Сторінка
12

Формування гендерних установок у дітей молодшого шкільного віку

На статеву соціалізацію дітей також впливає склад сім'ї, в якій вони живуть. У розлучених сім'ях діти розвиваються інакше, бо батьки одної статі - чи то мати, чи то батько - не можуть замінити обох батьків, бо немає еталона статі. І сварки між батьками за своїми психологічними наслідками є нерідко гіршими, ніж розлучення. Повторний шлюб дещо врятовує становище, бо мачуха чи вітчим у багатьох випадках позитивно впливають на статеву соціалізацію дітей. Проте, в сім'ї можуть бути й сестри, і брати. Часто наявність у сім'ї старших братів чи сестер виявляється значними факторами: старша сестра має вплив на дівчинку, а брат на хлопчика. Взаємодія сестер та братів - добра соціально-психологічна школа, яка сприяє виробленню здатності до самообмеження, вміння рахуватися з типово жіночими чи чоловічими перевагами.

Таким чином, саме батьки, як найближчі і найперші у житті дитини дорослі, нав’язують, навіюють їй статево співвіднесені ігри та іграшки, по-різному спрямовують і регулюють поведінку хлопчиків та дівчаток. Батьки заохочують дослідницьку конструкторську поведінку хлопчиків, їхнє прагнення дізнатися про іграшку більше, розібрати її, застосувати не за призначенням. У дівчаток навпаки, схвалюють традиційні, стандартні способи гри, без формування інтересу до функціонування механізмів іграшок. Хлопчиків заохочують до змагань, перемог, конкуренції. Вияв агресії, грубе поводження аби досягнути мети у хлопчиків частіше сприймається дорослими як норма, тим часом подібна поведінка дівчинки всіляко критикується та засуджується.

Дітям постійно, ще змалечку говорять про майбутнє, диференціюючи їхнє призначення в сім’ї та суспільстві: хлопчиків, як правило, орієнтують на кар’єру, соціальні ролі в професійній, громадсько-політичній сфері; для доньок рольові орієнтації обмежуються створенням власної сім’ї, характеристиками майбутніх побутових обов’язків, зокрема, господарчих та виховних.

Вирішальний позитивний вплив на статеве виховання дітей справляє почуття взаємної любові та поваги у стосунках матері і батька, а також виявлення цих почуттів у їх щоденних взаєминах. Так В.О. Сухомлинський писав, що прекрасні діти виростуть у тих сім’ях, де мати і батько по-справжньому люблять одне одного і разом з тим люблять і поважають власних дітей. Спілкування батьків, в якому реалізується шанобливе, любляче ставлення одне до одного, суттєво впливає на установки дітей і молоді у сфері між статевих взаємин. Якщо у родині панують порозуміння і взаємна довіра між подружжям, між батьками й дітьми, емоційна та інтелектуальна єдність, то найімовірнішими будуть сприятливі результати виховання, порівняно висока можливість адекватної між статевої поведінки дітей. Молоді яка була позбавлена у дитинстві таких прикладів, вельми важко формувати сприятливу модель власного подружнього життя стосунків з власними дітьми, оскільки дома вони не мали свого часу належного ґрунту для вироблення гармонійних між статевих взаємин.

Варто зазначити, що відсутність одного з батьків, ситуація неповної сім’ї не завжди є причиною важковиховуваності дитини, проте, за даними досліджень, чинник неповноти сім’ї нерідко є фактором ризику щодо негативних наслідків. Так, в дітей з неповної сім’ї, як правило, порушується соціальна адаптація, виникають труднощі в особистому та статеворольовому формуванні.

У сучасній роботі практичних психологів з неповними сім’ями, з сім’ями заробітчан використовується термін "миготливий батько” (або матір). Ним позначаються такі батьки, які несистематично спілкуються з дітьми - як з дочками, так і з синами. Здебільшого він час від часу вривається у їхнє особисте життя, але довірливість стосунків і стала взаємодія з дітьми за таких умов відсутня. Це, природно, хибно позначається на формуванні реалістичного образу чоловіка, особливо у дочок.

Отже, можна констатувати, що провідною причиною негативних наслідків у статевому вихованні молодших школярів є відсутність їхніх сім’ях позитивних зразків статеворольового становлення для ідентифікації за чоловічим або жіночим типом. Як результат цього, виникає погане знання осіб протилежної статі, взаємонерозуміння і взаємонеповага, вбачання у представників протилежної статі переважно негативних якостей. Зокрема, в обґрунтуванні негативного становлення до батька хлопцями засуджується пияцтво, недостатня увага до близьких. Негативний зразок поведінки (а, як відомо, хлопці значною мірою вчаться поводитися відповідно до своєї статі через ідентифікацію з батьком) формує негативне ставлення до жінки, зокрема до дівчат.

Відсутність уваги, чуйності з боку батьків, яку так цінують і хочуть мати (особливо дівчатка), підштовхують дітей на пошук цих якостей в оточуючих. Постійне напруження у спілкуванні з обома батьками створює певні психологічні бар’єри між ними і дітьми, перешкоджає засвоєнню позитивних зразків міжстатевих стосунків.

Для розв’язання проблеми нашого дослідження важливо було визначити, як відрізняються особливості виховання в сім’ї дітей молодшого шкільного віку різної статі. З цією метою нами було модифіковано Т.А. Рєпіної анкету для батьків "Соціальна психічного розвитку і виховання молодшого школяра в сім’ї" (Див. додаток 3) та опитувальний аркуш для проведення індивідуальних бесід з учнями 1-4 класів "Я і моя сім’я".

Експериментальна вибірка для проведення дослідження складалася із 156 сімей молодших школярів у віковому діапазоні від 6-10 років Верховинської ЗОШ І-ІІІ ступенів (в т. ч.81 дівчаток та 75 хлопчиків). Оскільки вивчення умов виховання дитини у сім’ї доволі складне завдання, відповіді батьків на питання анкети перевірялися шляхом співставлення з відповідями на аналогічні питання, що давалися їхніми дітьми.

За допомогою питань анкети для батьків та опитувальника для дітей ми прагнули з’ясувати, з ким із членів сім’ї діти діляться враженнями, кому скаржаться на кривдника, кого найбільше слухаються, з ким найчастіше вередують, яким є характер заборон і від кого ці заборони виходять у більшості випадків. Важливо було також виявити наявність у сім’ях диференційованого підходу у сфері виховання синів та дочок, відмінностей у методах виховання молодших школярів різної статі, характеру трудового співробітництва дітей і батьків та батька і матері між собою. Адже характер розподілу трудових обов’язків багато в чому формує уявлення дітей про зміст їхніх майбутніх сімейних та гендерних ролей.

Результати опитування дітей узагальнені нами у таблиці 2.1.

Таблиця 2.1.

Характеристика спілкування та стосунків з різними членами сім’ї молодших школярів 6-10 р. р. (у % до залежної кількості випадків).