Сторінка
4

Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку

Розуміння гендеру лише як статусу статей чи "соціальної статі" часто викликає труднощі, оскільки призводить до опозиції між тілом, як біологічною категорією, і гендером як сутністю, яка за своєю природою соціальна. При такому розумінні гендерна, соціальна сторона виявляється врешті-решт привілейованою, а тіло нейтралізованим. А це веде до соціального конструктивізму.

На основі аналізу наукової літератури також можна виділити два основних типи гендерних установок особистості патріархатні і феміністські. Для патріархатних установок характерні наступні особливості:

1) переконання, що в суспільних і сімейних відносинах має існувати жорсткий розподіл чоловічих і жіночих ролей;

2) погляд, згідно з яким чоловікові належить провідна, активна роль у сім'ї і суспільстві, а жінці - підпорядкована, пасивна: 3) переконання, що життєві цінності жінок і чоловіків різні: сім'я і кохання - основні цінності для жінок; справа, робота, самореалізація поза сім'єю - цінності чоловіків: 4) віддання переваги сімейним відносинам, в яких чоловік є главою сім'ї, вносить основний вклад в бюджет сім'ї;

5) приписування жінці в якості головної її ролі в суспільстві - ролі матері, тобто поведінки, пов'язаної з народженням і вихованням дітей: 6) осуд поведінки жінки, в якої домінують орієнтації на самореалізацію поза сім'єю, на кар'єру, професійні досягнення: 7) уявлення про те. що патріархатна модель суспільства природна, зумовлена біологічними відмінностями статей;

8) засудження рівних прав жінки і чоловіка.

Феміністські установки свідомості включають в себе такі аспекти:

1) засудження використання біологічних статевих відмінностей для впровадження жорстко закріпленого, підпорядкованого становища жінки в сім'ї і суспільстві;

2) несприйняття існування в сім'ї і суспільстві строго закріплених чоловічих і жіночих ролей;

3) засудження розподілу сфер суспільного життя на чоловічі і жіночі;

4) переконання, що жінки і чоловіки в сучасному суспільстві мають не однакові можливості для самореалізації в різних сферах, і такий стан визнається несправедливими;

5) прийняття образу жінки (тендерного Ідеалу), головними рисами якого є енергійність, активність, впевненість у собі, прагнення до свободи і незалежності, діяльність у різних сферах суспільного життя;

6) погляд, відповідно до якого для жінки високу цінність мають професійні досягнення,. кар'єра, розкриття власних можливостей і здібностей, прагнення до самореалізації;

7) віддання переваги сімейним відносинам, які не зобов'язують жінку всю себе віддавати турботі про інших;

8) погляд на виховання дітей, за яким суспільство повинно максимально прагнути до рівної участі батьків і матерів у житті дитини;

9) осуд ставлення до жінки як суб'єкту сексуального пригнічення;

10) несприйняття подвійних стандартів у суспільній моралі в оцінці поведінки чоловіків і жінок у різних сферах життя;

11) переконання в необхідності глибокого усвідомлення жінками свого підпорядкованого становища, бажання змін у суспільній ролі жінки і розуміння важливості практичних дій у цьому напрямку.

Отже, гендерна рівність - рівна оцінка суспільством подібності й відмінності між жінками і чоловіками, різних соціальних ролей, які вони виконують; це рівне соціальне становище жінок і чоловіків, яке створюється за допомогою надання їм рівних умов для реалізації прав і творчого потенціалу особистості, здійснення спеціальних заходів для компенсації історичних і соціальних упущень, що заважають статям займати рівні позиції. Рівність статейне означає їх уподібнення один одному чи ідентичність, так само як і те. що ця рівність не повинна встановлювати в якості норми такі умови і спосіб життя, які властиві одній статі. Принцип рівності включає в себе і право на відмінності, яке передбачає обов'язковість врахування характерних для жінок і чоловіків відмінних рис, пов'язаних з належністю до того чи іншого соціального класу, політичними поглядами, релігією, етнічною належністю, расою чи сексуальною орієнтацією. Положення про соціальне рівноправ'я чоловіків і жінок не повинно ігнорувати факти наявних біологічних і психологічних відмінностей і заперечувати доцільність їх врахування у розподілі ролей у суспільному й професійному житті суспільства.

Гендерну несправедливість, утвердження переваги однієї статі над іншою, обґрунтовування соціальної нерівності жінок і чоловіків називають сексизмом. За своїми ідеологічними функціями в стосунках між статями сексизм аналогічний расизму в стосунках між расами та етносами. Він проявляється на всіх рівнях організації гендерних відносин. На макросоціальному рівні сексизм може закріплятися політикою держави, законодавством, що регулює різні аспекти організації та оплати праці, питання підтримки материнства тощо. На рівні міжгрупових взаємин сексизм проявляється в механізмах сприйняття представників різної статі, приписування їм певних рис характеру, здібностей, інтересів, зовнішності, розподілу сімейних ролей тощо. Невідповідність гендерним стереотипам оцінюється негативно, як представниками протилежної статі, так і членами своєї.

На індивідуально-особистісному рівні сексизм проявляється в негативній самооцінці поведінки і життєдіяльності суб'єкта, коли вона не відповідає гендерним стереотипам (придушення, зовнішнє і внутрішнє).

Гендерний стереотип - це спрощений, стійкий, емоційно забарвлений образ поведінки і рис характеру чоловіків чи жінок. Стереотипи проявляються в усіх сферах життя людини: самосвідомості, міжособистісному спілкуванні, міжгруповій взаємодії, гендерні стереотипи часом набагато сильніші від расових. У сучасному світі в суспільній свідомості і практиках взаємодії гендерні стереотипи розглядаються як "істинні" і часто, трансформувавшись у цінності, формують нормативні образи "істинної" фемінінності, маскулінності. Таким чином, існуюча норма поведінки перетворюється на припис. Гендерні стереотипи визначають статусні характеристики чоловіків і жінок, закріпляючи домінуюче становище чоловіків і дискримінаційні практики щодо жінок.

Кравець В.П. виділяє декілька груп гендерних стереотипів. До першої він відносить стереотипи маскулінності-фемінінності. Стереотипному уявленню маскулінності приписуються "активно-творчі"' характеристики, інструментальні риси особистості, як-от: активність, домінантність, впевненість у собі, агресивність, логічне мислення, здатність до лідерства. Фемінінність. навпаки, розглядається як "пасивно-репродуктивне начало", що проявляється в експресивних особистісних характеристиках: залежності, турботливості, низькій самооцінці, емоційності. Маскулінні характеристики зазвичай протиставляються фемінінним, розглядаються як протилежні, взаємодоповнюючі. Стереотип перший - явно завищена оцінка всього того, що стосується чоловічої статі. В основі цього стереотипу лежить здатність чоловіка активно змінювати, перетворювати оточуючий світ. Статева сила, потенція і продуктивність визначає обличчя культури, тому-то чоловіча стать і виглядає ціннішою.

Перейти на сторінку номер:
 1  2  3  4  5  6  7  8  9  10  11  12  13  14  15 
 16  17  18  19  20  21  22  23  24  25  26  27 


Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»: