Сторінка
3

Розробка педагогічного курсу професійного виховання "Механізми та елементи трансмісії"

Широкого застосування набуває варiативно-модульний пiдхiд до побудови навчальних планiв i програм, використання альтернативних пiдручникiв i методики навчання. До навчальних планiв вводяться предмети за вибором учнiв та окремi факультативнi курси. На кожному з трьох рiвнiв професiйної освiти важливе значення має перехiд вiд жорсткої регламентацiї змiсту освiти до розробки стандартiв базисної частини професiйної пiдготовки, до зменшення кiлькостi нормативної навчально-програмної документацiї. В училищах створюються умови для планування резерву навчального часу. Це дозволяє гнучко пiдходити до його використання з урахуванням нових педагогiчних i виробничих завдань.

Концепцiя виходить з того, що необхiдний рівень професiйної освiти майбутнiх робiтникiв забезпечується широтою профiлю пiдготовки, вiдповiдним рiвнем квалiфiкацiї, а також їхньою спецiалiзацiєю пiд час виробничого навчання безпосередньо в цехах, бригадах, ланках, тобто на конкретних робочих мiсцях пiдприємства. При цьому зростає значення наступностi, ускладнення навчально-виробничого процесу, його ступiнчастостi та поетапної атестацi учнiв.

Однiєю з особливостей навчально-виховного процесу в сучасних умовах є те, що заклади освiти мають право самостiйно обирати форми i методи органiзацї навчально-виховного процесу, а педагогiчнi працiвники — самостiйно визначати засоби i методи навчання i виховання учнiв з урахуванням положень загальної педагогiки та методики навчання.

Поряд з цим учням надано можливiсть самостiйно обирати факультативи, частину навчальних предметiв, достроково чи екстерном складати екзамени з навчальних предметiв, а також випускнi квалiфiкацiйнi екзамени, навчатися в разi необхiдностi за iндивiдуальним графiком. Це зумовлює необхiднiсть розширення функцiй iнженерно-педагогiчних працiвникiв, особливо майстрiв виробничого навчання. Їхнi поради необхiднi вихованцям не лише на початку навчання в училищi, а й на всiх його етапах вiд першого i до останнього дня.

Вiдповiдно до Закону «Про освiту» навчально-виховний процес у державних закладах вiльний вiд втручання полiтичних партiй, громадських, релiгiйних органiзацiй. Залучення неповнолiтнiх до участi в полiтичних акцiях пiд час навчально-виховного процесу не допускається.

Незалежно вiд рiвня професiйної пiдготовки чи типу закладу викладачi й майстри покликанi збагачувати змiст навчально-виховного процесу, посилювати увагу до задоволення національно-культурних потреб особистостi, врахування специфiки iсторiї, традицiй i досвiду базового пiдприємства чи галузi народного господарства, а також соцiально-економiчних, культурних, національних та iнших особливостей того регiону, краю, мiста чи селища, в якому знаходиться профтехучилище чи iнший навчальний заклад. Iнженерно-педагогiчнi колективи мають сприяти вiдродженню i збереженню декоративно-прикладного мистецтва, розвитку народних промислiв тощо. Зростає значення краєзнавчої роботи, народних традицiй, етнографiї, музичного та образотворчого мистецтва у формуванні особистості майбутнього робiтника.

Майстри мають великi можливостi для виховання в учнiв нацiональної самосвiдомостi, глибокої поваги до народу, його iсторiї i культури. В основу цiєї дiяльностi важливо покласти положення про діалектичне поєднання національного та iнтернацiонального, пріоритет загальнолюдських цiнностей. Залучення майбутнiх робiтникiв до скарбницi духовних та культурних багатств світової цивiлiзацiї, до розвитку духовного потенціалу українського та iнших народiв, творче опанування скарбами минулого i сучасностi, конкретна участь в охоронi пам’яток iсторiї i культури, в розвитку культурних зв’язків з усiма народами свiту — почесне завдання сучасної професiйної школи України.

Навчально-виховний процес в училищi будується на принципах демократизації i гуманізації вiдносин педагогiв та учнiв, а також учнiвського самоврядування i спiвуправлiння з урахуванням iнтересiв, нахилiв i здiбностей пiдлiткiв. При цьому слiд особливо наголосити на зростаннi ролi спiвробiтництва, спiльної творчої дiяльностi iнженерно-педагогiчних працiвникiв та учнiв, батькiв, громадських органiзацiй i трудових колективiв підприємств.

Формування громадянської зрiлостi майбутнiх робiтникiв вимагає цiлiсного пiдходу до органiзацiї навчально-виховного процесу, забезпечення гармонiйного поєднання рiзноманiтних напрямiв, засобiв, форм виховання на основi гуманiстичного осмислення внутрiшнього свiту особистостi, взаємозв’язків загальнолюдських характеристик i iндивiдуальної неповторностi, а також врахування вiкових, психологiчних та фiзiологiчних особливостей. Вiдповiдно до Концепції професійної освіти України кожен професійний навчально-виховний заклад, незалежно вiд вiдомчого пiдпорядкування, розробляє на основi дiючого законодавства свiй Статут, в якому визначаються мета i завдання його дiяльностi, органiзацiйна структура, права та обов’язки членiв iнженерно-педагогiчного та учнівського колективiв. Отже, всю навчально-виховну i виробничу дiяльнiсть слiд спрямовувати на формування в молодi високої професійної майстерності, відповідального ставлення до наслiдкiв своєї працi, потреби активної участi в охоронi навколишнього середовища. Рівень професiоналiзму, моральної i загальної культури майбутнього робітника залежить вiд спiльної дiяльностi, творчого пошуку iнженерно-педагогiчного та учнівського колективів.

Перебудова професiйної освiти на основi врахування сучасних i перспективних вимог суспiльства, науковотехнiчного прогресу вимагає змiни статусу керiвникiв, викладачiв i майстрiв. В цих умовах значно підвищується їхня особиста вiдповiдальнiсть у виборі форм i методiв навчання i виховання, органiзацiї суспiльно корисної i продуктивної працi учнiв, забезпеченнi їхньої участi у рiзних навчально-виробничих госпрозрахункових кооперативах, технiчних, рацiоналiзаторських, спортивних, художніх та iнших самодiяльних об’єднаннях. А це вимагає вiд майстрiв постiйного творчого пошуку, високої педагогічної i професійної майстерності.

Для цього в профтехнічному навчанні необхідно правильно використовувати методи і принципи.

Характеристика професійного навчання машинобудівного профілю

Враховуючи різноманітність робітничих машинобудівних професій, їх можливо умовно розподілити на такі групи: група верстатних; група слюсарних; група професій, які пов'язані з обслуговуванням технологічного обладнання; контролери верстатних і слюсарних робіт.

Група верстатних професій поділяється на дві підгрупи: робітники вузькоспеціалізованих верстатних професій (токар, фрезерувальник, свердлувальник, шліфувальник і таке інше), і робітники інтегрованих верстагнил професій: верстатник широкого профілю, який може виконувати обов'язки контролера ВТК; фрезерувальник з правом виконувати роботи як на універсальних, так і на вузькоспеціалізованих фрезерних верстатах (шліцефрезерувальних, зубофрезерувальних і ін.).

Друга група - це слюсарні професії, які пов'язані з основним виробництвом: слюсар-збиральник двигунів, слюсар-збиральник літаків, слюсар-збиральник автомобілів тощо.