Сторінка
14

Комерційний ризик

Інформація, що використовується при аналізі та оцінці ризи­кової ситуації, збирається на основі даних фінансової звітності, а також з офіційних і неофіційних каналів. Цінність зібраної інфо­рмації визначається як різниця між результатами управління ці­новим ризиком, які скориговані з урахуванням витрат на збір не­обхідної інформації, у випадках, відповідно, коли інформація повна і неповна. Наявність повної та достовірної інформації в кінцевому підсумку дає можливість підприємству зробити об'єктив-ну оцінку ризику. Результатом даного дослідження є визначення лупеня серйозності ризикової ситуації та забезпечення підприємст­ва необхідними даними для прийняття управлінського рішення.

У процесі прийняття управлінського рішення з метою підвищення ефективності цінової політики в умовах ризикової ситуації шкористовуються результати попередньо проведеного дослідження. При цьому враховуються причини появи цінового ризику, ступінь даного ризику та чинники, що впливають на його рівеень. Визначаються напрями компенсації його негативної дії на процес реалізації продукції та підходи до вибору методу управ­ління ним. Як свідчать проведені дослідження, чим більше часу і уваги буде приділятися попередній підготовчій роботі перед прийняттям даного рішення, тим менше ймовірність виникнення ризикової ситуації. В цілому, цей етап у процесі управління ціновим ризиком дає можливість визначитися, при якій ризиковій ситуації відмовитися від реалізації продукції по заданій ціні, які ризики варто покрити страхуванням, а які просто мінімізувати. На основі прийнятого управлінського рішення проводиться вибір методу управління ціновим ризиком.

Використання методу, що зорієнтований на запобігання втра­там (збиткам) та постійний їх контроль, дає можливість запобігти ціновому ризику, коли він неминучий. При цьому порівняно з. умовами використання методу скасування ризику ймовірність утрат значно менша. Існують реальні умови запобігання ціново­му ризику. Сутність цього методу полягає у використанні повно­го набору конкретних дій щодо запобігання негативним наслід­кам в умовах ризикової ситуації при плановій ціні. Спрямова­ність заходів має як запобіжну, так і наступні дії.

Страхування від цінового ризику полягає в тому, що підпри­ємство заздалегідь готове поступитися частиною свого прибутку, якщо за наявності ризикової ситуації при реалізації продукції по визначеній ціні йому буде відшкодована певна частина втрат. Рі­вень цінового ризику при даному методі порівняно з розглянути­ми методами в цілому більш низький, але фактично може зміню­ватися в тих самих межах. У даному разі має місце пасивна реак­ція підприємства на ризик. Розрізняють два основних підходи при здійсненні страхування:

· через страхові організації;

· самострахування.

При використанні послуг страхових організацій важливо ви­значити прийнятне для підприємства співвідношення між страхозою премією та страховою сумою. Перше поняття характеризує пла­ту страховій організації за страхування цінового ризику, а друге — грошову компенсацію підприємству при відповідних втратах.

Самострахуванням, як правило, займаються підприємства, які мають стабільне фінансове становище, а їх діяльність характери­зується значними обсягами реалізації продукції. Основною вимогою до використання цього методичного підходу є те, що вели­чина збитку в даному разі незначна порівняно із загальним доходом від реалізації продукції при запланованому рівні ціни. Підприємство або група підприємств, які часто піддаються одно­типному ризику, з метою уникнення дорогої угоди зі страховою організацією самостійно створює (створюють) цільовий фінансо­вий фонд, з якого покриваються збитки при ризикових ситуаціях. Метод поглинання доцільно використовувати при умові, якщо сума передбачуваного збитку від реалізації продукції по плановій ціні є незначною і нею можна знехтувати. В даному разі підпри­ємство визнає реальні збитки, але відмовляється від використання інших розглянутих методів управління ціновим ризиком. Доцільність реалізації продукції при визначеному рівні ціни на неї та можливість передбачення заходів по захисту від ризикової ситуації значною мірою визначається правильністю прийняття рішення з процесі вибору методу управління ризиком. Можлива комбінація слькох методів. Після цього відповідно до обраного методу форму­ється завдання по запобіганню ціновому ризику, що практично зводяться до визначення конкретних кроків з метою його успішного вирішення. Так, якщо обраним методом є страхування, то одним із сновних напрямів його реалізації є покупка страхового полісу.

При розробці та впровадженні заходів по захисту від цінового ризику основне завдання полягає в забезпеченні надійної захище-ності від ризику при мінімальних витратах. На даному етапі процесу управління ризиком порівнюються розмір збитків та величина витрат на впровадження розроблених заходів. При цьому оцінка збитків і кроків по запобіганню ціновому ризику здійсню­йся в грошовому вираженні.

Залежно від конкретної ризикової ситуації використовуються різні заходи захисту від неї. Так, при циклічних змінах ринкової кон'юнктури та різкому падінні попиту на продукцію підприємства покращуються її споживчі властивості, підвищується рівень ліквідності продукції, укладаються довгострокові контракти «зумовними вимогами», проводиться більш ретельна аналітична робота по вибору цільових ринків тощо.

Важливе місце в системі управління ризиком відводиться ко­нтролю результатів, що характеризують процес реалізації про­дукції в умовах ризикової ситуації . При цьому значна увага приділяється якості зворотної інформації. З цією метою прово­диться ринкове тестування та спробні продажі з метою виявлення ставлення споживачів і конкурентів до продукції при її реалізації на ринку по плановій ціні. Використовується також інформація про ділову порядність суб'єктів маркетингового середовища, зміну вимог споживачів до продукції та особливості природної сегмен­тації споживачів на ринку при даному рівні ціни. Все це дає змо­гу передбачити можливу реакцію суб'єктів на ділову активність підприємства та планувати відповідно заходи і контрзаходи.