Сторінка
1

Формування соціокультурної компетенції учнів початкової школи в процесі навчання читання

Постановка проблеми у загальному вигляді та її зв'язок з важливими науковими та практичними завданнями. Із входженням України до Європейської спільноти, із розвитком та пожвавленням міжнародних зв'язків з країнами близького і далекого зарубіжжя виникає потреба в людях, які практично володіють іноземною мовою (ІМ), зокрема англійською як мовою міжнародного спілкування. Реалізація такого соціального замовлення обумовлює необхідність спеціальної підготовки людей, які спілкуються англійською мовою з представниками інших країн. Оскільки зміни в політичному житті країни певним чином відображаються в освітній галузі, формування комунікативної компетенції стає першочерговим завданням усіх навчальних закладів країни, що знаходить відображення у програм, зокрема для загальноосвітніх навчальних закладів (ЗНЗ).

Аналіз останніх досліджень і публікацій. Над питанням розвитку в учнів соціокультурної компетенції (СКК) працювала значна кількість дослідників, а саме: В.В. Сафонова, Ю.І. Пассов, Н.Є. Буланківна, НФ. Бориско, Н.Б. Ішханян, Л.В. Калініна, І.В. Самойлюкевич, О.Л. Красковська та ін.

У педагогічній та методичній літературі значимість навчання читання ІМ підкреслювали 3.І. Кличнікова, Г.В. Рогова, Т.Г. Єгоров, І.Я.Зимня, М.І. Гез, Д.В. Ельконін, В.А. Артемов, В.В. Біляєв та інші.

Проблеми психологічних особливостей розвитку дітей молодшого шкільного віку досліджуються у працях Л.С. Славіної, Л.І. Божович, Л.С. Виготського, В.Я. Ляудіс.

Соціальне замовлення суспільства на підготовку «полікультурної» особистості, з одного боку, та недостатня розробленість проблеми розвитку СКК учнів ЗНЗ, які вивчають англійську мову, зумовлюють виділення невирішених раніше частин даної проблеми.

Метою статті є побудова алгоритму формування СКК учнів початкової школи у процесі навчання читання.

Виклад основного матеріалу. Оволодіння ІМ з метою реального спілкування з носіями мови неможливе без паралельного вивчення та засвоєння відповідної культури. Культура і мова розглядаються як єдність, в якій провідним компонентом є культура. Однією з провідних тенденцій сучасної методики вивчення ІМ є систематичне включення у навчальний процес елементів культури на всіх його етапах. СКК є одним із компонентів іншомовної комунікативної компетенції і являє собою сукупність фонових і країнознавчих знань, моделей мовленнєвої та не мовленнєвої комунікативної поведінки, володіння певним соціокультурним (СК) лінгвістичним мінімумом, а також вмінням і навичками їх практичного використання під час іншомовного спілкування в діалозі культур.

Уміння адекватно поводитися і представляти свою країну на належному рівні має велике значення і іншомовному міжкультурному спілкуванні, оскільки усвідомлення особливостей культури, віри, світогляду співрозмовника-носія виучуваної мови, а отже подібності чи різниці порівнюваних явищ рідної та іншомовної культур може значно полегшити і спростити спілкування, допомогти уникнути «гострих кутів». Таким чином, формування СКК як компонента іншомовної комунікативної компетенції має виступати необхідним складником навчального процесу з ІМ у школі, бо без цього неможлива підготовка «досвідчених, підкованих» учасників міжкультурної комунікації. Ефективне формування СКК є можливим лише за умови систематичного включення елементів культури на всіх етапах навчання іноземних мов, та в процесі формування різних компетенцій учнів. Тому виникає потреба в нових методах і технологіях, які б були ефективними у формуванні СКК учнів, а також відповідали сучасними програмним вимогам. Разом з тим, вміння грамотно навчати спілкуванню на ІМ молодших школярів, які ще не цілком володіють комунікативними вміннями рідною мовою, – завдання дуже нелегке і відповідальне. Необхідно приділяти особливу увагу навчанню молодших школярів таких видів мовленнєвої діяльності, як читання, аудіювання, говоріння.

Читання ІМ як вид мовленнєвої діяльності і як опосередкована форма спілкування є, на думку багатьох дослідників, найнеобхіднішим для більшості людей. Можливість безпосереднього спілкування з носіями мови мають, як правило, порівняно не багато, можливість читати ІМ – практично всі. На нашу думку, найоптимальнішою базою для формування СКК та зокрема процес читання і результат його – вилучення інформації – мають величезне значення у комунікативно-суспільній діяльності людей. Ця форма письмового спілкування забезпечує передачу досвіду, накопиченого людством в різних сферах життя, розвиває інтелект, загострює почуття, тобто навчає, розвиває, виховує. Словом, читання формує якості найбільш розвиненої і соціально-цінної людини. Кличнікова вважає, що навчання читання на ІМ повинно спиратися на закономірності оволодіння цим процесом мовленнєвої діяльності.

Психологічні характеристики читання на початковому етапі, можна визначити, що читання має кілька ланок, а саме: фізичну ланку читання (текст, як деякий фізичний об'єкт, являє собою послідовність графем (букв)); фізіологічну ланку читання (букви є ніби пусковим механізмом, під дією якого починається фізіологічний процес збудження в органах зору і закінчується складними фізіологічними явищами в корі головного мозку); перцептивну ланку читання. Механізми читання включають в себе чотири етапи процесу читання: рух очей при читанні; сприйняття букв та слів при читанні; мовленнєво-руховий аналізатор в процесі читання; внутрішнє мовлення та читання.

Згідно з лінгвістичними особливостями, читання характеризується розширенням лексичного запасу, закріпленням граматичного матеріалу, засвоєнням структурних одиниць мови, укріпленням асоціацій між буквами та звуками, формуванням зоро-графічних та слухомоторних зв’язків, синтагматичному членуванню речення, встановлення смислових зв’язків між компонентами речення і цілими реченнями тексту, розумінням змісту навчальних текстів, розумінням значення слів.

Вивчення вікових особливостей дітей молодшого шкільного віку дозволяє окреслити загальні вимоги до організації навчання ІМ на даному етапі навчання у ЗНЗ в цілому, та навчанні читання зокрема. Унаочнення, гра, драматизація, швидка зміна видів діяльності, використання методу фізичної реакції є запорукою ефективного навчання ІМ на початковому етапі навчання.

Процес формування СКК проходить три етапи:

1. На першому етапі закріплюються вже відомі позитивні знання про країну, мова якої вивчається.

2. На другому етапі суттєво збільшується запас даних знань.

3. Н третьому етапі усуваються неадекватності знання про країну, так звані стереотипи свідомості та формується позитивне ставлення до країни, мова якої вивчається.

Ознайомлення з новою культурою потребує використання лінгвокраїнознавчих коментарів. Мається на увазі: змістовий коментарій стійких мовленнєвих формул, фонової лексики, прислів’їв; історичний коментарій, який є характерний для дитячого фольклору: пісні, бечівки, лічилки, віршики; загально-поведінковий коментарій, який дає уявлення про комунікативні дії в найбільш типових ситуаціях спілкування з носіями мови: в гостях, в школі, при розмові по телефону тощо.