Сторінка
9

Бюджетний дефіцит, його причин і наслідки, методи управління

Ще одне пояснення дефіциту бюджету (в межах дослідження динаміки рівноважних траєкторій) здійснено на замовлення Російського фонду фун­даментальних досліджень і подано у моделі, змінними якої на боці витрат бюджету є: обсяг державних закупівель, що залежить від державних зобов'я­зань і функцій; ціни одиниці продукції, при зростанні якої-'передбгчається збільшення видатків бюджету, а на боці надходжень бюджету —: ставки пря­мих і непрямих податків; обсяги реалізованого продукту, що залежать від взаємодії пропозицій та попиту.

Аналіз розглянутих чинників дефіциту бюджету дає підстави для таких висновків:

1) насправді наповнення бюджету та його видатки формуються під впли­вом багатьох чинників, тому пояснювальна модель бюджетного дефіциту обов'язково має бути багатофакторною;

2) вибір чинників, за допомогою яких пояснюється дефіцит бюджету, відбиває авторське розуміння їх важливості. Через те для забезпечення об'єктивності особливого значення набуває кількісний аналіз, побудова еко-нометричної моделі дефіциту.

Створенняеконометрнчної моделі дефіциту бюджету має починатися з розробки пояснювальної моделі, що передбачає врахування сукупності чинників, які з огляду на існуючі теоретичні уявлення можна вважати впливовими.

Українськими вченими аналізувався економічний зміст впливу причин, що можуть визначати дефіцит бюджету через державні видатки і через надход­ження. У складі тих, що впливають через видатки, — загальний рівень про­дукту (доходу), рівень цін, обсяги державних закупівель, рівень зайнятості (безробіття), ступінь диференціації доходів, проценти за державним боргом і курс національної валюти. У складі тих, які діють через надходження, — об­сяг реального продукту (доходу), ступінь залучення ресурсів (передусім пра­ці), агрегована податкова ставка, співвідношення прямих і непрямих подат­ків, динаміка грошової маси та ціни.

Другим етапом побудови економетричної моделі має бути відбір най-впливовішнх чинників. Такими в результаті розрахунків були визнані: обсяг ВВП; величина державних видатків; обмінний куос національної валюти; рі­вень безробіття; частка податкових надходжень у ВВП (агрегована податкова ставка); рівень диференціації доходів (частка пенсій, допомог і стипендій у структурі доходів домашніх господарств).

Економетричне рівняння, яке наводиться далі, одержане на основі кон­кретних розрахунків і об'єднує дефіцит бюджету з названими чинниками.

У моделі використані значення перелічених чинників (показників) за 20 кварталів: із III кварталу 1992 р. до II кварталу 1997 р. Усі розрахунки здійс­нені за даними Українсько-Європейського консультативного центру і пода­ються у "Тенденціях української економіки" ("ТУЕ").

Чинниками, які теоретично мали б визначати дефіцит бюджету, але при перевірці адекватності були вилучені з моделі, є такі: динаміка цін (Р); спла­та процентів за державним боргом; співвідношення прямих і непрямих податків; динаміка грошової маси .

Неврахування у результуючому рівнянні моделі згаданих чинників і від­повідно показників зумовлене такими причинами:

а) можливістю забезпечити адекватність багатофакторної регресійної мо­делі за рахунок певного обмеження кількості впливових чинників;

б) відносною недосконалістю пакета статистичної обробки інформації 5ТАТGRАРН, що був використаний для моделювання.

Розрахунок та оцінку параметрів сконструйованої моделі, що є рівнян­ням множинної лінійної регресії, здійснено за допомогою стандартного МНК (методу найменших квадратів) та класичного t-критерію Ст'юдснта.

Дослідивши величину дефіциту бюджету як результуючого показника з боку статики і динаміки, автори запропонували дваваріанти моделі дефіциту бюджету, кожен із яких має відносно самостійне значення: статичну та ди-намічну моделі.

Статична регресійна багатофакторна модель використовується для оцінки взаємозв'язку досліджуваних залежностей за вказаний ретроспективний пері­од і для побудови виносне спрощеного прогнозу. Цінність статичної багато-факторної моделі полягає у тому, що, по-перше, вона дає можливість відпо­вісти на питання: чи справді аналізовані чинники визначали результуючий показник — дефіцит бюджету в досліджуваному періоді.

По-друге, на грунті статичної моделі можуть бути розраховані факторні на­вантаження регресії, тобто визначені пріоритети впливу аналізованих чинників на дефіцит бюджету (ієрархія чинників за їх роллю у визначенні результату). Статична модель дає підгрунтя-для-.зідповіді на питання, які чинники у попе­редньому періоді визначали дефіцит»бюджету більшою мірою, а які — меншою.

Динамічна регресійна багатофакторна модель відображає вплив часу і бу­дуєтьсяз урахуванням статичної моделі, яка формується методом динамізації параметрів зв'язку і враховує кореляційні залежності самих чинників для щорічних рівнянь регресії. Дослідження динаміки результуючого показника — величини дефіциту бюджету — може бути досягнуто і простіше: через екстраполяцію часового тренду самого показника. Скоригувавши (за допомогою усереднення) прогно­зоване значення дефіциту бюджету на коефіцієнт перерахунку статистичних даних, можна побудувати песимістичний та оптимістичний варіанти прогнозу.

Адекватність розрахованих економетричних моделей (статичної і дина­мічної) визначалася за такими критеріями математичної статистики:

1) коефіцієнтом множинної детермінації, яким оцінюють дисперсію результуючого показника;

2) критерієм Дарбіна—Вотсона, який визначає наявність автокоре-ляційних залежностей, що існують між самими аналізованими чинниками;

3) критерієм Ст'юдента, що оцінює значущість (відмінність від нуля) коефіцієнтів регресії ( його значення наводяться в дужках під відповідними параметрами).

Динамічна модель, що використовується для прогнозування величини де­фіциту бюджету, побудована з урахуванням лише трьох чинників: обсягу ВВП; частки бюджетних надходжень у % до ВВП ( величини держав­них закупівель.

Такий відбір зумовлений, по-перше, намаганням досягти значного рівня адекватності динамічної моделі (саме ці чинники й забезпечили високу адек­ватність), по-друге, певними технічними й методологічними складностями. Запропонований відбір чинників для прогнозування величини дефіциту бюд­жету має значне підґрунтя у вигляді детального аналізу взаємозв'язків статич­ної моделі, поданої ррніше. Слід звернути увагу на той факт, що три макро-показники, які увійшли до динамічно''' моделі, входять до першої четвірки (за значимістю при формуванні: величини дефіциту бюджету у 1992—1997 роках) статичної моделі. Виняток становить лише курс валюти.