Сторінка
1

Методи і форми роботи соціального педагога з прийомною сім'єю

Прийомна сім’я є відродженої формою сімейного виховання дітей, які залишилися без піклування батьків. Вона забезпечує дітям-сиротам і дітям, які залишилися без піклування батьків, їх право на сімейне виховання. Але законодавче оформлення прийомна сім’я отримала лише у зв’язку з прийняттям Сімейного кодексу РФ. Тим часом у Росії здавна було прийнято брати дітей-сиріт на виховання в чужі сім’ї. Такий пристрій називалося патронатом. В основі патронування лежав договір про передачу дитини у чужу сім’ю на добровільних засадах. Патронатні вихователі отримував певну винагороду. Після Жовтневої революції сімейний патронат не отримав державного визнання і перестав існувати.

Прийомна сім’я є самостійною формою сімейного виховання дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків. Її основу, як показує практика, складають подружжя, які побажали взяти чужих дітей у сім’ю на виховання. Як правило, це піклуються один про одного і про своїх близьких особи, які усвідомлюють свою відповідальність за долю чужих дітей. Вони розуміють складність і відповідальність своєї ролі як прийомних батьків. Взаємовідносини між прийомними батьками, а також між прийомними батьками та прийомними дітьми в майбутньому можуть стати моделлю сім’ї прийомної дитини. У силу цього дуже важливий підбір прийомних батьків.

Прийомними батьками на практиці найчастіше виступають подружжя, які мають своїх дітей. Тому прийомні діти з перших хвилин проживання у прийомній сім’ї на прикладі прийомних батьків і їх дітей навчаються будувати свої взаємини як з дорослими, так і з іншими дітьми. Вони відразу ж відчувають родинне тепло і затишок. А для знедоленої дитини надзвичайно важливо мати близьких, яких він може називати мамою і татом, братом і сестрою. Дитині необхідно чути таке звернення до себе, як «синку» або «донечка». При такому спілкуванні й прояві інших знаків уваги і любові «замерзла» від негараздів душа дитини наповнюється теплом і ніжністю, що так важливо для його фізичного і душевного здоров’я, а також для всієї його подальшого життя.

У прийомну сім’ю можна надсилати декілька дітей. Це можуть бути як рідні брати і сестри, так і чужі один одному діти, які в прийомній сім’ї стають рідними. Проживаючи в сім’ї, діти швидше розвиваються і навчаються. Швидше зникають наявні недоліки в їх розвитку. Вони вчаться виявляти турботу один про одного і допомагати один одному.

Мета курсової роботи - виявити особливості соціально-педагогічної діяльності в прийомній сім’ї.

Завдання курсової роботи наступні:

- Розглянути прийомну сім’ю як соціальне явище;

- Вивчити соціально-педагогічну діяльність у прийомній сім’ї;

- Виявити можливості соціально-педагогічної корекції відносин у прийомній сім’ї.

Предмет курсової роботи полягає у вивченні соціально-педагогічної діяльності.

Об’єкт - розглядає соціально-педагогічну діяльність у прийомній сім’ї.

Поняття прийомної сім’ї

Прийомна сім’я - форма влаштування дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків, на підставі договору про передачу дитини (дітей) на виховання в сім’ю між органом опіки та піклування і прийомними батьками (подружжям або окремими громадянами, охочими взяти дітей на виховання в сім’ю ) (Сімейний кодекс України, Розділ IV, глава 11, стаття 54, Розділ VI, глава 21, статті з 151 по 155); (Федеральний закон № 159-ФЗ від 21 грудня 1996 року "Про додаткові гарантії щодо соціального захисту дітей-сиріт і дітей, які залишилися без піклування батьків "в ред. Федеральних законів від 08.02.1998 р. №17 - ФЗ, від 07.08.2000 р. №122 - ФЗ).

Громадяни (подружжя або окремі громадяни), які бажають взяти на виховання дитину (дітей), що залишилася без піклування батьків, іменуються прийомними батьками; дитина (діти), який передається на виховання в прийомну сім’ю, іменується прийомною дитиною, а така сім’я прийомною сім’єю.

На виховання в прийомну сім’ю передається дитина (діти), що залишилися без піклування батьків:

- Діти-сироти;

- Діти, батьки яких невідомі;

- Діти, батьки, яких позбавлені батьківських прав, обмежені в батьківських правах, визнані в судовому порядку недієздатними, безвісно відсутніми, засуджені;

- Діти, батьки яких за станом здоров’я не можуть особисто здійснювати їх виховання і утримання;

- Діти, що залишилися без піклування батьків, що перебувають у виховних, лікувально-профілактичних установах, закладах соціального захисту населення або інших аналогічних установах.

Прийомними батьками (батьком) можуть бути повнолітні особи обох статей, за винятком:

- Осіб, визнаних судом недієздатними або обмежено дієздатними;

- Осіб, позбавлених по суду батьківських прав або обмежених судом в батьківських правах;

- Відсторонених від обов’язків опікуна (піклувальника) за неналежне виконання покладених на нього законом обов’язків;

- Колишніх усиновителів, якщо усиновлення скасовано з їхньої вини;

- Осіб, що мають захворювання, за наявності яких не можна взяти дитину (дітей) у прийомну сім’ю.

Опікун (піклувальник), прийомні батьки дитини має право і зобов’язані:

- Виховувати дитину, що знаходиться під опікою (піклуванням);

- Дбати про її здоров’я, фізичний, психічний, духовний і моральний розвиток;

- Має право самостійно визначати способи виховання дитини, з урахуванням думки дитини та рекомендацій органу опіки та піклування, а також при дотриманні вимог, передбачених Сімейним Кодексом.

Вони є законними представниками прийомної дитини (дитини знаходиться під опікою (піклуванням)) захищають його права та інтереси, в тому числі в суді, без спеціальних повноважень. Їхні права не можуть здійснюватися в суперечності з інтересами дитини (дітей). Опікуни і піклувальники, прийомні батьки мають право поміщати дітей в освітні установи на загальних підставах. Загальна кількість дітей у прийомній сім’ї, включаючи рідних та усиновлених, не повинно перевищувати, як правило, 8 чоловік. Прийомна сім’я утворюється на підставі договору про передачу дитини (дітей) на виховання в сім’ю. Договір про передачу дитини (дітей) укладається між органом опіки та піклування і прийомними батьками за формою. Влаштування дітей у прийомну сім’ю не тягне за собою виникнення між прийомними батьками та прийомними дітьми аліментних та спадкових правовідносин, що випливають із законодавства України.

Особи, які бажають взяти дитину (дітей) на виховання в прийомну сім’ю, подають до органу опіки та піклування за місцем свого проживання заяву з проханням дати висновок про можливість бути прийомними батьками (Додаток 2). До заяви додаються такі документи:

- Довідка з місця роботи із зазначенням посади та розміру заробітної плати або копія декларації про доходи, засвідчена в установленому порядку;

- Характеристика з місця роботи;

- Автобіографія;

- Документ, що підтверджує наявність житла у особи (осіб), хоче взяти дитину (дітей) на виховання в прийомну сім’ю (копія фінансово-особового рахунку з місця проживання і виписка з будинкової книги (поквартирної) книги для наймачів жилого приміщення в державному і муніципальному житловому фонді або документ, що підтверджує право власності на житлове приміщення);