Сторінка
1

Формування артистичної техніки майбутнього вчителя музики в процесі фахової підготовки

Розвиток вищої педагогічної освіти України в європейському контексті потребує посилення уваги до якості фахової підготовки майбутніх учителів, які б відповідали потребам сучасної школи. Реалізація цього стратегічного завдання неможлива без модернізації навчально-виховного процесу, використання новітніх освітніх технологій. Технологічність стає сьогодні домінуючою характеристикою діяльності вчителя, зокрема музиканта-педагога. Це означає перехід на якісно новий щабель ефективності та оптимальності освітнього процесу у напрямку розкриття і повного використання творчого потенціалу сучасного вчителя музики.

Осмислення теоретичних засад фахової підготовки майбутніх учителів музики на підставі аналізу досліджень Е.Абдуліна, Л.Арчажнікової, Р.Верхолаз, О.Олексюк, Г.Падалки, О.Ростовського, О.Рудницької, Т.Смирнової та ін. свідчить про те, що метою фахової підготовки можна вважати розвиток особистісно-ціннісного ставлення до мистецтва, здатності до сприймання, розуміння і творення художніх образів, потреби в художньо-творчій самореалізації та духовному самовдосконаленні, забезпеченні належного рівня професійних умінь і готовності до самостійної музично-педагогічної діяльності. Звідси зазначаємо, що саме в процесі фахової підготовки майбутні спеціалісти повинні отримувати знання про сутність та зміст артистичної техніки вчителя музики, особливості її використання для максимально ефективної професійної діяльності.

Для дослідження проблеми формування артистичної техніки у майбутніх вчителів музики було створено експериментальну технологію, яка має вдосконалювати їхню фахову підготовку, сприятиме підвищенню рівня сформованості індивідуальної артистичної техніки, а також творчому самовираженню та розкриттю артистичного потенціалу майбутнього музиканта-педагога.

Впровадження технології формування артистичної техніки буде ефективним, якщо вона здійснюватиметься як цілісна поетапна система, яка забезпечить:

- наявність цільових установок на формування артистичної техніки;

- формування позитивної мотивації оволодіння артистичною технікою;

- усвідомлення студентами знань про артистичну техніку;

- набуття прийомів та навичок артистичної техніки;

- корекцію та контроль рівня сформованості артистичної техніки майбутніх учителів музики.

Так, мотиваційно-цільова складова технології передбачає єдність цілей формування (її особистісний аспект - усвідомлення студентами потреби у набутті емоційно-виразних якостей, зокрема артистизму; професійний аспект - набуття та розвиток найбільш ефективних та емоційно виразних елементів музично-педагогічної діяльності вчителя; соціальний аспект - володіння артистичною технікою як показником динамізму, яскравості, гнучкості та мобільності сучасної особистості у соціальному просторі) та усвідомлення студентами внутрішньої потреби до оволодіння артистичною технікою. На даному етапі використовуються методи стимулювання і мотивації музично-пізнавальної діяльності (ігри-драматизації, театралізації, інсценування; бесіди, дискусії, тренінги; метод створення ситуації успіху).

Когнітивна складова педагогічної технології характеризує набуття майбутніми фахівцями знань, "артистичного тезаурусу", які й являються фундаментом формування артистичної техніки. Оволодіння системою знань означає опанування студентами відповідних уявлень і понять про артистичну техніку, її компонентну структуру (художньо-комунікативний, сенсорно-вольовий, експресивно-виразовий компоненти), теоретичне заглиблення та уточнення набутих знань, встановлення внутрішніх зв'язків і відношень між ними. Важливо виходити з того, що набуття знань уявляє собою інтенсивне поповнення фонду спеціальних знань про артистичну техніку у вигляді певних понять, уявлень, цінностей, суджень.

Процесуально-діяльнісна складова технології формування артистичної техніки втілює реалізацію операційного компоненту навчання. Принцип активності студента у ній є одним з основних. Він являється наслідком цілеспрямованого педагогічного впливу та організації музично-педагогічного середовища. Обов'язковим на даному етапі є використання активних (вправи, тренінги, інсценування, "артистичні замальовки") та інтерактивних методів (рольові, ситуаційно-рольві ігри), які роблять процес навчання справді творчим і дають поштовх до розвитку артистичної поведінки.

Контрольно-коригуюча складова технології становить забезпечення визначення обсягу, рівня та якості засвоєння теоретичного та практичного матеріалу, тобто, встановлення рівня компетенції студента щодо знань про артистичну техніку та її використання у власній музично-педагогічній діяльності.

Організація технології формування артистичної техніки майбутнього вчителя музики являється цілісним процесом, в якому спільне функціонування складових характеризується поетапністю педагогічних впливів, метою яких є опанування естетично-виразними прийомами, активізація артистично-творчої самостійності студентів, а відтак - формування