Сторінка
14

Соціально-педагогічне забезпечення здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи

Партнерство з родинами, що сприяє встановленню дружніх контактів з родиною учня та залучення їх до роботи за для здоров’язбереження дитини, що можна реалізувати за допомогою різних тренінгів, семінарів, родинних заходів (турпоходи батьків із класом, конкурсна проограма «Найсильніша сім’я школи», «Моя сім’я − здорова», «Сімейні спортивні змагання»,), природоохоронних акцій, тощо. Саме за допомогою такої роботи учнівське здоров’я буде зміцнюватись не тільки силами педагогічного колективу, а й з допомогою батьків, які краще знають своїх дітей та особливості правильного подання інформації. Прикладом такої роботи є:

Виховний захід «Подбай про своє здоров’я», який повинен спонукати учнів до аналізу свого способу життя та своєї родини, викликати бажання вести здоровий спосіб життя.

Позакласна робота спрямована на позанавчальну діяльність учнів у сфері здоров’язбереження та формування здорового способу життя, тобто це можуть бути уроки рефлексії, екологічні прогулянки (відвідування парків, бюотанічного саду, уроки на свіжому повітрі), дослідницькі проекти («Що таке наркотики?», «Вплив шкідливих звичок на здоров’я», «Зміцнення здоров’я. Загартування» та інші) на яких учні самостійно, або з допомогою вчителя працюють у даному напрямку, а саме збереження і зміцнення здоров’я, прикладом такої роботи є урок-тренінг:

Урок-тренінг «Алкоголь і здоров’я» метою якого є надання учням достовірної інформацію про негативний вплив алкоголю на організм людини; розвінчати поширені міфи про користь алкоголю для здоров’я людини; обговорити причини, з яких люди починають вживати алкоголь. Відпрацювати та розвивати навички, що запобігають вживанню алкоголю.

Рекламно-інформаційні кампанії у співпраці із засобами масової інформації, що сприяють активному включенню учнів до здоров’язберігаючої діяльності, отримання нових знань та досвіду, а також залучають учнів до популяризації здорового способу життя, заняття фізкультурою та загалом зміцненням і збереження здоров’я дітей та дорослих. Акції можна проводити на теми: «Зупинимо СНІД», «Ми проти тютюнопаління, ми за здоров’я», «Стоп, наркотику», «Здоров’я – це сила», «Здорова нація – здорова Україна» тощо.

Зустрічі із спеціалістами та відомими людьми є ефективними для подання учням позитивного прикладу та обміну думками, ідеями щодо здоров’язбереження та розробки превентивних заходів для учнів школи.

Моніторинг стану здоров’я учнів та пов’язаних з ними процесів за допомогою анкетування та тестування, що дає змогу контролювати стан здоров’я учнів та робити висновки щодо ефективності здоров’язберігаючої діяльності школи, а також на основі цього виявляти недоліки та змінювати їх і покращувати програми здоров’язбереження учнів загальноосвітньої школи.

Також здоров’язберігаюча діяльність школи передбачає використання у своїй роботі певної сукупності методів:

Метод соціальної діагностики (соціологічне опитування). Опитування це найбільш поширений і незамінний спосіб отримання інформації про життєвий світ людини, її наміри, мотиви, думки, події, результати людської діяльності тощо. Специфіка соціологічного опитування полягає в тому, що, опитавши певну кількість індивідів і зібравши їхні суб'єктивні думки, дослідник за допомогою спеціальної дослідницької техніки та процедур отримує інформацію про соціально типову думку, виводить осереднену картину дійсності. Застосовуючи метод опитування, соціальний педагог здобуває достовірне, об'єктивне й унікальне знання про певні суспільні процеси.

Метод соціальної профілактики (превенція) − робота, спрямована на попередження аморальної, протиправної, іншої асоціальної поведінки дітей та молоді, виявлення будь-якого негативного впливу на життя і здоров'я дітей та молоді й запобігання такому впливу. Соціальна профілактика ґрунтується на виявленні несприятливих психобіологічних, психолого-педагогічних, соціальних умов, що зумовлюють відхилення в психічному та соціальному розвитку молоді, в її поведінці, стані здоров'я, а також в організації життєдіяльності й дозвілля.

Методи соціального контролю (соціальний нагляд, опіка, рейд). Соціальний контроль − це нагляд, здійснюваний цілим колективом за соціальними діями окремих індивідів, що допомагає зберігати і передавати нащадкам моральні закони, норми і правила поведінки, традиції і звичаї, які становлять зміст культури і без яких не можлива практика соціальних відносин, життєдіяльність суспільства. Соціальний контроль складається із соціальних норм, приписівщодо поведінки в суспільстві та санкцій − засобів заохочення й покарання, що стимулюють людей додержуватись таких норм і приписів.

Організаційно-розпорядчі методи (нормування, інструкція, контроль і перевірка виконання). Організаційно-розпорядчі методи, які ще називають адміністративними, спрямовані на використання таких мотиваторів трудової діяльності, як почуття обов'язку, відповідальності, в тому числі адміністративної. Характерними особливостями організаційно-розпорядчих методів є прямий вплив на керований об'єкт, обов’язковий характер виконання вказівок, розпоряджень, наказів керівників для підлеглих, суворо визначена відповідальність за виконання (невиконання) вказівок і розпоряджень.

Психодіагностичні методи (тести, анкети) Тестування, анкетування − це дослідження певних психологічних якостей і властивостей особи шляхом використання психологічних тестів та анкет Психодіагностичні методи використовуються для оцінки поточної ситуації (стану справ) або визначення перспектив (прогнозу) розвитку досліджуваних процесів.

Методи навчання (словесні, наочні, практичні методи) − це упорядковані способи діяльності педагогічних працівників й учнів, спрямовані на ефективне розв'язання навчально-виховних завдань. У методах навчання виокремлюють два види: метод навчання як інструмент діяльності вчителя для виконання навчальної функції − викладання; а також метод навчання як спосіб пізнавальної діяльності учнів з оволодіння знаннями, уміннями та навичками − учіння.

Методи виховання (позитивний приклад, переконання, заохочення і покарання, привчання, гра, самовиховання) − це сукупність засобів і прийомів, що впливають на психіку вихованця відповідно до заданої мети. Так, метод переконання − це вплив на наявні у працівника стимули з використанням логічних та психологічних прийомів з ціллю перетворення завдання у свідомий обов´язок, внутрішню потребу працівника виконувати доручення. А за допомогою методу привчання, який передбачає певну до деталей продуману організацію життя і діяльності вихованців − їхнього навчання і відпочинку, праці та спортивних ігор, можна сформувати у вихованців позитивні переконання та самосвідомість. Процес самовиховання, який є вищим етапом виховного процесу, дозволяє цілеспрямовано працбвати над розвитком і самовдосконаленням людини від підліткового віку до зрілості.

Методи організації соціально-педагогічної взаємодії (методи спілкування, цілепокладання, оцінки самореалізації, організації діяльності) дозволяють ефективно взаємодіяти з учнями школи у навчально-виховному процесі. [62, с. 90].