Сторінка
1

Професійне самовизначення учнів педагогічного ліцею технологічного профілю

У час економічної і політичної нестабільності в суспільстві, коли людина вимушена покластися на саму себе, необхідно бути мобільним і гнучким, здатним швидко і правильно орієнтуватися в загальному характері будь-якої спеціальності і визначати свою придатність до неї. Незнання змісту професійної діяльності і, відповідно незадоволення отриманою спеціальністю, у свою чергу, є однією з причин плинності кадрів, низької продуктивності праці, зміни трудової діяльності.

Усвідомлений вибір професії впливає на подальше життя. Визначає успішність самореалізації, кар’єрного і професійного зростання. Профконсультаційна робота з молоддю набуває особливої актуальності на етапі завершення учнями середньої освіти. У ранньому юнацькому віці загострюються потреби молодої людини у самопізнанні, самоусвідомленні і само розумінні, актуалізуються процеси особистісного, соціального і професійного самовизначення.

Головною (ідеальною) метою професійного самовизначення є поступове формування в учнів внутрішньої готовності самостійно та усвідомлено планувати, корегувати та реалізовувати перспективи свого розвитку (професійного, життєвого, особистісного).

Ідеальною ця мета названа тому, що досягти її вдається дуже рідко. Але ідеали, як відомо, існують не для того, щоб їх досягати, а для того, щоб вказувати напрям своїх стрімлень. Поступове формування професійного самовизначення учнів означає, що швидко такі складні питання не вирішуються.

Об’єкт дослідження: професійне самовизначення учнів педагогічного ліцею технологічного профілю щодо професії "Вчитель технологій".

Предмет дослідження: форми і методи професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею технологічного профілю.

Мета: розробка системи методів ефективної профагітаційної роботи серед учнів педагогічного ліцею технологічного профілю навчання.

Гіпотеза: формування професійного самовизначення учнів технологічного класу педагогічного ліцею щодо вибору майбутньої професії "Вчитель технологій" буде більш ефективним, якщо послідовно і правильно застосовувати на практиці методи професійного самовизначення учнів за професією "Вчитель технологій".

Завдання дослідження:

1. Вивчення проблеми професійного самовизначення учнівської молоді.

2. Розробка методики дослідження професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею.

3. Застосування методики формування професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею в практичній роботі вчителів технологій і класних керівників ліцею та показ її педагогічної ефективності.

Наукова новизна: розроблена система методів для учнів технологічного класу Слов’янського педагогічного ліцею.

Практична значимість: розроблена система методів професійного самовизначення учнів педагогічного ліцею технологічного профілю дозволяє забезпечити покращення стану професійного самовизначення ліцеїстів.

Професійне самовизначення, як педагогічна проблема

У профорієнтації традиційно виділяються наступні напрямки:

- профінформація;

- профагітація;

- профпросвіта;

- профдіагностика (профвідбір, профпідбір);

- профконсультація.

Професійна орієнтація – це заходи, спрямовані на ознайомлення людини з її здібностями й можливостями для того, щоб запропонувати їй вибрати одну з найбільш підходящих для неї професій з врахуванням потреб виробництва.

Професійна орієнтація – це наукова дисципліна, яка допомагає людині обрати свою майбутню професію з урахуванням всіх здібностей, потреб і бажань.

Профорієнтація - дуже об'ємне поняття, наприклад, вважається, що сучасне західне суспільство по суті своїй профорієнтаційне, тому що із самого народження орієнтує дитину на "життєвий успіх", на "успішну кар'єру".

Профорієнтація пропонує широкий, виходячий за рамки педагогіки й психології, комплекс заходів щодо надання допомоги у виборі професії, куди входить і профконсультація, як індивідуально орієнтована допомога в професійному самовизначенні.

Професійна консультація – це науково обґрунтована рекомендація конкретній особі (або групі) у період вибору професії. Потребують в ній найчастіше випускники 9-11 класів. Вона ґрунтується на знанні схильностей та інтересів консультованого, його особистих якостей.

І профорієнтація й профконсультація - це "орієнтування" школяра (оптанта), тоді як професійне самовизначення більше співвідноситься з "самоорієнтуванням" учня, виступає в ролі суб'єкта самовизначення.

Актуальність профорієнтаційної допомоги школярам очевидна. Саме професійна орієнтація, яка розуміється як соціально організований супровід професійного й особистісного самовизначення, повинна допомогти вихованцеві визначити своє місце в соціумі.

Професійна орієнтація сьогодні - багатомірний і багатоступінчатий процес. Діти, які пішли до школи, здебільшого не мали широких можливостей для розвитку активності й самодіяльності, тому вони не усвідомлюють своїх можливостей, здібностей та інтересів. А у багатьох вихованців спецшколи зовсім відсутні позитивні життєві прагнення та цілі, і вони не готові до самостійного вирішення виникаючих соціальних проблем.

Професійна освіта, яка виконує функції професійної підготовки, передбачає 2 шляхи її отримання – самоосвіта і освіта в освітніх закладах професійної освіти.

Вибір професії, який здійснюється людиною в результаті аналізу внутрішніх ресурсів та шляхом співставлення їх з вимогами професії, є основою самоствердження людини у суспільстві, одним з головних рішень у житті.

Вибір професії в психологічному плані представляє собою двох аспектне явище:

1) суб’єкт вибору, тобто той, хто вибирає;

2) об’єкт вибору – те, що обирають.

Вибір професії – це не одномоментальний акт. Він складається з ряду етапів, які зливаються в один процес. При чому, тривалість етапів залежить від:

- зовнішніх умов;

- індивідуальних особливостей суб’єкта вибору професії.

Процес професійного самовизначення включає розвиток самосвідомості, формування системи ціннісної орієнтації, моделювання свого майбутнього, побудови еталонів у вигляді ідеального образу професіонала.

Особистісне самовизначення людини відбувається на основі освоєння суспільно вироблених вистав про ідеали, норми поведінки й діяльності. У цей час соціальна орієнтація багато в чому визначає професійна самосвідомість людини, його професійне самовизначення й професійний вибір.

Специфічні моменти самосвідомості, формування "Я-Концепції", що включає образ "Я-Професіонала", залежать від ступеня погодженості ідеального й реального "образу-Я" і ідеального й реального образу професії.

Співвідношення "Я-Реального" і "Я-Ідеального" визначає вимогу людини до себе. Потреби в задоволенні власного "Я" (самоповазі, власній значимості й компетентності) повинні реалізуватися в самоствердженні й самовираженні людини в її прагненні виявити себе.

Не тільки пізнання, але й здійснення себе формує самосвідомість людини, її "внутрішнє-я", її мотивацію.