Сторінка
4

Фінанси транснаціональних корпорацій (ТНК)

Цілі та завдання контролю й регулювання грошових операцій ТНК:

З погляду системного підходу:

ТНК — організаційна сукупність, у середині якої можуть діяти різні складові, що функціонують по-різному.

Завдання — отримання прибутку на всіх рівнях системи (материнська компанія вимагає від своїх філіалів принести в жертву особисті прагнення заради загального прибутку).

З погляду потреб зарубіжних філіалів:

Філіали ТНК мають різні уявлення щодо контролю та регулювання грошових операцій корпорацій.

Завдання — дії та можливості отримання асигнувань та розроб­лення плану з досягнення більш вузьких та конкретизованих цілей.

Управління грошовою готівкою

Управління потоками грошової готівки тісно пов’язане з визначенням потреб системи та її підрозділів у готівці, вибором методів централізації готівки оптимальним використанням готівкових коштів. Глобальне управління грошовою готівкою ускладнюється державними обмеженнями на переміщення фінансових коштів, різницею між темпами інфляції та коливаннями валютних курсів.

Рис. 22. Цикл руху грошової готівки (об’єднує отримання готівки від продажу продукції та оплату готівкою факторів виробництва) [2, с. 669]

Для визначення потоків руху грошової готівки ТНК спочатку складають бюджет та прогноз для оцінки потреб фірми в грошовій готівці. Хороша система звіту дає змогу визначити глобальні потреби в грошовій готівці. Існує низка перешкод, що виникають на шляху внутріфірмового обміну інформацією: мовні бар’єри, протидія на місцях (часто через особливості культури) технічні труднощі, державне регулювання інформаційних потоків.

Після адекватного визначення місцевих потреб у коштах керів­ник потоками грошової готівки повинен вирішити, чи можна дозво­лити місцевому керівникові інвестувати залишок готівки в розширення підприємства, чи він повинен спрямувати його до центра. Способи переміщення коштів: об’ява дивідендів, роялті й гонорари в оплату управлінських послуг, виплати на погашення основної суми кредитів та процентів за ними, встановлення трансфертних цін.

Трансфертна ціна — ціна продажу товарно-матеріальних запасів між взаємозв’язаними підрозділами. Види: ринкові та неринкові.

Основні детермінанти політики встановлення трансфертних цін

Правові фактори — перше місце:

Порядок оподаткування.

Податкове митне законодавство країни-реципієнта.

Правила та вимоги фінансової звітності.

Протитрестове та антидемпінгове законодавство країни-реципієнта.

Вимоги, зумовлені порядком управління потоками грошової готівки:

Валютний контроль.

Ціновий контроль тощо.

Характеристики місцевої ділової сфери:

Стан економіки країни.

Конкуренція.

Стан ринку.

Політика встановлення трансфертних цін включає множину цілей, що мають бути реалізовані за формування трансфертних цін. Потрібно враховувати, що на трансфертні ціни не поширюються деякі з тих обмежень, що діють відносно дивідендів та процентних платежів. Важливу роль за вирішення цього питання відіграє вибір валюти та норми податкового законодавства, які в багатьох країнах обмежують свободу встановлення трансфертних цін.

Після того, як грошову готівку повернено до центральної каси, керівник грошовою готівкою повинен вирішити, що з нею робити.

Багатосторонній «нетинг» — це варіант стратегії управління грошовою готівкою. Він дає ТНК змогу знизити інтенсивність потоків грошової готівки, швидше й ефективніше її переміщувати. Нетинг на міжнародному рівні означає взаємну компенсацію зобов’язань та активів між зацікавленими сторонами.

Стратегії та механізми підвищення ефективності управління готівковими коштами

Складності здійснення контролю та регулювання готівкових коштів виникають через різницю в ставках прибутків за процентами, які потребують різних витрат грошових коштів, через постійні зміни валютних курсів і валютних процентних ставок, знач­ні відмінності національних податкових систем. Різні валютні системи передбачають різні форми урядового контролю за специфічними категоріями операцій або замороження фондів.

Методи поліпшення контролю та регулювання грошових операцій

На загальносистемному та регіональному рівнях:

1. Централізовані депозитарії та взаємна компенсація вимог і зобов’язань на регіональному рівні.

2. Міжнародні фінансові філіали та центри повторного обліку.

Міжнародні фінансові компанії є альтернативою центрів повторного обліку, але, на відміну від цих центрів, не потребують значного адміністративного контролю. У разі використання цього методу фінансові компанії купують самі або є посередниками під час купівлі рахунків у діючих відділень ТНК. Так ці компанії отримують можливість брати на себе валютні ризики, пов’язані з виставленням переказних векселів.

3. Встановлення трансфертних цін.

4. Стратегії виплат.

5. Внутрішні кредити системи.

Індивідуальний рівень — індивідуальні стратегії філіалів:

1. Прогнозування кошторисів майбутніх готівкових надходжень та платежів.

2. Збирання готівкових коштів та механізм внутрішніх кредитів.

3. Прискорення або затягування розрахунків за зовнішньоторговими операціями.

Валютні ризики потенційних збитків ТНК

Ціль фінансової стратегії ТНК: