Сторінка
8
На п'ятому етапі розробки стратегії управління ризиком проводиться експертиза доцільності ризику. Під час її проведення необхідно порівняти між собою:
по-перше, рівень ризику та рівень доходності, який очікується, та порівняти його зі співвідношенням між ризиком та доходністю діяльності, яке фактично склалося або є середньоринковим показником;
по-друге, розмір фінансових втрат, можливих внаслідок ризикових подій, з наявними фінансовими можливостями підприємства.
Результатом цієї роботи має бути відповідь про доцільність такого рівня ризику для підприємства.
Можливі три варіанти оцінки доцільності ризику.
1. При визнанні ризику абсолютно доцільним операція чи діяльність підприємства, якій він притаманний, проводиться за сценарієм, який фактично склався або проектувався. При цьому повинні проводитися звичайні (типові для цього підприємства) заходи щодо контролю та фінансування ризику.
2. При визнанні ризику абсолютно недоцільним діяльність підприємства, що пов'язана з цим ризиком, припиняється (проект проведення певної господарської операції відхиляється).
3. При неможливості остаточної оцінки доцільності ризику (сумнівна доцільність) переходять до наступного шостого етапу роботи щодо розробки стратегії управління ризиком - розробки заходів з контролю та фінансування ризику. Практика ризик-менеджменту охоплює різноманітні підходи до мінімізації наслідків ризику для діяльності підприємства. В загальному вигляді вони поділяються на дві великі групи:
- організаційні або методи контролю рівня ризику;
- економічні або методи фінансування ризику.
Визначивши певний перелік заходів, проводять повторну оцінку доцільності ризику, визначаючи своє кінцеве ставлення до виду діяльності або операції, експертизи якої проводиться.
На сьомому етапі розробки стратегії приступають до практичної реалізації запланованих заходів з управління ризиком. У ході проведення цієї роботи необхідно також періодично повторювати окремі етапи процесу оцінки ризику для оперативного коректування попередньо розробленої стратегії.
2.2 Методичний інструментарій оцінки рівня комерційного ризику в торгівлі
Під оцінкою рівня ризику розуміють визначення ймовірності виникнення ризикової події, яка є проявом певного виду ризику.
Як відомо, ймовірність ризикової події характеризується частотою її виникнення, тобто питомою вагою ризикових подій, що трапилися, в загальній кількості операції, які могли призвести до її виникнення.
Оцінка рівня ризику, тобто ймовірності виникнення ризикової події, може бути кількісною та якісною.
При кількісній оцінці рівня ризику визначається абсолютний або відносний розмір фінансових втрат, які загрожують підприємству в разі ризикових подій, та кількісно оцінюють ймовірність їх виникнення.
Кількісно ймовірність виникнення певного розміру фінансових втрат можна розрахувати так:
Vі=m/Кn,
де Vі - ймовірність виникнення і-го обсягу втрат;
m - кількість випадків реальної наявності даного обсягу втрат;
n - загальна кількість подій (елементів), що досліджуються в сукупності.
Як видно з вище наведеної формули, проведення кількісної оцінки рівня ризику можливо лише за умови наявності інформації про наслідки ризикових подій в ретроспективному періоді або на підприємствах-аналогах.
Кількісне визначення рівня ризику носить об'єктивний характер, оскільки базується на певній статистичній основі.
При якісній оцінці рівня ризику дається визначення лише міри (або ступеня) ймовірності виникнення ризикової події та розміру втрат від неї.
Якісна оцінка базується на використанні суб'єктивних критеріїв, які базуються на різноманітних припущеннях. Визначення рівня ризику в цьому разі носить описовий характер, наприклад: великий, середній, низький рівень ризику абощо.
Іншою формою якісної оцінки є оцінка рівня ризику за допомогою балів. При цьому залежність між кількістю балів та рівнем ризику встановлюється суб'єктивно, перед проведенням роботи з оцінки ризику. Наприклад, 40-60 балів - високий ризик, 20 - 40 балів - середній, нижче 20 балів - низький ризик.
Оцінка рівня ризику може проводитися за допомогою різноманітних методичних прийомів, а саме:
статистичним методом;
- експертним методом та його різновидами;
- аналітичним методом та його різновидами;
- комбінованим методом.
Кожний метод оцінки рівня ризику має свої недоліки та переваги, що обумовлює умови та можливості його застосування в практиці діяльності торговельних підприємств. Порівняльна характеристика суті та умов застосування найбільш розповсюджених методів оцінки рівня ризику наведена у табл. 7.
Як видно з поданої таблиці, кожен метод оцінки рівня ризику має свою сферу застосування, тобто певний перелік видів ризику для оцінки яких він може використовуватися. Це обумовлює необхідність розгляду та поглибленого вивчення практики застосування кожного методу оцінки ризику.
Таблиця 7
Сутність та умови застосування різних методів оцінки
рівня ризику Назва методу оцінки рівня ризику
Умови застосування
1.Статистичні методи
Кількісне визначення ймовірності настання ризикової події та розмірів фінансових втрат від неї
Прояв ризику в діяльності конкретного підприємства або на підприємствах-аналогах, наявність достовірної інформації про кількість ризикових подій та їх фінансові наслідки
-і- |
2.Експертні методи
3.Аналітичні мето- ди
Якісне визначення ймовірності настання ризикової події на основі вивчення думки експертів з цього питання та факторів, що обумовлюють рівень ризику
Якісне визначення рівня ризику на основі кількісної оцінки фінансових наслідків ризикових подій при різноманітних припущеннях стосовно факторів, що обумовлюють ймовірність їх виникнення
Наявність досвідчених експертів з ризик-менеджменту або досвід роботи ризик-менеджера підприємства, збір та обробка ними інформації про діяль-ність підприємства та фактори, що обумовлюють певний вид ризику (за спеціально - розробленим переліком)
Можливість розробки економіко-математичної моделі залежності фінансових результатів діяльності підприємства (або окремої господарської операції) від окремих ризик-факторів
Таблиця 8 Характеристика можливих ризик-позицій підприємства
Найменування ризик-позиції |
Характер співвідношення ризику та доходу |
Характеристика ставлення до ризику |
1. Збалансована ризик-позиція |
∆х - ∆у |
Підприємство проводить лише ті операції, за яких підвищення ризикованості компенсується адекватною зміною доходності діяльності |
2. Агресивна ризик-позиція |
∆х > ∆ у |
Підприємство схильне до проведення ризикованих операцій, навіть якщо зростання ризику не повною мірою компенсується відповідним зростанням доходності |
3. Консервативна ризик-позиція |
∆х < ∆у |
Підприємство йде на підвищення ступеня ризику тільки у тому разі, коли це компенсується відносно більшим зростанням доходності |
Інші реферати на тему «Підприємництво»:
Характеристика теорій виникнення держави і права, загальні закономірності виникнення держави і права
Підприємницька діяльність в Україні
Роль цін у мобілізації фінансових ресурсів підприємства
Установчі документи підприємства. Вивчення ринку та аналіз потреб покупців.Суть кадрової політики в організації. Завдання кадрової політики.Задача(2): Забезпечення АТП запасними частинами
Класифікація торгових вагівниць та вимоги до них