Сторінка
13

Психолого-педагогічні особливості засвоєння математичної термінології молодшими школярами

прямий гострий тупий

Гострим називають такий кут, який менший за прямого, а тупий кут – це кут, який більший за прямого.

Відповідно до класифікації кутів розглядається класифікація трикутників за кутами:

трикутник називається прямокутний, якщо він має один кут прямий;

трикутник називається тупокутний, якщо в ньому є один кут тупий;

трикутник називається гострокутний, якщо в ньому всі кути гострі.

Молодших школярів у 3 класі ознайомлюють із трикутниками, що мають різні сторони та з трикутниками, що мають дві сторони рівні. Пізніше, в 4 класі, вводяться строгі означення цих трикутників: якщо всі сторони трикутника мають різні сторони, то він називається різностороннім; якщо дві сторони трикутника рівні, то він називається рівнобедреним; якщо у трикутнику всі три сторони рівні, то його називають правильним або рівностороннім.

В 4 касі на форзацах підручника зображені стереометричні фігури та їх назви. Бажано, щоб вчитель на урок приніс моделі призми, прямокутного паралелепіпеда, куба, піраміди, повної та зрізаної. Після ознайомлення з цими моделями вчитель повинен наголосити, що це всі многогранники.

Ці геометричні фігури називаються многогранники, бо в них є грані, які є чотирикутниками та трикутниками. В основі призми можуть лежати трикутники, чотирикутники, п’ятикутники, шестикутники і залежно від цього призми називаються трикутна, чотирикутна, п’ятикутна, шестикутна. Таких граней є дві, всі інші – чотирикутні. Якщо всі грані призми – прямокутники, то її називають прямокутним паралелепіпедом, а якщо в прямокутному паралелепіпеді всі грані є квадратами, то його називають кубом.

Піраміду називають многогранником, в якого одна грань – довільний прямокутник, а всі інші грані є трикутниками. Точка, де сходяться всі грані трикутника, називається вершиною. Якщо від вершини “відрізати” частину, то дістанемо нову піраміду – зрізана піраміда.

Методика роботи по засвоєнню математичної термінології при вивченні величин

Програмою передбачено ознайомити молодих школярів з адитивно-скалярними величинами: довжиною, масою, місткістю, часом і площею та з векторною величиною – швидкістю і, окрім того, з групами величин, які зв’язані пропорційною залежністю: ціна, кількість, вартість (С; R; W); швидкість, час, відстань (V; t; S); продуктивність праці, час, виконана робота (Р; t; r); маса одного об’єкта, кількість об’єктів, загальна маса (m; R; mзаг) та інші. Вивчення величин відбувається в різних концентрах залежно від співвідношення між мірами з урахуванням уявлень та уяви учнів.

Вивчення величин має велике значення, оскільки поняття величини є найважливішим поняттям математики. Кожна величина, яку вивчають, – це деяка узагальнена властивість реальних об’єктів навколишнього світу. Вправи на вимірювання розвивають просторове уявлення, озброюють учнів важливими практичними навичками, які широко застосовують у житті. Отже, вивчення величини – це один із способів зв’язку навчання з життям.

Величини розглядають з першого по четвертий клас у тісному зв’язку з вивченням цілих невід’ємних чисел і дробів. Вивчення величин ведеться матеріалізованим способом – вимагає застосування різних моделей мір величин, об’єктів для їх вимірювання, таблиць для запису співвідношення між їх мірами, засобів вимірювання величин – лінійки, циркуля, палетки, годинника.

В концентрі “Десяток” при вивченні поняття “відрізок” програмою передбачено ознайомити дітей із узагальненим поняттям довжини і мірою довжини – сантиметром та способами вимірювання довжини за допомогою сантиметра: 1 см

Далі необхідно провести лабораторну роботу по формуванню вимірювальних навичок, під час якої використовуються індивідуальні засоби – смужки для вимірювання довжини та різнокольорові моделі сантиметра. Розглядають прийоми: вкладання, відкладання, накладання, прикладання. Наприклад:

– прийом вкладання

– прийом відкладання

– прийом накладання

В концентрі “Другий десяток” в процесі формування поняття лічильної одиниці – десяток та співвідношення 10 од. = 1 дес., ознайомлює вчитель дітей з поняттям діаметр.

1 см

10 см = 1 дм

дециметр

В концентрі “Сотня” при вивченні нумерації чисел 21-100 і формуванні десятка як лічильної одиниці другокласників ознайомлюють з мірою довжини 1 м, з моделлю столярного метра, в якій ланка дорівнює 10 см, тобто 1 дм і є 10 ланок. Після цього зводять таблицю відомих мір довжини (додаток 10). Дану таблицю вивішують на тривалий час у класі і користуються нею в процесі розв’язування задач різних типів.

В концентрі “Тисяча” учнів ознайомлюють з новими мірами довжини – міліметром та кілометром і співвідношеннями між цими мірами і вже відомими мірами.

Введення міліметра обґрунтовують необхідністю вимірювати відрізки, менші за 1 см. Наочне уявлення про міліметр діти дістають, розглядаючи поділки на звичайній масштабній лінійці або на міліметровому папері. Відразу ж встановлюють, скільки міліметрів в 1 см, і діти починають вимірювати з точністю до міліметра. При цьому особливу увагу звертають на те, щоб діти правильно суміщали кінці відрізка з поділками на шкалі лінійки.

Під час ознайомлення з кілометром корисно виконати практичні роботи на місцевості, щоб сформувати уявлення про цю одиницю вимірювання.

Після цього складають узагальнену таблицю мір довжини (додаток 12).

Окрім цього дітей потрібно ознайомити із змістом термінів, що позначають міри довжини:

метр – від грецького метрос – міряти;

деци - метр – деци частина метра;

санти - метр – санти частина метра;

мілі - метр – мілі частина метра;

кіло - метр – кіло 1000 частина метрів.

При завершенні вивчення концентру “Десяток” у 1 класі учнів ознайомлюють з терміном “маса предмета” та “зважування предметів”; демонструють циферблатні та шалькові ваги і еталон вимірювання маси – гиря 1 кг.

Щоб діти дістали конкретне уявлення про масу в 1 кілограм, вчитель приносить в клас та дає потримати в руках предмети з такою самою масою і порівняти їх з предметами, які важчі або легші від них. Коли діти виберуть 2-3 предмети однакової маси, учитель повідомляє, що кожний предмет має масу в один кілограм, таку саму, як і кілограмова гиря.