Сторінка
12
Найефективнішими прийомами вивчення геометричного матеріалу є лабораторно-практичні: моделювання фігур з паперу, з паличок; креслення, вимірювання тощо. При цьому вадливо забезпечити різноманітність об’єктів для того, щоб варіюючи неістотні ознаки, тобто колір, розмір, розміщення на площині тощо, допомогти дітям виділити і засвоїти істотні ознаки – форму предметів, властивості фігур тощо.
Геометричні поняття у початковій школі формуються на трьох рівнях:
інтуїтивному;
наочно-практичному;
формально-логічному.
На інтуїтивному рівні формуються такі поняття: точка, лінія, круг. Зміст цих понять вчитель розкриває шляхом розповіді, пояснення та застосуванням наочно-практичних методів. Наприклад, у вечірньому небі рух літака можна спостерігати у вигляді точки, зірки, що світиться і рухається. Термін “точка” позначає потужну машину – літак. На зоряному небі всі зірки є точками, але це досить великі небесні тіла. Точку називають ще пунктом. Пунктом також позначають у текстових задачах з математики міста, селища, звідки рухаються певні об’єкти.
Щодо наочно-практичного рівня, то на ньому формуються такі поняття, як пряма, крива, відрізок.
На формально-логічному рівні в поєднанні з наочно-практичним рівнем формуються поняття: прямокутник, круг, квадрат, коло та їх елементи.
При вивченні геометричного матеріалу в початковій школі поняттю точка дають строгий опис. Точка – це слід від дотику крейди на площині дошки. А також точка – це геометрична фігура. Будь-яка сукупність точок називається геометричною фігурою.
Іншою геометричною фігурою, з якою дітей ознайомлюють в концентрі “Десяток”, є пряма. Вчитель повідомляє дітям, що образ прямої створюється як туго натягнута стрічка, нитка, проводи. Якщо натяг стрічки послабити, то створюється образ кривої.
Формування у дітей уявлень про відрізок здійснюється також наочно-практичним методом: від туго натягнутої стрічки відрізають її частину у фіксованих точках. Після цього вчитель формулює для дітей означення: відрізок – це частина прямої, що має початок і кінець.
Отже, термін “ відрізок” засвоюється на основі практичної дії, виконаної дітьми, – відрізування.
Не дивлячись на те, що термін “промінь” не вживається в початковій школі, однак у дітей потрібно формувати уявлення про пів пряму, тому що уявлення про кут формується на основі променя.
Вчитель повідомляє дітям, що промінь можна спостерігати як промінь сонця, як слід руху літака на небі в сонячну погоду і узагальнює, що промінь – це є пів пряма., або частина прямої, яка має початок, але не має кінця.
Вчитель ознайомлює дітей також з поняттям “крива лінія”. Кривими лініями називають такі лінії, які не можна зобразити за допомогою лінійки. З одного боку, крива лінія – це стрічка при послабленні натягу
але крива лінія може мати і різні конфігурації окрім цього, в концентрі “Десяток” формуються уявлення про многокутники у зв’язку з вивченням нумерації чисел першого десятка. Починаючи із вивчення числа і цифри 3, дітей ознайомлюють з трикутником, чотирикутником, п’ятикутником, шестикутником та їх елементами. На кожному з уроків вчитель наголошує, що це є види многокутників. Для кращого усвідомлення учнями цих видів многокутників учитель повинен мати і продемонструвати різноманітні моделі цих многокутників.
Вид многокутника залежить від кількості елементів у ньому. Елементами многокутника є сторони, вершини та кути. Сторонами многокутника є відрізки (вчитель прогладжує рукою сторони), вершинами многокутника є точки, де сходяться ці відрізки, а кутами є частини многокутника, що знаходяться між двома сторонами.
В термінах, що позначають назви многокутників, вказано тільки кількість кутів, але і інших елементів є така сама кількість: , , .
В концентрі “Сотня” формуються уявлення про окремі види чотирикутника: прямокутник і квадрат. Поняття прямокутника і квадрата формуються на формально-логічному рівні, бо в підручнику подано строгі означення цих чотирикутників. Означення понять даються через рід і видову ознаку. Чотирикутник – це многокутник, який має чотири кути. Доцільно дати наукове пояснення: чотирикутник – це частина площини, обмежена замкненою ламаною лінією із чотирьох ланок. Прямокутник – це чотирикутник, у якого всі кути прямі. Квадрат – це прямокутник, у якого всі сторони рівні.
Окрім цього дітей ознайомлюють з поняттям “ламана лінія”, “незамкнена ламана лінія”. Ламана лінія – це геометрична фігура, яка складається з окремих відрізків, таких, що кінець першого є початком другого, кінець другого є початком третього. Вчитель уточнює, що у ламаної лінії повинно бути не менше трьох відрізків. Замкненою ламаною лінією називається така ламана, в якої кінець останнього відрізка співпадає з початком першого відрізка. Незамкненою ламаною лінією називається така лінія, в якої кінець останнього відрізка не співпадає з початком першого.
Теоретичні відомості про коло і круг вводяться в другому і четвертому класі. В другому класі вводять таке означення кола. Коло – це межа круга, а круг – це фігура, обмежена колом. В 4 класі коло – це множина точок, які рівновіддалені від однієї точки, що називається центром кола. Круг – це фігура, обмежена колом.
Після цього дітей ознайомлюють з елементами круга:
радіус – це відрізок, що з’єднує центр кола з довільною точкою;
хорда – це відрізок, що з’єднує дві довільні точки кола;
діаметр – це хорда, яка проходить через центр;
сектор – це частина круга, що лежить між двома радіусами;
сегмент – це частина круга, утвореного хордою та частиною кола, або це частина круга, яка відтинається хордою.
ОА – радіус
МN – хорда
СD – діаметр = 2R
КОD – сектор
МℓN – сегмент
Учні повинні знати всі елементи, зображати і означати їх, а також викреслювати коло та круг, якщо задано довжину радіуса.
На інтуїтивному рівні з поняттям кута учнів знайомлять при розгляді многокутника в концентрі “Десяток”. Кут, як геометричне поняття, вводиться в 2 класі і узагальнюється в 3 класі.
З поняттям кута дітей ознайомлюють наочно-практичним методом шляхом подвійного перегинання аркуша паперу. Градусної міри для кута не вводиться, але демонструють косинець, в якому є прямий кут.
Інші реферати на тему «Педагогіка, виховання»:
Компетентнісний підхід як умова формування пізнавальної самостійності учнів у навчанні фізики
Методи реалізації комп’ютерної підтримки пізнавальної діяльності школярів з фізики
Урок по темі "Основи овочівництва"
Формування в молодших школярів знань про людину на уроках природознавства
Формування комунікативної сфери дітей дошкільного віку із дизартрією при ДЦП