Сторінка
7

Методи і форми роботи соціального педагога з прийомною сім'єю

Для прийомної дитини план соціального супроводу (частина перша) складається за такими напрямками:

1. Економічний супровід – діяльність спрямована на підтримку матеріального благополуччя прийомної дитини. Передбачає дотримання своєчасності державних виплат на утримання дитини в прийомній сім’ї та пошук додаткових ресурсів для вирішення актуальних потреб дитини, підтримки її здоров’я, процесу навчання та розвитку.

2. Юридично-правовий супровід – діяльність, спрямована на дотримання державних гарантій стосовно дітей)сиріт та дітей, позбавлених батьківського піклування, які влаштовані до прийомної сім’ї, а також здійснення заходів із захисту їхніх прав та законних інтересів. Юридичний супровід здійснюється через консультування прийомних батьків, прийомних дітей, соціальних працівників; написання запитів, листів, клопотань, звернень та інших письмових документів; роботу з нормативною базою для вивчення особливих питань, які виникають в ході поточної роботи та формування тематичних вибірок нормативних актів; підготовки та інструктажу соціальних працівників для представлення інтересів прийомних дітей; розробку нових та удосконалення існуючих договорів для врегулювання законодавчо невизначених питань; контроль за наявністю усіх необхідних документів у справах прийомних сімей тощо.

3. Психологічний супровід – проведення комплексу заходів з реабілітації, реактивації, перенаучіння та ресоціалізації прийомних дітей в прийомних сім’ях. Для цього можуть використовуватися такі форми роботи: моніторинг психічного стану та розвитку дитини, психодіагностика (базова, поточна, за запитом, по виходу дитини і з прийомної сім’ї – завершальна), психокорекція, психотерапія (робота з травмою втрати), консультування, організація та проведення тренінгів, моніторинг інтеграції дитини в прийомній сім’ї.

4. Медичний супровід – діяльність спрямована на вирішення питань охорони здоров’я прийомної дитини. Це передбачає:

– спільне відвідування соціальним працівником, прийомними батьками та прийомною дитиною дільничного лікаря;

– складання плану медичного супроводу та контроль за його виконанням;

– контроль за використанням коштів, заощаджених на рахунку дитини для спеціального лікування;

– пошук коштів на медичну допомогу для особливих видів лікування тощо.

5. Педагогічний супровід – діяльність спрямована на вирішення питань навчання прийомних дітей та здобуття ними освіти. Це передбачає:

– складання плану педагогічної роботи з прийомною дитиною в рамках компетенції навчального закладу та контроль за його виконанням;

– зустрічі та бесіди з керівниками навчальних закладів та педагогічним персоналом (за потребою);

– підтримка контактів з педагогічними працівниками та керівництвом навчального закладу (за потребою);

– бесіди з прийомними дітьми та прийомними батьками щодо організації домашнього навчання;

– заняття з прийомними дітьми (за потребою).

Проживання та сімейні взаємини в прийомній сім’ї – спостереження за тим, як складаються стосунки дитини із членами прийомної сім’ї, чи враховуються потреби прийомної дитини, наскільки дитина комфортно себе почуває в сім’ї. Це здійснюється під час відвідувань прийомної сім’ї, зустрічей та прогулянок з дитиною.

Стосунки з біологічною ріднею – робота спрямована на виконання визнаних доцільними опікунською радою контактів дитини з її біологічними родичами. Це передбачає організацію зустрічей на визначеній території з дотриманням екологічності умов проведення. Робота соціального працівника з біологічними батьками та родичами прийомної дитини проводиться з метою оцінки можливості її реінтеграції. Повернення дитини у біологічну сім’ю можливе внаслідок відновлення здатності батьків (родичів) самостійно та повноцінно турбуватися про дитину. У випадку неможливості реінтеграції соціальний працівник має зважати на доречність усиновлення прийомної дитини.

Частина друга плану, яка стосується прийомної сім’ї містить такі блоки:

1. Економічний – включає в себе контроль за своєчасним отриманням прийомними батьками коштів на утримання прийомної дитини в сім’ї, контроль за своєчасним поданням прийомними батьками фінансових звітів, пошук додаткових ресурсів для задоволення потреб прийомної сім’ї.

2. Моніторинг стану прийомної сім’ї – включає в себе спостереження за психологічним станом членів прийомної сім’ї, аналіз цих спостережень з метою попередження ускладнень, що можуть виникати у сім’ї. За результатами моніторингу вносяться поточні корективи у план супроводу прийомної сім’ї. Моніторинг здійснюється методом відвідувань, телефонних контактів, організації у Службі зустрічей всіх членів сім’ї.

3. Консультативний, методично-навчальний – включає надання консультацій з різних напрямків знань щодо функціонування прийомної сім’ї. Здійснюється згідно плану та за запитом членів сім’ї. Він охоплює такі напрямки – медичний, юридично-правовий, соціальний, педагогічно)виховний. Формами його реалізації є надання необхідної інформації, проведення консультацій, груп взаємопідтримки, організація індивідуальних та групових форм навчання з метою підвищення виховного потенціалу прийомної сім’ї.

4. Психологічний (за потребою) – включає в себе систему заходів, спрямованих на корекцію соціально)психологічного клімату прийомної сім’ї. Спочатку слід розробити план соціального супроводу на перший місяць існування прийомної сім’ї, враховуючи найбільш гострі проблeми, які потребують тeрмінового вирішeння, далі розробляється план супроводу на півріччя. В подальшому складається щорічний план соціального супроводу.

Взаємодія соціальних працівників у процесі соціального супроводу

Виконання завдань соціального супроводу прийомних дітей та сімей має здійснюватися окремо уповноваженими соціальними працівниками. Тому чіткий розподіл обов’язків між ними, уміння домовлятися при плануванні візитів, об’єктивність оцінки ситуації, толерантність у спілкуванні є запорукою успішної співпраці.

Спільні відвідування прийомної сім’ї необхідно здійснювати у період взаємної адаптації після влаштування дитини у прийомну сім’ю. Адаптаційний період триває один рік і має такі контрольні межі: перший місяць існування прийомної сім’ї, три місяці, шість та дванадцять місяців. Впродовж першого місяця соціальні працівники мають відвідувати прийомну сім’ї щотижнево. Протягом наступних трьох місяців – один раз на два тижні, потім, якщо все добре у новоствореній сім’ї, візити плануються один раз на місяць. У період адаптації бажано, щоб під час візитів були присутні всі члени сім’ї для того, щоб мати змогу при потребі поспілкуватися із соціальними працівниками.

Протягом другого року існування прийомної сім’ї відвідування плануються один раз на два/три місяці і мають здійснюватися соціальними працівниками окремо. У подальшому візити плануються один раз у півроку та за потребою.

Форми соціальної роботи з прийомними сім’ями та прийомними дітьми

Всі форми соціальної роботи із супроводу прийомних сімей та прийомних дітей поділяються на групові та індивідуальні.