Сторінка
2

Розробка педагогічного курсу професійного виховання "Механізми та елементи трансмісії"

5. Децентралiзацiя функцiй управлiння системою навчальних закладiв при одночасному здiйсненнi єдиної державної полiтики у галузi професiйної освiти. Розвиток форм державно-громадського управлiння профтехучилищами.

6. Змiна системи фiнансування i матерiально-технiчного забезпечення навчальних закладiв, розвиток госп-договiрних основ у їх дiяльностi, перехiд до часткової виплати пiдприємствами послуг по пiдготовцi, перепiдготовцi та пiдвищенню квалiфiкацiї робiтничих кадрiв.

В умовах децентралiзацiї функцій управлiння навчальними закладами необхiдною умовою реалiзацiї концепцiї є обов’язковiсть базової загальної освiти. Водночас слід підкреслити i важливiсть забезпечення державного стандарту професiйної пiдготовки, що вiдповiдає вимогам мiжнародних сертифiкатiв про професiйну квалiфiкацiю.

Робiтничої квалiфiкацiї молодь набуває, як правило, в професiйних навчально-виховних закладах рiзного типу. При цьому слiд враховувати й те, що навчанню в ПТУ може передувати профiльна професiйна пiдготовка випускникiв основної та середньої загальноосвiтньої школи. Це обумовлює необхiднiсть об’єднання та координацiї зусиль педагогiчних та учнiвських колективiв шкiл i профтехучилищ, майстрiв виробничого навчання училищ та вчителiв трудового навчання шкiл.

Виходячи з основної мети професiйної освiти, принципiв i визначених положень, спрямованих на реалiзацiю концепцiї, органи народної освiти, iнженерно-педагогiчнi колективи училищ i базовi пiдприємства можуть визначати змiст, органiзацiйнi структури, форми, методи, засоби навчання i виховання. Це необхiдно здiйснювати на основi врахування вiкових, психофiзiологiчних особливостей учнiв, галузевих i територiальних потреб в робiтничих кадрах, нацiональних i регiональних особливостей, а також iсторiї розвитку i традицiй навчальних закладiв i галузей промислового i сiльськогосподарського виробництва, для яких здiйснюється пiдготовка квалiфiкованих робiтничих кадрiв.

Новi пiдходи до органiзацiї дiяльностi iнженерно-педагогiчного колективу, в тому числi й майстра виробничого навчання, вимагають постiйного оновлення змiсту освiти, гнучкостi у доборi форм i методiв навчання, врахування потреб особистостi i суспiльства.

Змiст освiти у професiйних навчально-виховних закладах визначається за трьома рiвнями:

Початкова професiйна освiта надає можливiсть здобування молоддю робiтничої квалiфiкацiї i однiєї або кiлькох нескладних професiй. Вона здiйснюється в основній i повнiй середнiй загальноосвiтнiй школi, на виробництвi.

Середня професiйна освiта передбачає пiдготовку квалiфiкованих робiтникiв з однiє або групи складних професiй. Вона здiйснюється на базi знань основної або повної середньої школи. Крiм того, забезпечується можливість здобути молоді разом з професiєю i повну середню освiту.

Вища професiйна освiта формує професiйну робiтничу квалiфiкацiю зі складних професiй i квалiфiкацiю молодших спецiалiстiв, якi потребують фундаментальних теоретичних знань i розвинутого технологiчного мислення. Вона здiйснюється на базi змiсту освiти повної загальноосвітньої школи та закладiв профтехосвiти.

Концепцією визначено три цикли навчальних предметiв:

1. Професiйно-технiчний цикл включає загальнотехнiчнi i спецiальнi предмети та виробниче навчання. Вiн спрямований на формування робiтника широкого профiлю в рамках iнтегрованої групи професiй i на спецiалiзацiю з конкретних видiв робiт. Кожна група навчальних предметiв професiйно - технiчного циклу формується в залежностi вiд складностi професiй, заданого рiння квалiфiкацiї та термiнiв навчання.

2. Природничо-науковий цикл є диференцiйованим за змiстом залежно вiд освiти i рiвня пiдготовки учнiв, профiлiв професiйної пiдготовки, можливостi здобування в училищi загальної середньої освiти. Механiчне перенесення в профтехучилища змiсту освiти середньої загальноосвiтньої школи виключається.

3. Гуманiтарний цикл базується на базi освiти, здобутої за програмами основної або повної середньої школи, i спрямований на оволодiння учнями загальнолюдськими цiнностями, подальший духовний саморозвиток. Поряд з iншими предметами вiн включає українську мову й літературу, iсторiю та географiю України, дає знання про її суспiльний i державний устрiй, мiжнародне становище, про населення, природнi умови i ресурси, економiку, науку, народну творчiсть, звичаї, традицiї народiв, що проживають у рiзних регiонах.

Визначенi цикли змiсту професiйної освiти тiсно пов’язані мiж собою. Ось чому наукова обгрунтованiсть, повноцiннiсть та ефективнiсть одного з них вiдповiдно позначається на iнших. Тому майстрам виробничого навчання доцiльно брати участь у розробцi всього комплексу навчально-виховних завдань з кожного циклу.

Винятково важливе значення має диференцiацiя кожного курсу з врахуванням складностi професiї, визначених вимог до рiвня квалiфiкацiї та певних строкiв навчання. У навчальних планах i програмах училищ рiзного типу виділяються загальнодержавний та училищний компоненти. Систематичне оновлення змiсту професiйної освiти вимагає нових пiдходiв в обгрунтуваннi та розробцi навчальних планiв i програм. Як вiдомо, органи управлiння освiтою передали зазначенi функцiї iнженерно-педагогiчним колективам навчальних закладiв рiзного типу та пiдприємствам, для яких здiйснюється пiдготовка квалiфiкованих робітничих кадрів.

Кiлькiсть навчальних годин регiонального (мiсцевого) компонента змiсту певної робiтничої професiї може бути використана, по-перше, для спеціальних предметiв чи виробничого навчання, по-друге, для введення нових навчальних предметiв з метою вивчення нових та перспективних технологiй i технiки.

Безумовно, виконання цього вiдповiдального завдання потребує врахування державних стандартiв, визначених вiдповiдними квалiфiкацiйними характеристиками з кожної професiї для рiзних рiвнiв квалiфiкацi. У зв’язку цим зростає значення спiльної роботи iнженерно-педагогiчного колективу, особливо майстрiв, та спецiалiстiв вiдповiдного пiдприємства чи органiзацi щодо творчого доповнення цих стандартiв, йдеться, зокрема, про розділи «Робiтник повинен знати» та «Робiтник повинен умiти». Саме тут доцiльно максимально враховувати специфiку конкретного виробництва певної галузi народного господарства, новi технологiї, технiку та перспективи їх розвитку.

У зв’язку з цим динамiчна (варiативна) частина змiсту професійної освiти, що визначає спецiалiзацiю майбутніх робiтникiв вiдповiдно до конкретних умов виробництва, розробляється iнженерно-педагогiчними працівниками навчальних закладiв спiльно з базовими пiдприємствами та їх конкретними пiдроздiлами, на яких покладено вирiшення питань, пов’язаних з пiдготовкою кадрiв. У визначеннi змiсту варiативної частини програм на кожний навчальний рiк важливу роль покликаний вiдiгравати майстер виробничого навчання. Тут багато залежить вiд його професійної компетентності, знання потреб та перспектив розвитку базового підприємства, передового виробничого досвiду як вітчизняного, так i зарубiжного, а також вiд його творчостi та активностi.