Сторінка
6

Розвиток бистроти у школярів середніх класів засобами тхеквондо

2. Біг 60 метрів (див. табл. 1.4.2)

Таблиця 1.4.2. Навчальні нормативи для учнів 5 класів

3. Визначення частоти рухів ніг при виконанні бігу на місці 5 сек (кількість разів) (І.П. Масляк, 2006)

4. Біг на місці зі сплеском у долоні під колінами

3. Темпінг-тест. В зошиті накреслити 2 квадрата розміром 10х10 см. Треба поставити як можна більше крапок в кожному квадраті за 10 сек

4. Хват падаючої гімнастичної палиці. Роблять замітки.

5. Хват падаючої гімнастичної палиці за методикою Дітриха.

(І.П. Масляк, 2006, Л.П. Сергієнко, 2001)

6. За допомогою електронних пристроїв.

Організація і методика дослідження

Організація педагогічного експерименту

Педагогічний експеримент був проведений з вересня по жовтень200 9 року на протязі 8 тижнів на базі Харківської гімназії №55. В ньому прийняли участь п’яті класи у кількості по 20 учнів в кожному. Склад класів однорідний: діти однакового віку і майже не має відмінностей у фізичному розвитку. В експерименті приймали участь як хлопці, так і дівчата.

На початку експерименту провели тестування в цих класах для отримання попередніх результатів. Використовували наступні тести:

- Біг на 60 метрів;

- Темпінг-тест;

- Біг на місці за 5 сек;

Біг на 60 метрів

Інвентар:секундомір

Учні по двоє стають перед стартовою лінією в низькому старті. По команді «Марш» діти вибігають. Вчитель включає секундомір. Після того, як діти перетинають фінішну лінію, час зупиняють.

Темпінг-тест

Інвентар:ручка, аркуш, два квадрати, секундомір, парта, стілець.

По команді вчителя учні починають ставити крапки у першому квадраті на протязі 10 секунд. А потім за цей же час ставлять крапки у другому квадраті. Після цього підраховують кількість крапок у двох квадратах.

Біг на місці за 5 сек.

Інвентар: секундомір

Учні виконують біг на місці на протязі 5 секунд. Рахуючи при цьому кількість рухів, що виконані правою і лівою ногами.

Перед початком експерименту класи розподіли на експериментальну і контрольну групу. Контрольна група на уроках фізичної культури займалися по стандартній навчальній програмі. Експериментальна група ж навчалася по розробленому навчальному модулю «Тхеквондо». На цей модуль призначалося 16 годин.

Після проходження навчального модуля учні обох груп пройшли ті ж самі тести, що і на початку експерименту. (див. додаток 1, 2.)

Після цього, ми аналізували отримані результати, а також використовували t-критерій Стьюдента. Спочатку визначили середнє відхилення, а потім стандартну помилку. Наступним було визначення t-критерію по таблиці критичних значень для відповідного рівня значущості ступені свободи, для виявлення різниці між середніми величинами в кожній групі до експерименту і після нього.

Методи дослідження

В процесі написання роботи для вирішення поставлених завдань використовувала наступні методи дослідження:

- Аналіз спеціально-методичної і наукової літератури;

- Педагогічний експеримент;

- Педагогічні спостереження;

- Тестування;

- Методи математичної статистики.

Педагогічний експеримент

Експеримент – метод дослідження у якому забезпечується можливість активного впливу на процеси, що вивчаються.

Характерною особливістю експерименту як спеціального емпіричного методу дослідження є те, що він забезпечує можливість активного практичного впливу на процеси, які вивчаються. Дослідник не обмежується пасивним спостереженням, а свідомо змінює природне протікання процесу.

Педагогічний експеримент є головним інструментом прийняття або спростування гіпотези дослідження, або пошуку залежностей між величинами, що описують навчально-тренувальний процес.

Кореляційний аналіз

Кореляційний аналіз – це процедура для вивчення співвідношення між незалежними величинами. Зв'язок між цими величинами виявляється у взаємній погодженості спостережуваних змін. Для оцінки взаємозв’язку, коли вимірювання виконують в шкалі інтервалів і форма взаємозв’язку лінійна, використовують коефіцієнт кореляції Браве-Пірсона. Позначається він латинською літерою – r. Розрахунки виконуються по формулі

Х і У – значення показників, що корелюються

Х і У – середнє арифметичне значення показників Х і У

Х*= ∑ х / n

У* =∑ х / n

Gx і Gy – середні квадратичні відхилення

Gx= ∑(Xi-X)/ (n-10)

Gу= ∑ (Уі-У) / (n-10)

n – Число вимірювань

Коефіцієнт кореляції лежить в інтервалі від -1 до +1. Значення кореляції +1 говорить про сильний взаємозв’язок (позитивна кореляція), значення -1 навпаки, свідчить про різнонаправленість, тобто ріст одного із активів супроводжується падінням іншого (негативна кореляція). Значення 0 говорить про відсутність кореляції. Чим вищим є коефіцієнт кореляції між двома змінними, тим точніше можна прогнозувати значення однієї з них за значенням інших.

Критерій Стьюдента

t-критерій Стьюдента – загальна назва для класу методів статистичної перевірки гіпотез (статистичних критеріїв), заснованих на порівнянні з розподілом Стьюдента. Найбільш часті випадки застосування t-критерію пов'язані з перевіркою рівності середніх значень в двох вибірках. Критерій був розроблений Уїльямом Госсеттом для оцінки якості пива в компанії Гіннес. У зв'язку із зобов'язаннями перед компанією по нерозголошуванню комерційної таємниці (керівництво Гіннесу рахувало таке використання статистичного апарату в своїй роботі), стаття Госсета вийшла в 1908 році в журналі «Біометрика» під псевдонімом «Student» (Студент). Для застосування даного критерію необхідно, щоб початкові дані мали нормальний розподіл. У разі застосування двохвибіркового критерію для незалежних вибірок також необхідне дотримання умови рівності дисперсій. Існують, проте, альтернативи критерію Стьюдента для ситуації з нерівними дисперсіями.

Алгоритм використання

1. Записати варіаційний ряд результатів експериментальної групи Х

2. Записати варіаційний ряд результатів контрольної групи У

3. Знайти середнє значення виборок Х*і У*

Сума всіх значень вибірки (∑), розділена на n (число членів вибірки)