Сторінка
1
Інформатика – зовсім молода наука, яка розвивається стрімкими темпами і досі перебуває в стані свого становлення. Це безумовно впливає на зміст, форми і методи викладання шкільної дисципліни інформатики. З одного боку, зміст шкільної освіти з інформатики дуже швидко коригується в змозі встигнути за розвитком науки; з іншого боку, новітні інформаційно-комунікаційні технології, які породжує розвиток інформатики, значно змінюють характер усієї освіти, і в тому числі освіти з інформатики. В своїй роботі ми зробили спробу дослідити, як сучасні соціальні сервіси Інтернету впливають на вивчення історії інформатики в школі. В шкільній інформатиці ця тема мало розкривається і звичайно зводиться до розгляду історії розвитку обчислювальних засобів та засобів ЕОМ. Нерідко питання історії інформатики сприймаються і подаються вчителями як другорядні, їх вивчення майже не пов’язується з іншими змістовними лініями курсу, а викладення навчального матеріалу носить реферативний характер. Отже, актуальність нашого дослідження визначається низкою наступних факторів:
наука інформатика ще перебуває в стадії свого активного формування, і сучасні школярі – це покоління, яке буде продовжувати становлення інформатики як науки, а значить, продовжуватиме створювати її історію;
історія інформатики утворюється разом з розвитком самої науки інформатики, і вивчення історії інформатики не може відбуватися традиційними методами, без використання останніх надбань науки і технологій;
розвиток інформаційно-комунікаційних технологій створив нові, так звані соціальні сервіси Інтернету, які мають могутній вплив на розвиток освіти (в педагогіці з’явився термін „освіта WEB 2.0”);
в історії інформатики існує багато „білих плям”, а також подій і фактів, які потребують осмислення і переосмислення.
Об'єкт дослідження - процес навчання інформатики в школі.
Предмет дослідження - соціальні сервіси Інтернету як засіб викладання теми «Історія інформатики» в школі.
Мета дослідження - теоретично обґрунтувати і експериментально перевірити ефективність використання соціальні сервісів Інтернету при викладанні теми «Історія інформатики» в школі.
Гіпотеза дослідження. У своєму дослідженні ми виходимо з припущення про те, що застосування соціальних сервісів Інтернет при вивченні інформатики сприяє підвищенню мотивації і результативності навчання, оволодінню учнями навичок ефективного, осмисленого застосування нових інформаційних технологій за таких умов:
Розробки уроків з урахування вікових і індивідуальних особливостей учнів;
систематичності проведення занять;
наявність початкових навичок роботи в мережі Інтернет.
Завдання дослідження:
На основі аналізу наукових джерел з теми дослідження розкрити сутність розвитку соціальних сервісів Інтернету та їх вплив на розвиток освіти.
Теоретично обґрунтувати необхідність використання технологій WEB 2.0 в процесі навчання інформатики.
Експериментально перевірити вплив системи використання соціальних сервісів Інтернет при викладанні теми «Історія інформатики» в школі.
Методи дослідження: аналіз наукової літератури з теми дослідження, аналіз та узагальнення масового і передового педагогічного досвіду, спостереження, вивчення учнівських робіт, педагогічний експеримент, методи математичної статистики.
Роль історії науки при вивченні дисциплін навчального плану загальноосвітніх закладів
Система освіти являє собою особливу сферу соціальної практики, в якій, з одного боку, здійснюється відтворення накопичених у минулому знань, а з іншого – закладається і визначається образ майбутньої життєдіяльності як окремої особистості, так і всього суспільства в цілому, маючи подвійну часову спрямованість: і в минуле, і в майбутнє. Тому поза широкою історичною перспективою, поза всім контекстом, що зв'язує чинники сучасності з фактами минулого в розвитку дидактики, сама сучасність не може бути вірно з'ясована й об'єктивно оцінена. Залишаються нерозкритими глибинні механізми, що утворилися в далекому минулому, але які діють сьогодні та визначають майбутнє сучасної освіти. Не можна оцінити перспективу й навіть логічну структуру будь-якої дидактичної теорії без знання її генезису, її історії зародження й становлення. Лише на основі знання конкретних історико-методичних фактів розвитку сучасної методичної і психолого-педагогічної науки можна не тільки отримати нові знання про характер плину досліджуваних дидактичних явищ і процесів, розкрити їх закони й закономірності, але й зробити певне передбачення їхнього майбутнього. Тому для адекватного пізнання та оцінки проблем методичної науки, вироблення ефективних наукових стратегій у галузі координації інноваційних процесів у системі середньої освіти необхідна побудова історично зумовленої моделі дидактики.
