Сторінка
11

Комерційний ризик

трудові втрати - втрати робочого часу, зумовлені випадковими обставинами

(вихід з ладу устаткування, хвороби працівника та ін.);

• неефективні втрати організації - такі втрати, які виникають в разі, коли процес підприємницької діяльності йде повільніше, ніж це було раніш передбачено.

Соціальні втрати - це такі види втрат, які пов'язані із нанесенням шкоди здоров'ю і життю людей.

Збутові (репутаційні) втрати -які пов'язані із зміною відношення покупців (реальних або потенційних) до створюваного підприємством продукту в сторону надання переваг іншим продуктам.

Екологічні втрати - нанесення шкоди оточуючому природному середовищу.

Морально-психологічні втрати - це втрати зумовлені тим, що будь-яке підприємство є складною соціальною системою і порушення в ній рівноваги може зумовити негативні наслідки (наприклад, плинність кадрів тощо).

Присутність ризику у комерційній діяльності означає, що для її ефективного здійснення необхідна наявність попередньо розроблених і реальних планів розвитку підприємства з врахуванням ймовірного характеру подій, що відбуваються. Тому необхідно здійснювати якісний і кількісний аналіз ризиків.

Виправданий ризик - це об'єктивно існуючий елемент системи функціонування підприємств в умовах ринкової економіки. Ймовірний характер економічних рішень, прийнятих в умовах ринкової економіки, може бути виявлений лише за допомогою визначених методів аналізу ризиків її впливу на діяльність підприємства.

Пошук такого рішення із можливої множини, яке містило б лише виправданий ризик, є одним із основних завдань якісного і кількісного аналізу ризику.

Головне завдання якісного аналізу полягає у визначенні факторів ри­зику, виявленні напрямків діяльності і етапів, на яких може виникнути ризик. Отже, під час якісного аналізу встановлюються потенційні сфери ризику і після цього ідентифікуються всі можливі ризики.

Протягом кількісного аналізу ризику подається числове визначення розмірів

окремих ризиків, а також ризику всього обраного напрямку підприємницької діяльності.

Кількісна оцінка ступеня ризику здійснюється за допомогою таких методів, як:

· статистичний;

· аналіз доцільності затрат

· експертні оцінки;

· аналітичний;

· використання аналогів.

Комерційний ризик визначається як в абсолютних, так і у відносних величинах. Отже, основне завдання підприємця - правильна оцінка потенційного ризику, виявлення факторів, що посилюють його.

2.3. МЕТОДИЧНИЙ ПІДХІД ДО УРАХУВАННЯ РИЗИКУ ПРИ ФОРМУВАННІ ЦІНОВОЇ ПОЛІТИКИ

В умовах маркетингової діяльності підприємства ціновий ри­зик, як уже зазначалося, характеризує випадкове зниження дохо­ду в процесі реалізації продукції на ринку. У даному разі чим чіт­кіше підприємство знатиме свої реальні економічні можливості по обсягах реалізації продукції при визначеному рівні ціни на неї, тим ефективніше воно зможе будувати свою маркетингову діяль­ність. Особливо актуальною ця проблема стає в періоди різкої динаміки кон'юнктури ринку, жорсткої конкурентної боротьби та нестабільності вітчизняної економіки. Завдання підприємства при формуванні цінової політики в умовах ризикової ситуації по­лягає у зведенні відповідних утрат та збитків до мінімуму.

Урахування впливу ризикової ситуації на процес реалізації продукції на ринку є складним завданням. Зумовлено це, по-перше, значною трудомісткістю процесу визначення ступеня ціново­го ризику та, по-друге, проблемами прогнозування його та рівня ціни на заплановану перспективу. Розвиток фінансової, матеріальної та технічної баз підприємства, структура маркетингового середовища, особливості попиту на продукцію, поведінка конкурентів і споживачів на ринку, стан державної економіки та інші чинники визначають напрям вирішення даної проблеми.

При прийнятті цінового рішення про допустимість та доціль­ність конкретного ступеня ризику підприємство повинно поперед­ньо визначатися з видом продукції, яка пропонується ринку, та рівнем ціни на неї, а також з тими стратегічними зонами ринку, де воно планує вести маркетингову діяльність. Процес прий­няття даного рішення, про що вже йшлося раніше, повинен базу­ватися не на з'ясуванні наявності цінового ризику та його вели­чині, а на визначенні ймовірності того, що збитки від нього не будуть вище запланованого рівня. Основним інструментарі­єм у процесі визначення оптимального рівня ризику виступають абстрактна логіка та здоровий глузд. Це

дозволяє мати певні га­рантії від комерційних прорахунків.

Прийняття цінового рішення повинно базуватися на глибоко­му стратегічному аналізі ризикової ситуації. Вибір кон­кретного способу розв'язання проблеми цінової політики в цих умовах базується на трьох основних принципах. Сут­ність їх полягає в тому, що:

* втрати від ризику не повинні перевищувати реальні еконо­мічні можливості підприємства;

* великий ризик недоцільний заради малої вигоди;

· наслідки ризику треба передбачати.

Використання розглянутих принципів у процесі маркетинго­вої діяльності реально орієнтує підприємство на те, щоб воно при формуванні цінової політики завжди розраховувало на максима­льно можливий збиток від ризику. При цьому порівнюються від­повідні втрати підприємства з обсягом його фінансових ресурсів. Це дає змогу визначитися в тому, чи призведе даний ризик до не-запланованих збитків або до банкрутства підприємства.

Кількісна оцінка втрат від ризику та зіставлення втрат, відне­сених на одиницю продукції, з рівнем ціни дають можливість ви­значити тип цінового ризику. Залежно від конкретних обставин при реалізації продукції на ринку він може бути:

* допустимим;

* критичним;

* катастрофічним.

Допустимий ризик характеризується повною втратою запла­нованого в ціні прибутку. При критичному ризику максимальні збитки відповідають рівню ціни пропозиції, а в умовах катастро­фічного вони його перевищують. Катастрофічний і критичний ризики, як свідчить зарубіжний та вітчизняний досвід, призво­дять підприємство до банкрутства.

У процесі дослідження взаємозв'язку цінової політики підприємства з ціновим ризиком важливо попередньо визначитися і відносно того, які умови реалізації продукції на ринку є нормальними, а які є граничними. Аналіз літературних джерел та прове­дене дослідження маркетингової діяльності підприємств дозволяють зробити висновок, що нормальними умовами є такі, за яких в процесі реалізації продукції при запланованому рівні ціни забез­печується беззбиткова діяльність підприємства.