Сторінка
10
Уся діяльність базується на таких принципах:
гуманізація навчально-виховного процесу, що передбачає взяття до уваги індивідуальних психофізичних особливостей учнів, стану їх фізичного, психічного і духовного здоров’я, створення психологічно, фізично та соціально комфортних умов для всіх учасників навчально-виховного процесу, бережливе ставлення педагогів до здоров’я дітей;
науковість — кожне нововведення в програму «Здоров’я» має бути науково обґрунтованим;
системність і наскрізність, тобто програма охоплює роботу не тільки з учнями всіх класів, а й із дошкільнятами;
інтегративність, тобто використання досягнень природничих і гуманітарних наук: педагогіки, психології, фізіології, медицини, екології, а також залучення до виконання програми медичних працівників;
динамічність і відкритість, залучення до роботи представників місцевої влади, приватних осіб, батьків;
превентивність із метою попередження шкідливих звичок, вироблення відповідального ставлення до власного здоров’я та здоров’я інших.
А також інші принципи, які зрозуміліші для пояснення батькам і дітям: свідомість; активність; наочність; повторення; поступовість; доступність; індивідуалізація; неперервність; циклічність; узяття до уваги вікових та індивідуальних особливостей учнів; усебічний та гармонійний розвиток особистості; оздоровча спрямованість; комплексний міждисциплінарний підхід до навчання школярів; активне навчання; формування відповідальності учнів на своє здоров’я та здоров’я інших; зв’язок теорії з практикою.
Та найголовніший принцип: «Не зашкодь!», оскільки вивчаючи різні методики і технології, можна зробити висновок: єдиних рецептів немає і не може бути, оскільки кожна дитина єдина й неповторна. Тому вивчаючи наукові та методичні джерела для роботи вибираємо такі напрями діяльності, що позитивно впливають на стан здоров’я учнів, учителів та батьків.
Але успішність у навчанні та зміцненні здоров’я дітей колектив передбачає не тільки в активізації своєї діяльності, а й у співпраці з батьками та медичними працівниками (Рис. 1.1).
У «Концепції виховання дітей та молоді у національній системі освіти» зазначено: «Фізичне виховання – утвердження здорового способу життя як невід’ємного елемента загальної культури особистості, формування її фізичних здібностей, зміцнення здоров’я, гармонії тіла і духа, людини і природи – основа фізичного виховання».
Встановлено, що після короткочасних інтенсивних навантажень покращується пам’ять, увага та мислення.
Для того, щоб виховати постійну необхідність у регулярних заняттях фізичними вправами, яка повинна перейти в звичку, потрібно обов’язково добитись розуміння учнем не обхід-ності таких занять для досягнення успіхів у навчанні, житті та праці.
Рис. 2.1 Схема впливу здоров’я на успішність у навчанні
Хронічний дефіцит рухової активності став реальною загрозою здоров’ю та нормальному фізичному розвитку учнів. Щоб виключити негативний вплив гіпокінезії (малорухливість) на дитячий організм, потрібна рухова активність. Щоденні уроки фізкультури, що ще вчора здавались неможливими, сьогодні – реальність.
Виходячи з навчального плану, за рахунок доданих годин збільшився обсяг теоретичного та практичного розділу програми, який, ясна річ, планується і реалізується не формально, а в повному обсязі і спрямований на виховання в учнів усвідомленого ставлення до свого здоров’я і фізичного розвитку. Розроблено систему виховання свідомого ставлення до свого здоров’я, подану у схемі (Рис. 1.2).
Учні 1-х – 2-х класів крім 5 годин фізкультури мають годину «Основи хореографії», учні 3-х класів відвідують басейн, де опановують мистецтво плавання. Для учнів старших класів (9-11) викладається рекомендований Міністерством освіти і науки України курс «Основи масажу».
У перспективному річному плані роботи школи заплановані фізкультурно-оздоровчі заходи. Як важлива частина комплексного рішення завдання фізичного виховання систематично проводяться фізкультхвилинки, різноманітні ігри на перервах. Комплекси вправ складаються вчителями фізкультури разом зі шкільною медсестрою, яка веде на кожного учня «Паспорт здоров’я», розроблений на основі валеологічної концепції діалектичної єдності стану здоров’я і критеріїв, що його визначають. Це – рівні фізичного розвитку, рухової підготовленості, працездатності і спортивних досягнень, які відбивають функціональні можливості організму (наявність чи відсутність хронічних захворювань і фізичних дефектів, ступінь опірності організму захворюванням, шкідливим впливам тощо).
Рис. 2.2 Система виховання свідомого ставлення до свого здоров’я
На основі даних медичного огляду, спеціальних обстежень, результатів тестування всі діти під час занять фізкультурою поділяються на три групи: основну, підготовчу та спеціальну. Але навіть учні третьої групи відвідують уроки та виконують спеціальні вправи, що розроблені вчителями.
Широкого розмаху в школі набула позакласна робота. Педагогічний колектив намагається різноманітити її форми, враховуючи інтереси дітей. Учні молодших класів займаються в гуртках фізичної культури, які ведуть спортсмени-старшокласники. У школі-ліцеї активно працює орган учнівського самоврядування – учнівський парламент, який працює у всіх напрямках шкільного життя, а також і з питань формування культури здоров’я. Активна робота в цьому напрямку ведеться і шкільним спортклубом «Олімп», педагогічним колективом та батьківською радою школи. Викладаються факультативні курси: «Здорова дитина – щаслива родина», «Перша медична допомога», «Фізкультура і здоров’я». Починаючи з 3-го класу, учні займаються в секціях з 12-ти видів спорту: волейбол, баскетбол, лижі, легка атлетика, аеробіка, боротьба, теніс, шахи, спортивно-прикладні види спорту. У літній період школярі не припиняють займатися спортом: працюють спортивні секції, проводяться спортивні змагання.
Досвід роботи школи засвідчує, що збільшення часу для занять фізкультурою не тільки поліпшує загальний стан здоров’я учнів, а й сприяє підвищенню їх успішності з інших предметів.
Отже, можна зробити висновок, що при наполегливій роботі та умілому застосуванні всіх засобів та прийомів здоров’язберігаючої діяльності можливо ефективно виконувати поставлені завдання, а саме зберігати здоров’я дітей та зміцнювати його у процесі навчання.
Моніторинг соціально-педагогічного забезпечення здоров’язберігаючої діяльності загальноосвітньої школи
Діяльність соціального педагога є дуже важливою у здоров’язберігаючій діяльності школи, тому було проведено дослідження, метою якого було дослідити:
рівень підготовки та обізнаність у проблемі здоров’язбереження,
роль соціального педагога у здоров’язберігаючій діяльності школи,
важливість такої діяльності для учнів,
частота, якість та оцінка здоров’язберігаючої діяльності школи,
стан матеріального та методичного забезпечення.