Сторінка
16
Небезпека ураження електричним струмом
По ступеню ураження людини електричним струмом кабінет інформатики відноситься до приміщень з підвищеною небезпекою.
Експлуатовані ЕОМ є споживачами електроенергії. Комп'ютер живиться від трифазної чотирьохпровідної мережі з глухо заземленою нейтраллю, напруга 380/220 В, частотою 50 Гц.
З метою усунення небезпеки поразки працівників електричним струмом при появі напруги на конструктивних частинах комп'ютера використовується занулення. Категорія взриво- і пожежонебезпечності приміщення згідно НАПБ Б 07.005-86.
У приміщенні знаходяться тверді матеріали (робочі столи, папір, ізоляція), що згорають, значить, приміщення є пожежонебезпечним (категорія В). По ступеню вогнестійкості будівлю слід віднести до категорії II з урахуванням пожежонебезпечності і поверховості будівлі.
Пожежна безпека
ЕОМ живиться від промислової трифазної чотирьох провідної мережі з глухо заземленою нейтраллю з напругою 380/220В з частотою 50 Гц. По цій причині при роботі з комп’ютером існує потенційна небезпека ураження людини електричним струмом. Крім цього, існує небезпека від статичної електрики, джерелом якої є, наприклад, дисплей. Згідно ГОСТ 12.1.045-84 допустимий рівень напруження електростатичних полів установлюється на рівні 20 кВ/м за 1г. ПУЭ 87 передбачені наступні заходи електробезпечності: конструктивні, схемно-конструктивні та експлуатаційні.
Згідно з НАПБ Б 07.005-86, категорія пожежної і вибухово-пожежної небезпеки будівлі визначається як категорія В (пожежно-небезпечна), так як тут знаходяться тверді спалахуючи речовини та матеріали, такі як комп’ютери, меблі, проводка, папір та ін. Виходячи з категорії пожежнонебезпечності і поверховості будівлі, степінь вогнестійкості будівлі II згідно ДБН В.1.1-7-2002.
Можливими причинами пожеж в приміщенні є несправність електропровідні і електроустаткування, коротке замикання в мережі, зберігання горючих матеріалів (папір), блискавка та ін.
Згідно з ГОСТ 12.1.004-91 пожежна безпека забезпечується системами запобігання пожежі, пожежного захисту й організаційно-технічних заходів.
У системі запобігання пожежі передбачені наступні міри пожежобезпеки:
контроль і профілактика ізоляції;
наявність плавких запобіжників в устаткуванні;
захист будинку від блискавки.
Для попередження ситуацій загоряння й виникнення пожежі передбачені наступні міри:
установлена системи автоматичної пожежної сигналізації оснащена димовими сигналізаторами;
оснащення приміщення вуглекислотними вогнегасниками – ПК;
для успішної евакуації двері класу мають наступні розміри:
ширина не менш 1,5 м;
висота не менш 2,0 м;
ширина коридору 1,8 м.
Організаційними заходами пожежної профілактики є навчання вчителів та учнів протипожежним правилам, видання необхідних інструкцій і плакатів, засобів наочної агітації. Обов'язковим є наявність плану евакуації.
Розрахунок фактичної освітленості приміщення
Для освітлення комп'ютерного залу з розмірами А =20 м, В = 12 м і висотою Н = 3 м використовуються 20 світильників ОДР із двома люмінесцентними лампами типу ЛБ-40. Коефіцієнти відображення світлового потоку від стелі, стін і підлоги відповідно дорівнюють Рстелі =70 %, Рстін =50%, Рпідл = 10 %. Затінення робочих місць немає. Висота звису світильника hпідл = 0, висота робочої поверхні над рівнем підлоги hпідл = 0,8 м. Для визначення фактичної освітленості приміщення при загальному рівномірному висвітленні і порівння її з нормативною величиною необхідно знайти нормативну величину освітленості для відеодисплейних терміналів Епідл = 400 лк (приміщення з дисплеями, відеотерміналами). При перевірці відповідності освітленості в приміщенні нормативному рівневі, коли відома кількість світильників, ламп, їхній тип потужність, фактичну освітленість у приміщенні визначаємо по формулі:
[ лк ]
де N=30 - число світильників, шт;
F = 3120 лм - світловий потік лампи;
N=2 - число ламп у світильнику;
S - площа приміщення, що освітлюється;
z=1,1 - коефіцієнт нерівномірності освітлення для люмінесцентних ламп (відношення Еср/Емин);
k3 - коефіцієнт запасу, що враховує зниження освітленості через забруднення і старіння лампи, значення k3 = 1,5
η - коефіцієнт використання освітлювальної установки.
Для визначення η необхідно знати тип світильника, індекс приміщення і коефіцієнта відображення світлового потоку від стелі, стін і підлоги. Тип світильника і коефіцієнти відображення світлового потоку відомі, для знаходження η необхідно визначити значення індексу приміщення і.
Індекс приміщення і. визначається рівнянням:
(4.2)
де А,В,h - відповідно довжина, ширина, висота приміщення в м.
hп - висота від поверхні до світильника, визначається висотою приміщення (Н, м) і висотою умовної робочої поверхні (hР = 0,8 м) по формулі:
hп =Н- hс- hпр=3-0-0,8 = 2,2 [м] (4.3)
Підставляємо отримане значення hп у формулу (12.2) і знаходимо індекс приміщення:
По визначаємо, що світильник має криву сили світла Г-1. Визначаємо коефіцієнт використання освітлювальної установки, що дорівнює 89%. Підставляємо всі знайдені величини у формулу 12.1 для Еф:
[лк] (4.4)
Тому що отримана величина Еф < Ен, для досягнення нормативної освітленості необхідно або збільшити кількість світильників, або збільшити потужність ламп. Порахуємо степінь збільшення W:
(4.5)
Тепер можна обчислити необхідна кількість світильників:
шт. (4.6)
Збільшимо кількість світильників до 26 шт. Тоді
[лк] (4.7)
Таким чином, при збільшенні кількості світильників на 26 штук фактична освітленість Еф практично відповідає нормативному значенню освітленості Ен = 400 лк. Такий ефект може бути отриманий при заміні лампи з великим світловим потоком. Порахуємо необхідний світловий потік лампи:
[лм] (4.8)
Так, якщо всі лампи типу ЛБ-40 у комп'ютерному залі замінити на лампи типу ЛТБ-65 з F = 3980 лм, те ЕФ буде дорівнювати:
[лк] (4.9)
Таким чином, у цьому випадку фактична освітленість також буде практично відповідати нормативному значенню.
У XXI сторіччя ми вступили в «інформаційну епоху». Нова епоха ставить перед шкільною освітою і нові проблеми - підготувати учнів до життя у швидко мінливому інформаційному суспільстві, у світі, де прискорюється процес появи нових знань, постійно виникає потреба в нових професіях, у безперервному підвищенні кваліфікації. І ключову роль у рішенні цієї проблеми грає здатність сучасної людини володіти інформаційними і комунікаційними технологіями. Нові інформаційні технології стають невід'ємною частиною життя сучасної людини.