Сторінка
3
Вченими доказано, що в більшості випадків діти погоджуються з вибором батьків, розраховуючи на допомогу батьків при вступі в який-небудь навчальний заклад. При цьому вони, звичайно ж, забувають, що працювати за даною спеціальністю прийдеться їм, а не їхнім батькам.
2) Позиція товаришів, подруг (однолітків).
Дружні відносини старшокласників дуже міцні й вплив їх на вибір професії не є виключенням, тому що увага свого професійного майбутнього однолітків також зростає.
Позиція людини про те, що " мої однолітки йдуть в цей ВНЗ і я скоріш за все піду разом з ними" , стає в наш час розповсюдженою, так як учні на етапі вибору професії ставляться до цього не свідомо та використовують для себе думки інших, не замислюючись над тим, яким фахівцем вони будуть після одержання диплому, чи потрібна ця професія саме йому.
Саме позиція мікро групи може стати вирішальною у професійному самовизначенні.
3) Позиція вчителів, шкільних педагогів, класного керівника.
Кожний вчитель, спостерігаючи за поведінкою учня тільки в навчальній діяльності, увесь час "проникає думкою за фасад зовнішніх проявів людини, ставить свого роду діагнози щодо інтересів, схильностей, помислів, характеру, здібностей, підготовленості, що вчиться".
Учитель знає безліч тієї інформації, яка невідома навіть самому учневі. Тому саме вчителю покладена дана місія, донести учневі інформацію щодо його самовизначення.
4) Особисті професійні плани.
У поведінці й житті людину підстави про найближче й віддалене майбутнє відіграють дуже важливу роль.
Професійний план або образ, уявна вистава, його особливості залежать від складу розуму й характеру, досвіду людини. Він містить у собі головну мету й цілі на майбутнє, шляхи й засоби їх досягнення.
Але плани різні по змісту, й те які вони, залежить від людини.
5) Здібності.
Здібності, таланти учня старших класів необхідно розглядати не тільки в навчанні, але й до всіх інших видів суспільно корисної активності. Тому що саме здібності містять у собі майбутню професійну придатність учнів.
6) Рівень домагань на суспільне визнання.
Реалістичність домагань старшокласника - перший щабель професійної підготовки. Чи є майбутня професія затребуваною.
7) Поінформованість.
Поінформованість є важливою, неспотвореною інформацією – це важливий фактор вибору професії. Поінформованість про ВНЗ повинна бути викладеною правильно, без всіляких припущень, бути правдивою.
8) Схильності проявляються й формуються в діяльності.
Свідомо включаючись у різні види діяльності, людина може міняти свої захоплення, а значить і напрямки. Для старшокласника це важливо.
Пізнання самого себе йде через порівняння себе з іншими людьми, шляхом усвідомлення своїх можливостей, досягнень і порівняння їх з успіхами й досягненнями оточуючих людей. Пізнаючи себе, ми одночасно пізнаємо іншу людину. Знання інших людей допомагає самопізнанню.
Самопізнання - одна з необхідних умов здійснення особистісного підходу до вибору професії.
Процес порівняння - основа не тільки пізнання світу, але й пізнання самого себе. Пізнаючи через порівняння якості іншої людину, ми одержуємо матеріал, необхідний для вироблення власної оцінки.
Для кращого пізнання світу й самого себе, людина повинна докладати активних зусиль. Удосконалювання самого себе починається із процесу самопізнання. Не можна стати краще, не знаючи, які якості характеру треба виховати, а які - зжити. Без самопізнання не можна правильно намітити програму самовиховання й саморозвитку, важко вибрати роботу по душі.
Вимоги людини до себе, самовиховання, залежать від вимог і перспектив суспільства, у якому вона живе. Вимоги суспільства - одне з найважливіших спонукань самопізнання й самовиховання. Виникнення потреби в знанні власних особливостей, інтересу до себе й міркувань про себе є характерною рисою дорослої дитини.
Климов Е.А. зазначає, що "самовизначення" співвідноситься з такими модними нині поняттями, як самоактуалізація, самореалізація, самоздійснення, самотрансценденція, самосвідомість.
Він виділяє два рівні професійного самовизначення:
1) гностичний (перебудова свідомості й самосвідомості);
2) практичний рівень (реальні зміни соціального статусу людини) .
Самовизначення припускає не тільки "самореалізацію", але й розширення своїх споконвічних можливостей - "самотрансценденцію" (по В. Франклу): "…повноцінність людського життя визначається через його трансцендентність, тобто здатність "виходити за рамки самого себе", а головне - в умінні людини знаходити нові змісти в конкретній справі й у всьому своєму житті". Таким чином, саме суть визначає сутність самовизначення, самоздійснення й самотрансценденції.
Усе це дозволяє нам визначити сутність професійного самовизначення як пошук знаходження особистісного змісту в обраній, засвоюваній і вже виконаній трудовій діяльності, а також – знаходження змісту в самому процесі самовизначення.
При більш творчому підході до свого життя сама суть створюється людиною заново. Саме в цьому випадку людина перетворюється в справжнього суб’єкта самовизначення, а не просто виступає як провідник якихось "вищих" сутностей.
Згідно до професійного самовизначення В. Франкл виділяв узагальнену суть: пошук такої професії й роботи, яка давала б можливість одержувати заробіток (суспільну оцінку праці) по справедливості, тобто відповідно до витрачених зусиль (або відповідно до внеску людини в суспільство).
Більш важливим стає не сама праця, а можливість перерозподілу благ, результатів цієї праці. Але знецінена праця породжує вже чисто психологічні проблеми, пов'язані з відношенням до праці й плануванням свого розвитку як справжнього трудівника або як "завзятливого" ледаря-визискувача.
В.А. Поляков у своїй відомій книзі "Технологія кар'єри" виділяв дві головні цілі при побудові "успішної" кар’єри: перша - "добитися високого положення в суспільстві", і друга - добитися "високого доходу".
Звичайно, елітарні орієнтації в професійному самовизначенні припускають не тільки "престиж" і "високий заробіток", але й дійсно творчої побудови у своєму житті, орієнтацію на вищі людські ідеали й цінності. Проблема лише в тому, як розібратися, де справжні цінності, а де уявні, де еліта, а де - псевдоеліта.
Самооцінка, як і будь-який психічний утвір, формується за життя, і розглядати її потрібно у віковому аспекті.
Саме слово "самооцінка" допомагає нам зрозуміти його значення.
У професійному самовизначенні особистості самооцінка - оцінка, яку людина дає самому собі, своїм можливостям, що відповідають або не відповідним до специфіки професії .
Об'єктивно й повно оцінити себе старшокласники не в змозі. У їх самооцінці немає єдиної тенденції: одні схильні переоцінювати себе, інші навпаки. Тому не праві ті, хто вважає, що старшокласники тільки переоцінюють себе, а також ті, хто допомагає, що вони себе недооцінюють. Їм властиво й перше, і друге.