Сторінка
1

Бюджетне фінансування - один із напрямів підвищення виробничого потенціалу підприємств АПК

Інтегрування України в європейські структури повинно розпочатись із приведення у відповідність до міжнародних стандартів чинного законодавст­ва, у тому числі й у фінансовій сфері. Будуючи власну державу, при реформуванні фінансової структури країни необхідно враховувати як най­кращі світові здобутки у галузі державного управ­ління та фінансів, так і досвід вітчизняних фахів­ців, підґрунтя якого - багаторічний пошук найбільш вдалої для нашої дійсності системи формування та витрачання Державного бюджету України. Усе це має безпосереднє відношення до бюджету як одного з найважливіших інструментів управління державою [3].

При розвитку цивілізованих ринкових відносин на особливу увагу заслу­говує регулювання економічних процесів у аграрному секторі економіки. Складність економічної ситуації в сільському господарстві України знач­ною мірою зумовлена недосконалістю державних важелів впливу на розвиток галузі, недостатньо виваженими рішен­нями, спрямованими на подолання нега­тивних явищ. Одна з найголовні­ших проблем, які вимагають невідклад­ного розв'язання, - забезпечення сільськогосподарських підприємств фінансовими ресурсами.

Без фінансових ресурсів, які економісти називають «кров'ю економіки», системи виробництва взагалі не існує. Активна державна політика, спрямована на про­гресивний інноваційний розвиток аграр­ної сфери АПК, базується на прийнятті відповідних законодавчих актів, розробці дієвих механізмів втілення їх у практику, фінансовій підтримці сільськогоспо­дарського виробництва у вигляді суб­сидій, субвенцій, дотацій, податкових пільг, страхування і значною мірою сприяє зростанню можливостей під­приємств у виробництві продукції та підвищенні ефективності господарювання [4].

Фінансування сільського господарства є складною і водночас необхідною складовою для успішного розвитку галузі й утримання її на конкурентному рівні з порівняно розвинутими аграрними країнами.

З 2000 року уряд по­чав збільшувати фінансування галузі, приймається Закон України «Про держав­не прогнозування та розроблення про­грам економічного і соціального розвит­ку України», в якому визначають­ся правові, економічні та організаційні засади цілісної системи програмних до­кументів, встановлюється загальний по­рядок їх розроблення, затвердження та виконання, права та відповідальність учасників.

Для розвитку галузей агропромислового виробництва за період з 2004 по 2005 рік розроблено вісімнадцять програм.

Галузеві програми розробляються з метою реалізації державної політики щодо регулювання розвитку цих галузей економіки, концентрації фінансових, матеріально-технічних та інших видів ресурсів, виробничого і науково-техні­чного потенціалу країни, а також коор­динації діяльності центральних та місцевих органів виконавчої влади й органів місцевого самоврядування, підприємств, установ організацій і гро­мадян для розв'язання найважливіших проблем галузі. Державні пограми повинні відрізнятись від заходів чітко визначеною метою, конткретністю завдань і показників, доведених до визначеного кола виконавців, засобами забезпечення, відповідальністю за стан їх виконання у заздалегідь установлені терміни.

Одним із способів вирішення ситуації, що скла­лася в бюджетній політиці, є зміна ідеології фор­мування державного бюджету, особливо його ви­даткової частини. На зміну постатейному методу формування бюджету став програмно-цільовий ме­тод (ПЦМ). Він відрізняється від попереднь­ого тим, що особлива увага приділяється виконан­ню (результату) програми з точки зору програмних ресурсів при їх обмеженості. ПЦМ пов'язує ресур­си програми з результатом та надає особливого значення поняттям «продуктивності» та «резуль­тативності» програми.

Більш доцільно запровадити такий поділ існуючих статей бюджетних витрат:

- державні програми, що визначають основний напрямок розвитку аграрного сектора АПК на довгостроковий період (5-10 років);

- цільові програми, які безпосередньо забезпечують виконання державних програм;

- заходи, які виконують поточні або разові зобов'язання для підтримки та знешкодження негатавних наслідків господарювання або стихійних явищ.

Отже, бюджетне фінансування аграрнорго сектора економіки має змінити свою спрямованість, підвищивши цим самим ефективність державної допомоги. Функції держави полягають у створенні сприятливих умов для розвитку виробничої та соціальної інфраструктури в сільській місцевості за допомогою економічних підйомів, у тому числі спеціальних урядових програм, державних замовлень, квот, ціни та державної системи інформації.

Література

1. Кравчук С. В. Впровадження програмно-цільового методу в бюджетному фінансуванні аграрного сектора АПК // АгроІнКом.-2005.-№1-2.- с. 87-89.

2. Метелиця В. М. Фінансова підтримка фермерських господарств // Облік і фінанси АПК.- 2006.-№6.- с. 45-46.

3. Проценко В. Цільове фінансування - пріоритетний напрямок розвитку України // Казна.-2006.-№1/2.- с. 26-27.

4. Россоха В. В. Роль бюджетного фінансування у підвищенні виробничого потенціалу підприємств АПК // Облік і фінанси АПК.- 2005.-№1.- с. 48-55.