Сторінка
4

Бюджетний дефіцит, його причин і наслідки, методи управління

Щодо конкретних особливостей розвитку економіки України, які зумовлюють дефіцит бюджету, можна виділити:

- структурну дисбалансованість народного господарства в бік значного переважання виробництва засобів виробництва над виробництвом пред­метів споживання;

- збереження значної кількості нерентабельних державних підпри­ємств, що одержують дотації;

- неефективний механізм оподаткування суб'єктів господарюван­ня та стягнення з них податків;

- крупномасштабний оборот "тіньового" капіталу;

- збереження ситуації, за якої прибутковішими є вкладення капі­талу в торгово-посередницьку і фінансово-кредитну сфери;

- невиправдано "роздуті" соціальні програми;

- величезні державні невиробничі витрати;

- приписки, крадіжки, втрати виробленої продукції і багато чого іншого, що не піддається суспільному обліку і не стало об'єктом ефек­тивного контролю з боку держави.

Очевидно, що зменшення і повна ліквідація бюджетного дефіциту можуть бути забезпечені лише шляхом подолання причин, які його зумовлюють. Зрозуміло і те, що це справа багатьох років, протягом яких економіка буде функціонувати в умовах бюджетного дефіциту. Тому вплив його на народне господарство вимагає теоретичних до­сліджень.

Незважаючи на очевидність того, що бюджетний дефіцит негатив­но впливає на економіку, зокрема, стимулює в ній інфляцію, є й про­тилежні позиції. Так, на думку одного з авторів, " . само по собі існу­вання бюджетного дефіциту не справляє вирішального впливу на еко­номіку, не відображається на доходах населення, якщо сильно розви­ нутий приватний сектор .". Однак навіть у країнах із розвинутою економікою, основою економічної системи яких саме і є високорозвинений недержавний сектор, існування державного дефіциту визнаєть­ся гальмом економічного прогресу, не кажучи вже про його негативні соціальні наслідки. І зовсім непереконлива позиція, згідно з якою " . обмежений бюджетний дефіцит в принципі допустимий і при вмілому управлінні він може навіть сприяти деякому пожвавленню економі­ки ." .

Однак саме пожвавлення економіки і створює передумови для ско­рочення дефіциту державного бюджету, а не навпаки.

Звичайно, не можна однозначно оцінювати негативні наслідки пе­ревищення витрат над доходами навіть одного обсягу, що зафіксовані в різних соціально-економічних умовах. Крім того, для врахування впливу бюджетного дефіциту на економічну динаміку важливо також брати до уваги його тривалість, стабільність тенденцій (зростання чи скорочен­ня) тощо. Тому на нетривалий період можна і за нормальних умов розвитку допустити певний бюджетний дефіцит, але лише тоді, коли завищені в порівнянні з доходами бюджетні витрати спрямовуються на економічні чи соціальні проекти, що, безумовно, забезпечить зрос­тання (особливо шляхом економії) продуктивності праці. Саме наро­щування результатів виробництва, насамперед предметів споживання, і веде до скорочення бюджетного дефіциту. Негативний вплив на економіку, що зумовлюється дефіцитним фі­нансуванням бюджетних витрат, безумовно провідна роль дефіциту в стимулюванні інфляційних тенденцій зумовлюють постійну увагу до його витратної і доходної частин. Світова практика розрізняє два види бюджетного дефіциту: структурний, тобто такий, що позначається певним базовим станом економіки, і циклічний, який коливається під впли­вом економічної кон'юнктури в конкретний період.

В Україні, беручи до уваги, що економічний спад і інфляція є пря­мим наслідком кризового стану всього господарства, весь бюджетний дефіцит можна характеризувати як структурний. Тому навіть за наяв­ності на сучасному стані формування ринкових умов господарювання не слід було б покладатись на сили ринкового саморегулювання в по­доланні бюджетного дефіциту та інфляції. В цих обставинах вкрай не­обхідна політика уряду, спрямована на подолання вищенаведених негативних явищ. Це передбачає наявність чіткої і обгрунтованої кон­цепції виходу з кризового стану і розроблену у відповідності з нею бюджетну стратегію. На даний момент нічого цього немає.

ІІ.БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ ТА ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК КРАЇНИ.

2.1. Вплив бюджетного дефіциту на макроекономічні показники

Бюджетний дефіцит впливає на економіку не лише своїм розмі­ром, а й його співвідношенням з доходами і витратами та найважливі­шими макроекономічними показниками. В 1996 р. частка граничного розміру дефіциту в доходах бюджету становитиме 19,3%, а у видатках -16,1%. В 1995 р. частка фактичного дефіциту в доходній частині бюд­жету складала 29,4%, а у витратній - 22,7%. Зазначимо, що ці показни­ки є значно вищими за ті, що були встановлені внаслідок неодноразо­вих змін і доповнень до Закону України "Про Державний бюджет Ук­раїни на 1995 рік" і становили відповідно 25,2 і 20,1%.

Граничні величини бюджетного дефіциту в офіційних документах і між­народних зобов'язаннях перед МВФ визначаються іншим показником - від­ношенням розміру дефіциту до ВВП. На нашу думку, його застосування є не зовсім коректним, тому що оцінка ВВП на рік вперед, особливо в сучасних економічних умовах України, може бути лише дуже приблизною як у фізич­ному, так і, особливо, у вартісному виразі. Свідоме завищення оцінок ВВП, наприклад, у зв'язку з темпами інфляції дозволяє скоригувати показник час­тки закладеного в бюджет дефіциту ВВП до того рівня, який задовольняє МВФ. Однак для внутрішніх оцінок реального стану грошово-кредитної системи і перспектив досягнення фінансової стабілізації доцільно виходити з того, наскільки забезпечено покриття запланованих витрат і скільки грошей для цього не вистачає, а також намітити передбачувані шляхи покриття дефіци­ту.

Політика уряду і НБУ в цій галузі має визначати такі параметри фінансового ринку, як обсяг грошової маси в обігу та її структуру, курс національної грошової одиниці відносно вільно конвертованих валют, розміри реальних процентних ставок по кредитам, рівень інфляції тощо.