Сторінка
4

Формування творчих умінь у процесі навчання диригування

Всі якості хорового колективу, класу, загальна і часткова методика роботи з хором над творами детально вивчається в курсі "Хорознавство", і тісний взаємозв'язок диригування з хорознавством не викликає сумніву. Проте, важливість диригування переважає тому, що всі знання, уміння і навички повинні актуалізуватися на індивідуа­льних заняттях та переноситися на хоровий клас, практику роботи з хором, практику в школі.

Робота вчителя музики з хором характеризується його знання­ми про музичний твір, відпрацюванням музичного та літературного текстів, розкриттям всіх засобів музичної виразності. "Серцевиною її є проблема єдності художнього і технічного"[11].

Розкриття художнього образу та пояснення його значущості в суспільному житті людини є важливим фактором музичного виховання учнів. "Роль виконавця надзвичайно важка і відповідальна: він повинен на підставі нотного запису розшифрувати задуми композито­ра і надати його творові життя і емоційної виразності"[12]. Тому розучування музичного твору повинно супроводжуватися поясненням всіх особливостей музики, характеристикою її, роз'ясненням поетичного тексту і в цьому аспекті роль учителя найбільш значуща. Пізнання навколишньої дійсності, пропущення музичних образів через почуття, схвалення чи засудження тих чи інших явищ - всі ці фактори людсь­кого життя є полем діяльності вчителя-диригента.

Твір вивчено хоровим колективом чи класом, відпрацьовані всі елементи хорової звучності, хористи розуміють художній образ і те, якими засобами музичної виразності його розкрито, і тут настає найвідповідальніший період діяльності диригента і хорового колекти­ву - виконання музичного твору. Воно може бути в концертній формі або як елемент підсумку зробленого на уроці.

Концертному виконанню передує генеральна репетиція. Гене­ральну репетицію вчитель музики проводить з хоровим колективом. Він проспівує з хором ті твори, що будуть виконуватися на концерті, моделює концертне виконання. До генеральної репетиції перед учителем музики ставляться такі вимоги:

- пояснити хоровому колективу, перед ким він буде виступати і якій даті, події буде присвячений концерт;

- поставити завдання щодо організації колективу перед конце­ртом (форма одягу, місце збору колективу, час розспівки, час початку концерту, репертуар, порядок виконання музичних творів, умови, в яких буде виступати колектив, резонанс залу, підставки, чергування хористів тощо);

- виконання музичних творів у такому порядку і послідовності, як це буде на концерті.

Кожен концерт - це свято мистецтва і диригента. Цю святко­вість необхідно передати слухачам. Зустріч з мистецтвом - це завжди радість і роль учителя-диригента в цій зустрічі виключна. Від того, як він підготує колектив до цієї зустрічі, буде залежати успіх самого

виступу. Диригент повинен засвоїти ряд положень, які необхідні для успішного проведення концерту:

- остання перевірка готовності колективу до виступу;

- спокійне спілкування з хористами, збереження концертного настрою, доброзичливості;

- зовнішня і внутрішня зібраність, акуратність, впевненість;

- створення атмосфери творчого захоплення з розумним кон­тролем над емоціями.

Зібраність і зосередженість диригента організовує його на спі­льну художню творчість, на якісне виконання музичного твору. Концертне диригування відрізняється від репетиційного, воно більш лаконічне, виразне, внутрішньо насичене почуттями, зібране.

Отже, в концертному виконанні музичного твору відповідаль­ність учителя підвищується в зв'язку з підвищенням кінцевого ре­зультату багатогранної роботи хорового колективу в пропаганді музичного мистецтва, в естетичному вихованні. Під час концертного виконання диригент виступає як виконавець і його диригентська діяльність дістає якісну оцінку слухача і власного колективу.

На сучасному етапі естетичного виховання учнівської молоді диригентська діяльність учителя музики передбачає використання таких високохудожніх творів, які б задовольнили зрослі естетичні смаки, естетичний досвід, збудили б естетичні почуття. Роль учителя в цьому процесі значна, тому він повинен визначити духовний рівень репертуару, його художню довершеність, його естетичну цінність для учнівської молоді. Цю високу місію перед підростаючим поколінням майбутній учитель-диригент зуміє виконати тільки в тому разі, якщо з першого заняття з хорового диригування в класі до першого свого виступу з колективом на концерті і протягом всього життя буде збагачувати свої знання, уміння і навички, вдосконалювати їх.

ІІ. Аналіз музичного твору як важливий метод формування творчих умінь

В процесі самостійного вивчення музичного твору майбутній учитель виконує письмовий аналіз, н якому він систематизує свої знання. Керівництво цією робочою здійснюється викладачем класу диригування і рецензується кафедрою під час складання іспиту, заліку або контрольного заняття. В сучасній літературі питанню написання аналізу приділяється виключна увага[13]. Однак, на наш погляд, аналіз музичного твору для майбутніх учителів повинен розглядатися з точки зору педагогізації цієї роботи.

Необхідно розчленувати, що ми розуміємо під терміном “Письмовий аналіз музичного твору" і "Анотація музичного твору". Як в першому, так і в другому термінах закладений однаковий зміст, тільки різниця буде в об'ємі викладу. Аналіз (від грецького analysis -розклад, розчленування) - метод дослідження, що полягає в осмисле­ному, в усному або письмовому поділі цілого на складові частини.

Анотація (від лат. annottation - примітка) - короткі відомості про хоровий твір, кантату, оперу тощо. Анотація містить стислий виклад змісту музичного твору, його тематичне спрямування, відомо­сті про авторів тощо.

Аналіз музичного твору - широке, повне, всеохоплююче дослі­дження з великою кількістю деталей і суджень, і являє собою велику письмову роботу. Особливої конкретизації у висвітленні всіх деталей вимагається в "Дипломному рефераті на музичний твір", який вино­ситься на державний іспит. Тому по мірі актуалізації знань, умінь і навичок з інших гуманітарних і музичних дисциплін письмовий аналіз музичного твору розширюється, конкретизується в усіх дета­лях і педагогізується в своїй суті. Як в "Письмовому аналізі музично­го твору" та і в "Анотації музичного твору" моделюється весь навчально-виховний процес, до якого здійснюється підготовка майбу­тнього вчителя музики до диригентської діяльності.

З огляду на те, що аналіз і анотація різні поняття, то і вимоги до їх виконання будуть різними.

Розглянемо вимоги, які ставляться до виконання історико-стилістичного аналізу музичного твору.

Не дивлячись на те, що в процесі вивчення музичного твору з учнями на уроці чи з хором, оркестром, не всі відомості про нього сповіщаються учням, учитель повинен знати про музичний твір виключно все для того, щоб заздалегідь змоделювати весь хід навча­льно-виховного процесу.