Сторінка
5

Викладання теми "Історія інформатики" в школі

Очевидно, що ми знаходимося на порозі зміни парадигми освіти. І це насамперед стосується інформаційної освіти. Нова освітня система повинна будуватися на принципах, що сприяють формуванню сучасного наукового світогляду. Розвиток інформаційних технологій, які дозволяють швидко одержувати об'ємну інформацію, відповідну змістові освіти, й інформацію, що не входить в нього, вимагає нових принципів її переробки відповідно до цілей і цінностей науки і суспільства. Це повинні бути принципи методологічного характеру, що підлягають цілісній науковій системі.

Вимоги до коректив освітньої парадигми варто віднести до теорій, до методологічних принципів, до методології як цілому, що визначає сам процес наукового пізнання, формування і розвиток наукових теорій, становлення наукового світогляду. Особливо важливо, на наш погляд, підкреслити, що визначальна риса зрілої теоретичної думки є системність - органічна єдність наукового знання. Окремо знання не може перетворитися в метод - у знаряддя одержання нового знання - поки воно не систематизовано - не представлено у вигляді і формі системи взаємозалежних теорій, яка перебуває в стані розвитку. Дуже важливою складовою змісту освіти з інформатики є викладання теми «Історія інформатики». В школі ця тема мало розкривається і звичайно зводиться до розгляду історії розвитку обчислювальних засобів та засобів ЕОМ. Враховуючи те, що наука інформатика ще перебуває в стадії свого активного формування, сучасні школярі – це покоління, яке буде продовжувати становлення інформатики як науки, а значить, продовжуватиме створювати її історію. Історія інформатики утворюється разом з розвитком самої науки інформатики, і вивчення історії інформатики не може відбуватися традиційними методами, без використання останніх надбань науки і технологій. Тому дуже актуальним і цікавим являється питання розвитку методики викладання цієї теми на уроках в школі.

Проаналізувавши курс інформатики (стандарти, програми, підручники) у загальноосвітній школі, ми з'ясували, якою мірою їхній зміст сприяє формуванню сучасних наукових представлень про інформаційні процеси. Аналіз свідчить про те, що не всі автори керуються даними положеннями, проте, автори І.І. Аргинська, Л.Г. Петерсон, В.Н. Рудницький в змісті підручників, розроблених у рамках варіативних програм, історичному матеріалові відводять не останнє місце. Все ж у сучасних підручниках інформатики тема «Історія інформатики» висвітлюється далеко не завжди, тому вчителеві доводиться самостійно складати зміст уроку з даної теми. Використання історичного матеріалу в курсі інформатики базується наступними положеннями: історичний матеріал, що вводиться на уроках, підсилює творчу активність учнів, включає їх у пошук нових способів розв’язання цікавих історичних задач. Огляд життя і діяльності великих вчених в області інформатики знайомить учнів із самим поняттям творчості, із творчістю в науці, змушуючи дитину торкнутися багатьох вирішальних моральних категорій, зв'язаних з цим процесом.

Окремі результати досягнень останніх століть хоча і розглядаються, однак і за формою, і за змістом виглядають, як сторонні факти і не дозволяють скласти послідовну картину. Рівень, на якому вони викладаються, часом не відповідає суті явищ. Таким чином, проблема відновлення, модернізації інформаційної освіти на основі принципу історизму представляється досить актуальною і своєчасною.

Основні труднощі реального відновлення змісту освіти з інформатики, як нам представляється, у принциповому плані, можуть бути зв'язані з наступними аспектами.

1) Навчальні плани у школі зараз перевантажені і немає можливості виділення додаткового часу для вивчення інформатики без збитку для інших дисциплін. При цьому зовсім не очевидно, що інформатику необхідно вивчати в більшому обсязі, ніж це робиться зараз. На наш погляд, вирішення цього питання пов'язано, з одного боку, з розробкою методик більш інтенсивного навчання, а з іншого боку - з виключенням деяких тем, а можливо, і розділів з навчального курсу, і заміною їх новими. Ми усвідомлюємо, що необхідно детальне пророблення будь-яких конкретних рекомендацій.

2) Науковий матеріал, що відноситься до досягнень інформатики XXІ ст., об'єктивно дуже складний і має властивість швидко змінюватись, тому виявляється недоступним розумінню середнього школяра. Реальна проблема лежить у сфері методики викладання. Необхідно здійснити добір матеріалу, здійснити його адаптацію і знайти адекватні форми викладу в підручниках і в процесі викладання. Питання розробки методик викладання історії інформатики набувають у даний час важливе значення.

Історія - сфера насамперед морально-етичного характеру, і її задача - виховувати через співпереживання учасників історичного процесу, що вміють аналізувати факти історії людства. Застосування історичного матеріалу на уроках інформатики дозволяє:

зробити урок більш цікавим, занурити учня в будь-яку епоху;

інтегрально представляти історичні факти і явища;

співвідносити знання, накопичені в різні історичні епохи і часи;

додати змістові освітнього процесу творчий, проблемний, дослідницький характер;

індивідуалізувати, інтегрувати, диференціювати процес навчання;

розкрити предмет з різних сторін.

За допомогою історичних відступів на уроці педагог дає можливість учням самостійно приходити до формулювань законів, як би знову "відкриваючи" їх, допомагає учням шукати докази, спонукує в учнях бажання самостійно вибирати цікаві факти історії, пов’язані з відкриттями в області інформатики, поділятися ними зі своїми однокласниками.

Ретельно продумані й організовані вчителем наукові суперечки на уроках, засновані на обговоренні історичних проблем інформатики, сприяють вихованню в школярів терпимості до чужої думки, поваги до себе через повагу до інших, через дбайливе відношення до оточуючих, тобто толерантності. Ці наукові суперечки розвивають здатність до міжособистісної взаємодії - комунікативним умінням і навичкам, здатності до рішення конфліктних ситуацій. Інформаційний розвиток людини неможливий без підвищення загальної культури. Історичний матеріал здатний краще, ніж будь-що на уроці, перешкодити однобічному розвиткові здібностей.

Таким чином, історичний матеріал покликаний підвищувати рівень грамотності, розширювати знання, світогляд учнів. Це одна з можливостей збільшити інтелектуальний ресурс учнів, привчити їх мислити, стати здатними швидко прийняти рішення в самих складних життєвих ситуаціях. І все це, у свою чергу, сприяє розвиткові у школярів пізнавального інтересу до інформатики.

Форми навчальної роботи, що дозволяють розширити і поглибити знання учнів через введення історичного математичного матеріалу, загальновідомі. Це, по-перше, урок, як основна форма організації навчально-виховної роботи з учнями; по-друге, факультативні заняття і математичні кружки; по-третє, позакласні заходи. Щоб глибше зрозуміти, яким чином необхідно вести свою роботу вчителеві, йому необхідно вміти аналізувати кожну з перерахованих форм навчально-виховної роботи з погляду розглянутої проблеми.