Сторінка
2

Грошові надходження підприємств

Фонд оплати праці (ФОП) підприємства – включає витрати на оплату праці основного виробничого персоналу підприємств, включаючи премії робітникам і службовцям за виробничі результати, стимулюючі і компенсаційні виплати, витрати на оплату праці робітників, що не зараховані в штат підприємства, але зайняті в основному виробництві.

Балансовий прибуток – загальна сума прибутку підприємства від усіх видів діяльності за звітний період, отримана як на території України, так і за її межами, яка відображена в його балансі та включає прибуток від реалізації продукції (робіт, послуг), основних доходів, нематеріальних активів, цінних паперів, інших видів фінансових ресурсів і матеріальних цінностей, а також прибуток від орендних (лізингових) та позареалізаційних операцій.

Чистий прибуток – це валовий прибуток за мінусом обов’язкових платежів (податок на майно, рентні платежі, плата за землю, податок на транспортні засоби, отримані дивіденди, податок на прибуток). Прибуток, що залишається в розпорядженні підприємства = скоригованому або чистому прибутку. З чистого прибутку сплачуються різноманітні платежі, які пов’язані із застосуванням економічних санкцій до підприємства. За рахунок чистого прибутку створюються фонди нагромадження і споживання. Частина чистого прибутку може залишитись нерозподіленою.

Прибуток і його економічний зміст. Прибуток – це грошовий вираз основної частини грошових коштів, що створені підприємствами будь-якої форми власності. Як економічна категорія він характеризує фінансовий результат діяльності підприємства.

Прибуток – це показник, який найбільш повно відображає ефективність виробництва, обсяг і якість виробленої продукції, стан продуктивності праці, рівень собівартості. В той же час прибуток – один з основних фінансових показників плану і оцінки господарської діяльності підприємств. За рахунок прибутку здійснюються фінансові заходи по науково-технічному і соціально-економічному розвитку підприємств, збільшення фонду оплати праці їх працівників. Він не тільки джерело забезпечення внутрігосподарських потреб підприємства, але і набуває все більшого значення у формуванні бюджетних ресурсів, позабюджетних і благодійних фондів. Багатоаспектне значення прибутку посилюється з переходом економіки держави на основи ринкового господарства. Крім прибутку з найбільш уживаних економічних показників ефективності виробничої діяльності використовуються показники рентабельності.

Якщо прибуток виражається абсолютною величиною, то рентабельність – це відносний показник інтенсивності виробництва. Він відображає рівень прибутковості відносно певної бази. Протягом останніх 25 років широко застосовується показник рентабельності, що обчислюється як відношення прибутку до середньорічної вартості Основних фондів і нормованих оборотних коштів:

де Рв – рівень рентабельності виробництва;

П – валовий прибуток підприємства;

Офс – середньорічна вартість основних фондів;

Онк – середньорічна вартість нормативних оборотних коштів.

Рентабельність кожного виду продукції визначається за формулою:

де Рп – рентабельність продукції;

П – валовий прибуток,

С/в – собівартість продукції.

Принципи розподілу прибутку:

1) першочергове виконання зобов’язань перед державою;

2) встановлення зацікавленості у кращих результатах господарювання;

3) створення пільгових умов для окремих суб’єктів господарювання, діяльність яких має велике економічне значення для інвесторів.

Прибуток завжди визначається, шляхом співставлення отриманих доходів із понесеними витратами. Прибуток для цілей оподаткування підприємства податком на прибуток визначається шляхом зменшення суми скоригованого доходу на суму валових витрат та суму амортизаційних відрахувань. Прибуток, розрахований вищевказаним чином, підлягає оподаткуванню податком на прибуток за ставкою 30%. Після сплати цього податку, у підприємства залишається та його частина, що називається чистим доходом. Кожне підприємство використовує прибуток на свій розсуд, формуючи ті чи інші грошові фонди цільового призначення: фонди нагромадження і фонди споживання. Фонди нагромадження: фонди розвитку виробництва, резервний (страховий фонд). Зокрема – це фінансування науково-дослідних і проектно-конструкторських робіт; робіт по створенню, засвоєнню та впровадженню нової техніки; удосконалення технології і організації виробництва; модернізація обладнання, покращання якості продукції, технічне переозброєння, реконструкція діючого виробництва. Чистий прибуток є джерелом поповнення власних оборотних коштів. Крім того, він спрямовується на сплату по кредитах, одержаних на поповнення нестачі власних оборотних коштів і т.ін.

Поряд з фінансування виробничого розвитку, чистий прибуток спрямовується на створення фонду споживання: фонду соціального споживання, фонду матеріального заохочення та інші цілі. Так, з чистого прибутку виплачуються одноразові допомоги для тих, хто виходить на пенсію, дивіденди по акціях і вкладах членів трудового колективу в майно підприємства. Здійснюються видатки на оплату додаткових відпусток зверх встановленої законом тривалості, надається матеріальна допомога, здійснюються витрати на безкоштовне харчування, або на харчування за пільговими цінами.

Забезпечуючи виробничі, матеріальні та соціальні потреби за рахунок чистого прибутку, підприємство повинно намагатися встановити оптимальне співвідношення між фондом нагромадження і фондом споживання, враховуючи умови ринкової кон’юнктури і разом з тим стимулювати і заохочувати результати праці робітників підприємства. Отже, чистий прибуток створює стимулюючі умови господарського розвитку підприємства в умовах переходу до ринку, є важливим фактором подальшого зміцнення і розширення підприємницької діяльності.