Сторінка
15
Засоби:
навчально-методичне забезпечення;
відеофільми, презентації;
раціональне харчування;
режим праці і відпочинку;
гімнастичні снаряди, засоби для заняття спортом.
Саме для ефективної діяльності повинні бути створені педагогічні умови, які сприятимуть здоров’язбереженню учнів:
Формування ціннісного ставлення до здоров’я до власного здоров’я передбачає розкриття істотних зв’язків і залежностей, які існують між станом здоров’я людини та її способом життя, рівнем знань про здоров’я, настроєм, стосунками з іншими людьми. Пріоритети в загальній системі роботи мають бути віддані навчально-виховній діяльності. Основне її завдання – розвиток в учнів усвідомлення цінності здоров’я і здорового способу життя, що сприяють становленню активної особистості у якої буде сформоване сприйняття власного здоров’я як особистісної цінності, намагатиметься свідомо коригувати свою поведінку щодо здорового існування. Тобто, буде бережно ставитися до власного здоров’я і здоров’я оточуючих; прагнути до адекватного сприйняття знань і навичок по його охороні, їх втіленню у повсякденне життя.
Валеологізація виховного процесу та змісту освіти у процесі вивчення навчальних дисциплін в умовах інтенсивного використання новітніх інформаційних технологій навчання, підвищити рівень фізичного, психічного і духовного здоров’я учнів та зменшити рівень загальної захворюваності дітей засобами валеологічної освіти. Це означає, що вся навчальна, виховна, позакласна робота тісно пов’язана з піклуванням про здоров’я кожної дитини, прищеплення школярам навичок здорового способу життя та попередження шкідливих звичок.
Організація валеопедагогічного моніторингу полягає в тому, щоб сприяти самоаналізу, самооцінці вчителем власної здоров’язберігаючої діяльності з учнями, батьками, громадськістю, функціями якого є оцінювання поточного стану діяльності педагога й учня, спостереження за динамікою педагогічного процесу. Такий підхід до вивчення особистості учня та його стану здоров’я, учбової ситуації напрямлений перед усім на осмислення реальних учбових можливостей: показника навченості, навчання, пізнавальних інтересів, мотивів учіння до збереження здоров’я, а також на встановлення причин погіршення стану здоров’я окремих учнів, показника задоволеності учнів і вчителів освітнім процесом, емоційного стану учнів, характеру внутрішньо-шкільних взаємовідносин, педагогічної культури учителів з точки зору збереження і зміцнення здоров’я учнів.
Інфраструктура школи:
матеріально-технічне забезпечення школи (забезпечення школи теоретико-методичними матеріалами для організації здоров’язберігаючого навчального процесу, технічними засоби для ефективного виконання завдань навчально-виховного процесу);
спортивно-оздоровча база школи (наявність спеціально обладнаних приміщень та місць для оздоровлення та заняття різними видами спорту, спортивний інвентар);
соціально-психологічна служба (спеціалісти соціально-психологічної підготовки, соціальні педагоги, психологи та практичні психологи);
моніторингова служба (здійснення контролю та перевірка стану здоров’я учнів у процесі навчання в школі, а також внесення необхідних змін у навчально-виховний процес за допомогою аналізу результатів моніторингу);
медично-діагностична служба (забезпечення медичного контролю за станом здоров’я учнів з медичної точки зору, а також надання такої допомоги).
Очікуваний результат: сформованість до здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи, а саме зміцнення і збереження здоров’я.
Отже, на основі та за допомогою даної програми можна здійснюювати в загальноосвітніх школах здоров’язберігаючу діяльність, тим самим працювати над вирішення проблем зі здоров’ям учнів та займатись його зміцненням.
Дослідження стану здоров’я школярів та діяльності школи у напрямку збереження і зміцнення здоров’я учнів свідчить про необхідність активного використання здоров'язберігаючих технологій в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл. Зміст здоров'язберігаючих технологій вельми різноманітний і включає заходи, які направлені на збереження основних складових здоров'я учнів, головним чином на фізичне здоров'я. Ефективність використання здоров'язберігаючих технологій залежить від професійної підготовленості педагогів, а також від взаємодії між педагогами учнями і батьками.
Використання результатів цих досліджень дає можливість спроектувати відповідну програму соціально-педагогічної технології з формування здорового способу життя, ґрунтуючись на інтегративному та особистісно орієнтованому підходах до визначення змісту освіти і виховання.
Зазначене вище дозволяє дійти важливого висновку про те, що назріла необхідність розробити уніфіковане міждисциплінарне предметне поле шкільної програми, у рамках якої знаходили б відображення проблеми здорового способу життя, збереження здоров’я та його зміцнення як у контексті формувального, так і діагностичного спрямувань Відтак, процес здоров’язбереження учнівської молоді постає інтегрованим, таким, що має забезпечувати інтеграцію природничих та гуманітарних знань.
Певними предметно-методичними підвалинами може слугувати програма соціально-педагогічного забезпечення здоров’язберігаючої діяльності учнів загальноосвітньої школи, яка постає інтегративним в силу єдиного актуального завдання (подолання згубних звичок та пропаганда на цій основі здорового способу життя), яке спрямовується на всі верстви населення, у тому числі на підлітків.
1. Проведений аналіз наукової літератури з проблем дослідження дозволяє дійти висновку про багатоаспектність, багатогалузевий, міждисциплінарний характер проблеми збереження здоров’я учнів та його зміцнення під час навчально-виховного процесу школи.
Створення здоров’язберігаючого освітнього середовища є головною передумовою зміцнення здоров’я учнівської молоді, що передбачає раціональне планування навчального навантаження на дитину; вміле поєднання її рухової активності з розумовою діяльністю, організацію збалансованого харчування, що широко описано і вивчено в багатьох наукових працях та літературі.
Таким чином, в наукових дослідженнях із педагогіки і психології представлений достатній методологічний і теоретичний потенціал для вивчення проблеми здоров’язбереження та формування здорового способу життя в учнів загальноосвітньої школи та організація здоров’язберігаючої діяльності.
2. Аналіз стану здоров'я школярів та діяльності школи у напрямку збереження і зміцнення здоров’я учнів свідчить про необхідність активного використання здоров'язберігаючих технологій в навчально-виховному процесі загальноосвітніх шкіл. Зміст здоров'язберігаючих технологій вельми різноманітний і включає заходи, які направлені на збереження основних складових здоров'я учнів, головним чином на фізичне здоров'я. Ефективність використання здоров'язберігаючих технологій залежить від професійної підготовленості педагогів, а також від взаємодії між педагогами учнями і батьками.
Отже, соціальний педагог як активний учасник збереження здоров'я на державному, суспільному, особистісному рівнях повинен докласти певних зусиль до виконання поставлених завдання зі збереження учнівського здоров’я, а саме зберігати здоров’я дітей та зміцнювати його у процесі навчання.