Сторінка
11

Психолого-педагогічні особливості засвоєння математичної термінології молодшими школярами

Потім, коли учні мають досвід роботи над виразами і нерівностями із змінною, після розгляду понять істинного і хибного (правильного і неправильного) висловлення в 4 класі переходять до того означення понять рівності і нерівності, за якими будь-які два числа, два вирази, з’єднані знаком “=”, називають рівністю; будь-які два числа, два вирази, з’єднані одним із знаків “>”, “<”, називають нерівністю. При цьому розглядають правильні і неправильні рівності і нерівності.

Отже, під час вивчення всіх концентрів вправи на порівняння чисел і виразів, з одного боку, сприяють формуванню понять про рівність і нерівність, а з другого – засвоєнню знань про нумерацію і арифметичні дії, а також виробленню обчислювальних навичок.

Нерівності із змінною виду вводять в 2 класі. Однак, ще в 1 класі виконують відповідну підготовчу роботу: включають вправи, в яких змінну позначають не буквою, а “віконечком” (квадратиком), наприклад, .

Терміни “розв’язати нерівність” “розв’язання нерівності” у початкових класах не вводиться, бо в багатьох випадках обмежуються тільки кількома значеннями змінної, при яких утворюється правильна нерівність.

Рівняння в початкових класах розглядають як правильні рівності, розв’язування рівнянь зводиться до відшукання того значення букви (невідомого числа), при якому даний вираз має певне значення. Невідоме число в таких рівностях знаходять на підставі знання зв’язку між результатом і компонентами арифметичних дій. Ці вимоги програми визначають методику роботи над рівняннями.

Підготовчі вправи до розв’язування рівнянь в 1 класі – це рівності з “віконцями”, які ґрунтуються на складі чисел, а пізніше знаходження невідомих, позначених віконцями, відбувається на основі встановлення залежностей між компонентами і результатом дій. З цією метою використовується таблиця зі складом чисел, в якій пропущені деякі складові компоненти.

На основі цих таблиць складають рівності з віконцями, де невідоме число шукають методом добору, утворюючи правильні числові рівності. Наприклад, , 1 не підходить, бо . Підставляємо 2: . Отже, 2 підходить.

Пізніше, коли вивчено назви компонентів дії додавання та правила, що виражають залежність між доданками і сумою, роботу проводять так:





Вчитель звертає увагу на те, що не зручно виконувати велику кількість впробувань, тому математики придумали короткий запис:







В концентрі “Другий десяток” на початку другого класу розглядаються рівняння на знаходження невідомого зменшуваного та від’ємника. Зауважимо, що рівняння на знаходження невідомого зменшуваного та від’ємника вводяться на основі конкретних простих задач, що вміщують слово “кілька”. Задачі вводяться за допомогою серії малюнків та скороченого запису, що ілюструється цими малюнками. Наприклад:

Було З’їли Залишилось

? 3 ябл. 5 ябл.

¾ ==

– 3 = 5

За схемою, яку складають на основі опорних слів, утворюють рівність, що вміщує невідоме число. Вчитель повідомляє дітям, що це рівняння. Самого означення рівняння і кореня рівняння в початкових класах не дають. Вчитель демонструє для дітей зразок рівнянь на знаходження невідомого зменшуваного і від’ємника:

 – 3 = 58 –  = 5

 = 5 + 3 = 8 – 5

 = 8 = 3

Приблизно в такому самому плані вводять в 2 класі рівняння виду:

 , ,  ,  .

Вчитель повинен добитися усвідомлення дітьми залежності між компонентами і результатами дій, щоб попередити помилки в майбутньому.

Після ознайомлення дітей з буквенною символікою в 3 класі вчитель пояснює дітям, що в математиці невідоме число позначають латинськими буквами. Записують і читають одну з букв – х (ікс). Після цього дітей вчитель ознайомлює з рівняннями ускладненої структури.

Методика роботи по засвоєнню геометричної термінології при вивченні геометричних фігур

Основним завданням вивчення геометричного матеріалу в 1–4 класах є формування в учнів чітких уявлень і початкових понять про такі геометричні фігури, як точка, пряма лінія, відрізок прямої, ламана лінія, кут, многокутник, круг.

При цьому, система вправ і задач геометричного змісту і методика роботи над ними повинні сприяти розвитку просторових уявлень у дітей, умінь спостерігати, порівнювати, абстрагувати і узагальнювати.

Одним із завдань навчання є вироблення в учнів практичних умінь вимірювання і побудови геометричних фігур за допомогою креслярських і вимірювальних інструментів та без них (виміряти на око, накреслити від руки). Потрібно дати дітям початкове уявлення про точність побудов і вимірювань.