Робота в області вивчення історії науки полягає в аналізі шляхів розвитку науки, закономірностей руху наукових знань у їхньому зв'язку з історією розвитку суспільства. Вернадський побачив у ній самостійну область наукового знання зі своїми задачами, методами, проблемами, вчений вважав, що історія науки є найважливішою сполучною ланкою між природознавством і філософією і має першорядне значення для формування наукового світогляду. Розкрити історію становлення, розвитку і трансформації наукового світогляду, рушійні сили і механізми корінних зрушень у представленні людини про світ і його місце в ньому, простежити в деталях конкретні форми й обставини, у яких відбувалися ці зрушення, переломи, перебудови в науковій картині світу - так розумілася вченим мета і призначення історії науки і техніки. Розкриваючи минуле, вона (історія) допомагає вченому зрозуміти сьогодення, побачити перспективу, охопити поглядом усі поле науки, усвідомити її як живе ціле, що розвивається, оцінити її роль у суспільстві і її відносини з іншими сферами людської діяльності.
Історія науки розглядалася багатьма вченими як невід'ємна частина соціальної теорії. Основи і рушійні сили наукового пізнання укладені в практичній діяльності людства; науковий світогляд складається і трансформується разом зі змінами в житті суспільства; розвиток науки тісним образом зв'язаний з розвитком філософії й інших форм духовної культури.
Роль обдарованих особистостей в історії науки говорить про те, що прогрес науки здійснюється через їхню діяльність, вони можуть служити як би його ступінями, віхами. У численні задачі історії науки вчені також уключають вивчення історії ведучих проблем і галузей науки, історію науки окремих країн, історію методів наукового дослідження, наукових шкіл. Для Вернадського як для натураліста-емпірика є аксіомою, що всі прояви історичного ходу розвитку знань не випадкові, а настільки ж підлеглі вазі і мірі, як рух небесних світил або хід хімічних реакцій.
Цінність історії науки і її значимість неодноразово підкреслювалася вченими різних наукових спрямувань. Історія науки є однією з форм з'ясування наукової істини. Особливо її значення і роль зростають у період крутого ламання наукових представлень, або наукових революцій. При крутому переломі понять і їх усвідомленні неминуче виникає бажання зв'язати їх з минулим. Часто історичне розуміння є єдиною можливістю швидкого проникнення в наукову думку і єдиною формою критичної оцінки, що дозволяє відокремити важливе і стале у величезному матеріалі цього роду, що відтворюється людською думкою. Адже значна частина цього матеріалу має перехідне значення і швидко зникає, і чим швидше це буде осмислено, тим швидше відбуватиметься рух нашої думки, ріст нового наукового світорозуміння. Дійсно, глибокий історичний аналіз може допомогти з'ясуванню того, наскільки сучасні представлення погоджуються з накопиченим історичним досвідом, знаннями вже перевіреними і підтвердженими, що тим самим сприяє прискоренню "сприйняття нового". Крім наукового значення "як однієї з форм з'ясування істини", як "знаряддя досягнення нового" історія науки і техніки має так само й ідеологічне значення. Вона допомагає виявити досягнення і значення наукової думки і творчої наукової праці всього народу. Широке охоплення знань усього народу має першорядне значення для його самосвідомості. А усвідомлення народом свого буття, свого значення і положення є, може бути, найбільшою силою, що рухає життя.