Сторінка
6

Комерційний ризик

Очікуваний результат від обох інвестицій однаковий — 150 000 гр. од. (для акції — 0,5 • 200 000 + 0,5 • 100 000 = = 150 000 гр. од., для облігації — 0,99 • 151 000 + 0,01 х 51 000 = 150 000 гр. од.). Проте розкид результатів для цих інвестицій різний. Для акції середнє відхилення прибут­ковості становить 50 000 гр. од. (0,5 • 50 000 + 0,5 * 50 000), для облігації — 19 800 гр. од. (0,99 • 10 000 + 0,1 • 99 000).

Отже, інвестування в акції є набагато ризикованішим ва­ріантом, ніж вкладання грошей в облігації.

Проте, як і в першому з наведених прикладів, відхилення можуть мати різні знаки, тому середнє відхилення може не відбивати ступеня розкиду ризиків. У цьому випадку як міра розкиду застосовуються дисперсія і середньоквадратичне відхилення. У табл. 4 наведені розрахунки цих показників для нашого прикладу.

Таблиця 4. Розрахунок показників варіації інвестиційних ризиківВид цінного паперу

Розрахунок дисперсії (о2)

Середньоквадратичне відхилення (о)

0,5 х 25 000 000 + 0,5 х

х 25 000 000 = 250 000 000

0,99 • 1 000 000 + 0,01 х 0,01 х 9 801 000 000 = 99 000 000

Вище ми розглядали розрахунок показників рівнів ризи­ку, у яких результат достатньо прогнозований. Проте на прак­тиці рівень ризику важко прогнозувати, і найзручнішим методом його визначення є метод експертних оцінок. Сутність цього методу полягає в комплексній оцінці ризику Шляхом його розкладання за чинниками. Чинниками (кількість їх має бути не більшою 10) є показники коливання й стійкість основних параметрів ринку, а також характеристики тенденцій його розвитку. Чим сильніша варіація, тим більший ризик, і навпаки

Загальна оцінка ризику розрахо­вується за формулою:

R=∑B W

де R — рівень ризику;

В — ранг і-го чинника, і = 1, ., п , п < 10;

W — нормована вага і-го чинника у загальній оцінці.

∑ W=1

Кожний ризик описується визначеним числом чинників (не більше десятьох). Значення кожного з них рангується за рівнем ризику (в міру наростання ризику), потім нормуєть­ся. При цьому кожному чиннику на основі експертних ви­сновків присвоюється своя вага, що відбиває частку його впли­ву на загальний розмір рівня ризику. Чим ближчий рівень ризику до 1, тим ризик менший, чим ближчий він до п (для 10 чинників п = 10), тим він вищий.

До оцінюваних чинників ризику кон'юнктурного харак­теру, як показує практика, відносяться:

— стійкість і коливання ринку;

— динаміка і напрямок розвитку ринку;

— конкурентність ринку (тип ринку, його місткість, чис­ло і потужність конкуруючих фірм, структура ринку за част­ками виробництва або споживання тощо);

— виробничі або споживчі чинники (залежно від типу ризику);

— організаційні чинники підприємництва (досконалість господарського права, стабільність політичної та економіч­ної ситуації тощо);

— інші випадкові і невраховані чинники.

Об'єктивні критерії ризику мають стійкий характер і не залежать від дій суб'єктів господарювання, їх варто врахо­вувати як необхідні витрати ризику, причому в ряді випадків варто адаптуватися до деяких умов непевності. Проте у пев­них випадках деякі чинники ризику підпадають (у відомих межах) під маркетинговий вплив. До них варто віднести такі:

— ситуація у зайнятій ніші ринку;

— стан портфеля замовлень;

— зайнята частка ринку;

— збалансованість виробництва і продажів;

— виробничі, фінансові, збутові та інші господарські чин­ники;

— конкурентоздатність фірми тощо.

Поряд із визначенням рівня ризику важливо встановити зони (області) ризику. Зона ризику — це межі, у яких ризик не перевищує визначених величин, що характеризують рівень ризику, але який не перевищує неприпустимий його рівень. За десятибальною шкалою можна виділити такі зони ризику (табл. 5).Таблиця 5. Зони ризику за десятибальною шкалою:

На основі експертних висновків здійснено оцінювання чинників ризику підготовки до випуску нового товару (електронного телефонного апарата) і його реалізації на ринку. Треба оцінити загальний ризик небезпеки нереалізації всієї партії товару. Розрахунок рівня ризику наведемо у табл. 6.