Сторінка
6

Формування творчих умінь у процесі навчання диригування

5. Діагностика твору з погляду ансамблю: частковий чи загаль­ний ансамбль. Вказати, де зустрічається штучний ансамбль, вказа­ти причини, що його породили. Ансамбль ритмічний, динамічний.

6. Питання культури вокалу в хоровому співі: звукодобування, звуковедення (легато, нон легато, стаккато, маркато, тощо). Атака звуку. Характер звуковедення і темброві фарби.

7. Стрій горизонтальний та вертикальний, його діагностика.

8. Види хорового дихання: загальне, по партіях, ланцюгове ди­хання. Розміщення цезур.

9. Діагностика тексту твору з погляду дикції (вокальність текс­ту, особливості дикції, вимова окремих приголосних, шиплячих, свистячих, наголоси в словах).

Виконання вокально-хорового аналізу передбачає проектуван­ня всіх компонентів хорової звучності на розкриття художніх образів твору. Одночасно вчитель моделює твір на колектив, який буде вивчати його.

В процесі аналізу музичного твору вчитель визначає методи його розучування з урахуванням вікових категорій школярів, їх знань, умінь і навичок у хоровій підготовці.

Виконавський аналіз учитель поділяє на два періоди, а саме:

- репетиційний період (процес розучування твору);

- концертне виконання (завершальний етап).

Аналізуючи репетиційний період, моделюючи його на хоровий колектив, майбутній учитель включає такі етапи:

- організаційний (необхідний підбір співаків, солістів, акомпа­немент, інструментарій, нотний матеріал, приміщення, унаочнення тощо);

- розучування твору (розгляд методів вивчення музичного тво­ру, поетапність роботи);

- застосування засобів диригентської виразності, прийомів;

- завершальний етап роботи над твором (підсумок, висновки).

Концертне виконання музичного твору передбачає аналіз таких компонентів:

- визначення виконавського плану на основі розкриття худож­нього змісту твору;

- характер та особливості диригентського жесту в процесі ви­конання твору (опис диригентських прийомів та їх зв'язок із засобами музичної виразності - динамікою, метроритмом, темпом, гармонією, музичною формою тощо) та його зв'язок з музичним образом;

- труднощі і шляхи їх подолання в процесі управління виконав­ством.

Виконавський аналіз музичного твору передбачає діагностику методів управління хоровим колективом учителем в процесі творення ним художнього образу. Аналіз засобів музичної виразності в поєд­нанні з засобами диригентської виразності повинні створити уявну модель художнього образу. Перш ніж приступити до реалізації моделі майбутній учитель викладає її в письмовому аналізі, що сприяє його розвитку як диригента.

Педагогічний аналіз музичного твору передбачає дослідження його на предмет навчання, виховання та розвитку учнівської молоді. На цьому етапі аналізу вчитель визначає такі компоненти:

- навчальна мета реалізації музичного твору в процесі вивчен­ня;

- виховна мета, яку переслідує вчитель, вивчаючи музичний твір;

- які індивідуальні відмінності учнів, їх інтереси, естетичні по­чуття, суспільні переконання розвине вчитель в процесі ви­вчення твору.

Майбутній учитель визначає місце музичного твору в мистець­кому потоці, його застосування в процесі музичного виховання шко­лярів, яким подіям, історичним датам, суспільним явищам присвячений твір і де його можна використати. Значимість такого використання, конкретне його застосування в навчальному процесі визначає педагогічну спрямованість музичного твору.

Таким чином, актуалізація знань, умінь і навичок, отриманих в процесі вивчення гуманітарних, психолого-педагогічних, музичних дисциплін, відбувається внаслідок вивчення, як диригувати твір, написання аналізу та розучування і виступ з хором перед аудиторією з і метою музично-естетичної діяльності, як важливого засобу самоосві­ті ти і самовиховання .школярів.

ІІІ. Анотація на музичний твір як спосіб моделювання педагогічного процесу з виконавським колективом

Ми уже вияснили, що анотація передбачає стислі, короткі відо­мості про музичний твір, його авторів і методи вивчення його з шкі­льним колективом (хором, класом, вокальною групою, тощо). Проте, не дивлячись на лаконічність викладу матеріалу в анотації, до її виконання ставиться ряд вимог, які дещо різняться від структури написання аналізу твору. Найперша різниця в об'ємі інформації. В анотацію включаються відомості про твір в об'ємі, який можна подати за 15-20 хвилин. Цей матеріал повинен моделювати процес роботи, який забезпечує педагогічний успіх. А така постановка вимагає від майбутнього вчителя великої, копіткої праці по вивченню музичного твору; Таке вивчення повинно поділятись на два етапи:

- музикознавчий аналіз твору для вчителя;

- моделювання педагогічного процесу вивчення твору з учнями і його виконання.

Перший етап самостійної роботи вчителя музики по музико­знавчому оволодінню твором - це невидима попередня підготовча робота, від якої залежатиме наслідок педагогічної діяльності. Тому в структурі анотації ми вводимо два розділи, а саме:

- музикознавча анотація музичного твору шкільного репертуа­ру;

- педагогічна анотація музичного твору.

В розділ музикознавчої анотації включаються такі його напря­ми: історико-стилістичний, музично-теоретичний, вокально-хоровий, виконавський. В них включаються всі структурні елементи, які роз­криваються в аналізі музичного твору, тільки в стислому викладі.

Педагогічний розділ анотації музичного твору включає в себе такі питання:

- визначення вікової категорії учнів, для яких написаний твір; т врахування вікової психології учнів, їх фізичні, співочі дані;

- вступна бесіда до музичного твору;

- показ-ілюстрація музичного твору;

- використання унаочнення до музичного твору;

- використання засобів технічного навчання;

- моделювання процесу розучування твору (робота з текстом пісні, опис методів розучування; вивчення музичного тексту; створення емоційного настрою розучування, необхідно вказа­ти основні елементи навчання, виховання і розвитку учнів та на методи використання диригентської техніки, тощо);