Сторінка
5

Психолого-педагогічні особливості засвоєння математичної термінології молодшими школярами

аксіоматичний підхід. При даному підході будується відрізок натурального ряду чисел

трактування натурального числа як міри величини.

, де натуральне Починаючи з першого класу учні повинні засвоїти такі поняття як кількісне та порядкове значення чисел. При кількісному значенні розглядається вся множина однорідних об’єктів, а при порядковому значенні розглядається тільки один з перелічуваних об’єктів.

Щодо концентрів, то концентр “Десяток” вивчається у першому класі послідовно після підготовчого періоду. На вивчення кожного числа та цифри відводиться три уроки, окрім числа і цифри 1. Оскільки усна нумерація – це спосіб називання чисел, то потрібно сказати дітям про те, що не існує спеціальних правил утворення назв чисел чи способів називання, бо назви чисел першого десятка слід запам’ятати як назви (імена) своїх друзів. Дітей потрібно ознайомити з відмінностями термінів “число” і “цифра”. Цифра – це символ для позначення числа на письмі або це спосіб запису чисел. Для ознайомлення дітей з конфігурацією цифр, тобто з письмовою нумерацією чисел першого десятка слід використовувати ілюстративні таблиці або узагальнену таблицю із зразками написання цифр.

Окрім цього, під час вивчення концентру “Десяток” дітей ознайомлюють з такими поняттями як попереднє і наступне число. Наприклад, вчитель пропонує дітям покласти дві палички, а потім покласти ще одну паличку. З’ясовують, скільки тепер паличок і як дістали три палички, і доходять до висновку, що наступне число утворюється тоді, коли до певного числа додати одиницю. Потім вчитель запропоновує дітям наступне: покласти три палички і забрати одну паличку, і ставить перед дітьми завдання, скільки паличок залишилося. Діти дають відповідь і роблять узагальнення, що якщо від числа відняти одиницю, то отримаємо попереднє число.

При вивченні даного концентру діти ознайомлюються із знаками “>”, “<”, “=”. Послідовні числа натурального ряду спочатку порівнюють, виходячи з порівняння множин, а потім число предметів позначають цифрами, а відношення між числами – відповідними знаками.

Знаки “>”, “<”, “=” можна ввести так: запропонувати дітям намалювати зліва один прапорець і справа один прапорець, потім зліва намалювати ще один прапорець. Діти скажуть, що зліва прапорців більше, ніж справа. Потім позначають число прапорців цифрами і встановлюють, що число 2 більше, ніж число 1. Учитель показує знак “>”, пояснюючи, що він означає “більше”. Роблять запис: . Діти навчаються читати його: “два більше, ніж один”. Так само розглядають: . Потім учні виконують вправи на читання рівностей і нерівностей з підручника або з дошки, порівнюють числа і записують знайдені рівності і нерівності.

Згідно потребам програми дітей необхідно ознайомити з числом і цифрою “нуль”. Це можна зробити таким чином. Учитель пропонує дітям рахувати в кошичках фігурки грибів – їх всього 8. Учитель виймає по одному грибочку і питає дітей, скільки тепер грибочків у кошику. “Не має жодного” – відповідають діти. “Число, яке позначає, що не залишилося жодного, називається нулем, його записують так: 0”.

Нумерацію чисел другого десятка діти вивчають в кінці першого класу чотирирічної школи протягом кількох уроків. Слід вивчати спочатку усну нумерацію, а потім – письмову. В процесі вивчення нумерації діти повинні оволодіти термінами, що позначають нову лічильну (розрядну) одиницю та назви чисел другого десятка.

Усну нумерацію чисел другого десятка починають вивчати з формування в дітей понять про десяток як про нову лічильну одиницю, яка знаходиться у співвідношенні “один десяток дорівнює десять одиниць”. Моделлю одиниці виступає кубик з арифметичного ящика. Десять розсипних кубиків замінюють однією моделлю – бруском, який називають десятком:

– 1; … = 10 =

Слід загострити увагу дітей на тому, що десяток виступає як лічильна одиниця, тобто, що брусками можна буде лічити так само як одиницями (кубиками).

Щодо назв чисел другого десятка, то вони позначаються одним терміном, що складається з трьох частин. Перша частина вказує на кількість одиниць у числі, тобто на кількість кубиків, друга частина – це слово “на”, яке вказує на розташування кубиків на бруску, а третя частина – це змінена або деформована назва десятка -дцять. Для засвоєння назв чисел другого десятка для дітей необхідно в класі вивісити таблицю назв чисел на тривалий час (додаток 1). Вчитель повинен проаналізувати кожну назву, супроводжуючи пояснення моделюванням, вказуючи термін, що позначає кожну модель.

два (кубики) – на – дцять (десятку – бруску)

Щодо письмової нумерації чисел другого десятка, то вони записуються за допомогою двох цифр. Перша цифра справа позначає одиниці, друга цифра справа позначає один десяток. Наприклад, у числі десять є один десяток, а у числі двадцять є два десятки, а окремих одиниць немає, а тому на місці одиниць стоїть нуль. А в числі п’ятнадцять міститься п’ять одиниць, які пишуть на першому місці справа, та один десяток, який пишуть на другому місці справа.

Концентр “Сотня” вивчається в другому класі. Нумерацію чисел цього концентру вивчають за таким самим планом, як і нумерацію чисел другого десятка: спочатку вивчають усну, потім – письмову нумерацію.

На етапі вивчення усної нумерації моделюють кожне число після 20 і до 30 з допомогою пучків паличок та окремих паличок або моделей з арифметичного ящика. Наголошується при цьому вчителем, що кожне з чисел 21–29 називають двома термінами, де перший термін – це число, що відповідає двом десяткам, а другий термін – це число, що позначає кількість одиниць.

Після цього вчитель пояснює наступне число – 30. Воно утворюється з двох десятків (брусків) і десяти одиниць (кубиків), які замінюють моделлю десятка. Його назва утворюється аналогічно до способу утворення числа 20:

три –дцять.

Отже, назва числа, що вміщує два або три десятки, являє собою одне слово, що складається з двох частин: перша частина вказує на кількість десятків, а друга частина – це деформована назва десятка -дцять.

На наступному уроці вчитель моделює числа від 31–40. Аналогічно, як у межах 21–29, називають числа 31–39, тобто за допомогою двох слів: перше слово – число, що позначає три десятки, а друге слово – це число одиниць.