Сторінка
5
В Україні у відповідності з законом "Про освіту" в структуру професійно-технічної освіти входять: одержання навчаємими професії, їх перепідготовка і підвищення кваліфікації.
Існують такі кваліфікаційні рівні:
■ кваліфікований робітник (випускник професійно-технічного училища);
■ молодший спеціаліст (випускник технікуму або вищого професійного училища);
■ бакалавр (випускник коледжу або іншого навчального закладу другого рівня акредитації);
■ спеціаліст (випускник вищого навчального закладу третього рівня акредитації);
■ магістр (випускник вищого навчального закладу четвертого рівня акредитації).
Структура технологічної діяльності робітника будь-якої машинобудівної професії містить предмет діяльності, засоби і результат. Функція діяльності-це те, що робить робочий у процесі своєї діяльності.
Для того, щоб систематизувати функції діяльності робочого машинобудівного профілю, їх слід розподілити по таким компонентам.
Перший - це підготовча функція, куди входять допоміжні дії робітника, пов'язані з підготовкою його безпосередньо до роботи: одержання необхідної технічної і технологічної документації, перевірка наявності і справності технологічного обладнання, одержання та підготовка до роботи необхідного контрольно-вимірювального інструменту та деяке інше.
Цей компонент є обов'язковим для усякої робітничої професії. Його структура може змінюватися в залежності від конкретної професії. Наприклад, для верстатника, сюди додатково входить визначення способу складування заготовок і готових деталей, знятих з верстата, уяснення технологічної послідовності обробки заготовок і інше.
Для слюсаря-ремонтника це: перевірка готовності до роботи механізованого інструменту, перевірка забезпечення робочого місця необхідними запасними деталями і комплектуючими елементами і інше.
Друга функція - це технологічна .Вона передбачає безпосереднє ведення самої роботи. Для верстатника вона має такі складові елементи, як стеження за процесом обробки заготовок, перевірка додержання заданих режимів різання, визначення можливих неполадок у роботі верстата, визначення моменту заміни ріжучого інструменту з-за його зносу, керування підйомним і технологічним транспортом і деякі інші.
Для слюсаря це: виконання безпосередньо слюсарних операцій: розмітки, рубки, правки, шабрування, складання або розбирання збірних одиниць різного призначення, складання роз'ємних або нероз'ємних з'єднань тощо.
Третя функція - це контрольна. Вона містить у собі контрольні дії по здійсненню відповідних операцій: верстатних, слюсарних і інших, виконання контролю лінійних та діаметральних розмірів деталей, перевірку шорсткості їх робочих поверхонь, якості виконання складальних робіт тощо.
І нарешті, організаційна функція: виконання вимог безпеки праці на конкретному робочому місці, забезпечення електробезпеки і пожежної безпеки і таке інше.
Другим елементом структури діяльності робінника є предмет діяльності, тобто те, яку конкретну роботу виконує кожний робітник.
Наприклад, на підготовчому етапі для верстатника предметом діяльності є: креслення деталі і операційна технологічна карта (одержання і знайомство з технічною документацією), різальний інструмент і заточний верстат (підготовка до роботи ріжучого інструменту).
На технологічному етапі для того ж верстатника предметом діяльності є: заготовка, що обробляється . Для слюсаря це: інструмент або деталь , що використовується.
На етапі контролювання це може бути готова деталь або складений робітниками вузол.
На організаційному етапі це: необхідна інструкція або текстовий документ, правила (або вимоги) Держнагляду України, відповідний державний стандарт, технічні вимоги до виготовлення виробу і ін.
Нарешті, третім елементом структури технологічної діяльності робітника є засоби діяльності, тобто знаряддя праці і уміння по іх використанню.
Наприклад, при підготовці робочих поверхонь заготовки до розмітки (підготовча функція діяльності слюсаря) - це необхідний інструмент і уміння виконувати відповідні слюсарні операції.
Для верстатників умовою виконання робіт з використанням плазмено-механічної обробки (технологічна діяльність) є відповідні знаряддя праці і уміння користуватися плазмено-механічними пристосуваннями, які встановлюються на універсальний токарний верстат.
Знання структури технології діяльності робітника будь-якої машинобудівної професії допомагає педагогу раціонально планувати і організовувати процес теоретичного навчання.
Методи професійного навчання
Метод (буквально шлях до чогось) означає спосіб досягнення мети, певним чином упорядковану діяльність.
Методом навчання називають спосіб упорядкованої взаємозв’язаної діяльності викладача, направленої на рішення завдань виховання і розвитку учнів в процесі навчання.
Методи навчання є одним з найважливіших компонентів навчального процесу. Без відповідних методів діяльності неможливо реалізувати мету і завдання навчання, досягнути засвоєння учнями певного змісту навчального матеріалу.
Основні групи методів
Слід виділити три основні групи методів навчання:
· методи організації і здійснення навчально-пізнавальної діяльності;
· методи стимулювання і мотивації навчальної діяльності;
· методи контролю і самоконтролю за ефективністю навчально-пізнавальної діяльності.
Класифікація методів навчання є відносно цілісною тому, що вона враховує всі основні структурні елементи діяльності (її організацію, стимулювання і контроль). В ній цілісно показані такі аспекти пізнавальної діяльності, як сприймання, осмислення і практичне застосування. Вона враховує всі основні функції і сторони методів, виявлені педагогічною наукою, не відкидаючи не одну з них. Але вона не просто механічно з'єднує відомі підходи, а розглядає їх у взаємозв'язку і єдності, вимагаючи вибору їхнього оптимального поєднання. Нарешті, підхід, що пропонується до класифікації методів, не виключає можливості доповнення його новими приватними методами, що виникають в ході вдосконалення процесу навчання в сучасній школі.
Перш ніж перейти до характеристики окремих методів навчання, необхідно відзначити, що кожний метод може складатися з сукупності методичних прийомів. На цій підставі часом методи визначають як сукупність методичних прийомів, що забезпечують рішення завдань навчання.
Перейдемо до більш докладного опису всіх основних груп методів навчання в освіті.
Словесні методи навчання
До словесних методів навчання відносяться оповідання, лекція, бесіда і ін. В процесі їхнього роз'яснення викладач шляхом слова викладає, пояснює навчальний матеріал, а студенти шляхом слухання, запам’ятовування і осмислення активно його сприймають і засвоюють.
Розповіді.
Цей метод припускає усну розповідь викладання навчального матеріалу, яка не переривається питаннями учнів.
Можливі декілька виглядів розповіді - розповідь-вступ, розповідь-викладання, розповідь-висновок. Мета першого - підготовка до сприймання нового навчального матеріалу, що може бути проведене іншими методами, наприклад, бесідою. Цей вигляд оповідання характеризується відносною стислістю, яскравістю, емоціональністю викладення, що дозволяє викликати інтерес до нової теми, порушити потребу в її активному засвоєнні.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Теоретико-методичні аспекти організації практичного навчання при вивченні студентами дисципліни "Механізація тваринництва"
Теоретико-методичні основи екологічного виховання у позашкільних навчальних закладах
Методика проведення уроку з валеології "Функції органів травлення. Для чого людина харчується?"
Принципи виробничого навчання
Причини неуспішності студентів