; в) розподіл відкритих валютних позицій між філіалами для мінімізації загального валютного ризику |
| 3. Здатність до інтернаціоналізації конкретних, специфічних переваг фірм | а) використання виробничої інформації, яка є власністю фірми, для випуску кращої продукції; б) виробник транспортного устаткування використовує виробничу технологію в кількох філіалах по всій земній кулі. Нафтохімічна фірма використовує пріоритетну технологічну базу для розроблення вдосконалених методів виробництва |
Збиранням та аналізом даних про світові потоки займається Центр ОНН з транснаціональних корпорацій.
Пряме інвестування — це один з кількох методів, який використовують комерційні підприємства для отримання прибутку на іноземних ринках. Мотивації ПЗІ охоплюють мотивації на рівні фірми та макроекономічні фактори мотивації.
Мотивація на рівні фірми — це діяльність, що задовольняє основні підприємницькі потреби:
1) у ринках;
2) в ефективності виробництва;
3) у сировині;
4) в інформації та технологіях;
5) потребу мінімізувати чи диверсифікувати ризики.
Таблиця 19
Декомпозиція ризику ТНК [4, с. 477]
| Елементи ризику | Характеристика |
| 1. Належить до внутрішньої структури ТНК | Корпоративна фінансова структура: фінансовий ризик нездатності здійснити платежі за боргом та трансляційний валютний ризик ТНК |
| 2. Належить до світового середовища | Систематичні світові зміни: ризик змін у світовому середовищі, таких як невигідні ціни на товари та світовий економічний спад |
| 3. Належить до специфічних факторів, пов’язаних з діяльністю в даній країні | Несистематичні (пов’язані з даною країною) ризики: ризики, пов’язані з динамікою економічного циклу, експропріацією, трансляційні, операційні валютні та економічні відкриті позиції під ризиком |
Аналіз регіонального ризику (основні елементи):
Стабільність місцевої економіки та відсутність інфляції.
Адекватне ставлення до інвестування уряду країни—реципієнта інвестицій.
Відсутність змін у регулюванні уряду.
Можливість вільного переміщення прибутку з країни—реципієнта інвестицій.
Можливість продати або ліквідувати інвестиції та, як наслідок цього, відкликання коштів з країни.
Міри регулювання регіонального ризику:
1. Попереднє обговорення.
2. Спільне підприємство.
3. Стратегія діяльності.
4. Страхування ризику.
Фінансування зарубіжних філіалів ТНК
Фінансова або казначейська функція ТНК об’єднує в собі мобілізацію коштів для оперативних потреб та розширення діяльності, управління оборотним капіталом, фінансові аспекти рішень про інвестиції в інших країнах.
Форми фінансування ТНК:
За інструментами:
позики;
випуск нових акцій.
За джерелами фінансування:
внутрішні;
зовнішні.
За строками:
короткострокові;
довгострокові.
За валютами:
місцева валюта;
Завантажити реферат