Сторінка
14

Психолого-педагогічні особливості засвоєння математичної термінології молодшими школярами

Далі на терезах ілюструють, що кожний з відібраних предметів важить 1 кг, а інші предмети – більші або менші за кілограм. Учитель показує, як користуватись терезами.

В концентрі “Тисяча” учнів ознайомлюють з новою мірою маси – грамом. Назва його відома учням. Завдання вчителя полягає в тому, щоб сформувати наочне уявлення про грам. Для цього дітям дають потримати гирьку масою 1 г, а також зважують монети і встановлюють, що монета в 1 коп. важить 1 г, 2 коп. – 2 г, 5 коп. – 5 г. Дітям показують набір гір.

У 4 класі учнів ознайомлюють з одиницями вимірювання маси – центнером і тонною. Якщо є можливість, то треба ознайомити дітей з терезами, на яких зважують важкі предмети, маса яких становить кілька центнерів або тонн, організувати екскурсію на склад чи базу.

Після цього наводять таблицю мір маси та співвідношення між ними (додаток 11).

Уявлення про міру місткості формується у першокласників після вивчення концентру “Десяток”. Ознайомлення слід проводити методом спостереження. Спочатку вчитель повинен продемонструвати посудину місткістю 1 літр як еталон вимірювання рідин. Перша лабораторна робота полягає в тому, щоб встановити, що 1 літр містить 5 маленьких або 4 великих склянок. Інші лабораторні роботи мають на меті визначення місткості посудини за допомогою 1 л і відра води, порівняння місткості двох посудин.

Однією з величин, з якою діти початкових класів повинні ознайомитися, – це час. Час – величина матеріальна, а тому правильна організація методики формування уявлень про час вимагає великих зусиль, ерудиції, вміння методом розповіді з бесідою створити у дітей уявлення про міри часу.

Часові уявлення у першокласників формуються насамперед у процесі їхньої практичної навчальної діяльності: режим дня, ведення календаря природи, сприймання послідовності подій під час читання казок, оповідань, перегляду кінофільму.

У 1 класі програма передбачає ознайомлення дітей з назвами днів тижня, їх послідовністю.

Такі одиниці часу як місяць, рік, доба, година, хвилина вивчають у 3 класі. Ознайомлюючи дітей з місяцем і роком вчитель використовує табель-календар. З нього діти виписують назви місяців по порядку і кількість днів у кожному місяці. Відразу ж виділяють однакові за тривалістю місяці, називають найкоротший місяць у році – лютий (28 або 29 днів). Користуючись календарем, учні визначають порядковий номер місяця, встановлюють день тижня, коли відомо число і місяць, і навпаки.

Поняття про добу розкривають через близькі дітям поняття про частини доби – ранок, день, вечір, ніч. Крім того, спираються на уявлення числової послідовності: вчора, сьогодні, завтра. Дітям пропонують перелічити, чим вони займались від учорашнього ранку до сьогоднішнього ранку, що робитимуть, починаючи з сьогоднішнього вечора і до завтрашнього вечора. “Такий проміжок часу, – повідомляє вчитель, – називається добою”.

Після цього вивчають годину і хвилину. Конкретні уявлення про відповідні проміжки часу також формують через практичну діяльність дітей, через спостереження. Так, година – це приблизно тривалість одного уроку і перерви. Щоб відчути час тривалістю 1 хв., розв’язують вправи, за допомогою яких діти дізнаються, що можна зробити за 1 хв.

На першому уроці, коли вивчають годину і хвилину, повідомляють відношення між одиницями часу:

1 доба = 24 години

1 година = 60 хвилин

Важливим моментом на цьому етапі є ознайомлення з годинником. Учитель пояснює дітям, що всі годинники побудовані так, що поки велика стрілка рухається від однієї маленької поділки до іншої, минає 1 хв., а поки маленька стрілка рухається від однієї великої поділки до іншої, минає 1 год. Час відлічують від півночі до півдня (12 голина дня) і від півдня до півночі.

У 4 класі таблицю одиниць часу доповнюють – учнів ознайомлюють із століттям і секундою. Конкретне уявлення про тривалість секунди діти дістають на підставі спостереження, тобто визначають, що можна зробити за 1 секунду.

Століття – найбільша з одиниць часу, що розглядаються в початкових класах. Деякі уявлення про тривалість проміжку часу в 100 років діти можуть дістати, порівнюючи свій вік, вік близьких людей, “вік” нашої держави з століттям.

Для точності можна використати стрілку часу:

–3 –2 –1 0 1 2 3 4

Знання про систему одиниць часу розширюють. Діти дізнаються, що основними одиницями вимірювання часу є доба – час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо своєї осі, і рік, час, протягом якого Земля робить повний оберт навколо Сонця. Учні під керівництвом вчителя складають таблицю одиниць часу, а потім у процесі різних вправ засвоюють її (додаток 13).

У процесі вивчення геометричного матеріалу у дітей уточнюють уявлення про площу як про властивість плоских геометричних фігур. Чіткішим стає розуміння того, що фігури можуть бути різними й однаковими за площею.

З поняттям “площа” дітей можна ознайомити таким способом. Вчитель пропонує дітям розглянути фігури, прикріплені до дошки, і сказати, яка з них займає більше місця на дошці:

Діти, розглянувши подані фігури, відповідають, що найбільше місця займає квадрат АВСD. Вчитель повідомляє дітям, що площа квадрата більша, ніж площа кожної іншої фігури, і пропонує порівняти всі ці фігури. Діти порівнюють і ще раз переконуються, що площа квадрата більша за площу трикутника.

Однак, не завжди легко встановити, яка з двох фігур має більшу (меншу) площу, чи вони однакові за площею. Щоб показати це, учням можна запропонувати їм порівняти вирізані з паперу прямокутник і квадрат, які мало відрізняються за площею. Спочатку діти роблять спробу порівняти ці фігури на око, а потім накладанням, але все це марно. Вислухавши різні припущення, учитель повертає фігури іншим боком, на якому їх поділено на квадрати і пропонує полічити, скільки однакових квадратів містить кожна фігура. На основі цього діти встановлюють, площа якої фігури більша, а якої – менша. Діти впевнюються в тому, що коли фігури складаються з однакових квадратів, то площа тієї фігури більша (менша), яка має більше (менше) квадратів. В процесі виконання таких вправ починає формуватися поняття про площу як про число квадратних одиниць, які містить геометрична фігура.

На наступному етапі учнів ознайомлюють з першою одиницею площі – квадратним сантиметром. Учні креслять у зошитах, вирізають з паперу в клітинку квадрати зі стороною 1 см. Учитель повідомляє, що одиницею площі є квадратний сантиметр. Після цього уявлення про квадратний сантиметр і поняття про площу закріплюються вправами на знаходження площі фігур, поділених на квадратні сантиметри.

На наступному етапі учнів ознайомлюють з прийомом обчислення площі прямокутника. Розглядаючи прямокутник, який поділений на квадратні сантиметри, діти знаходять площу, підраховуючи квадратні сантиметри в одному ряді, і знайдене число множать на кількість рядів. Вчитель повідомляє дітям, що площу позначають буквою S.