Сторінка
5

Формування творчих умінь у процесі навчання диригування

Найперше, що повинно зацікавити вчителя, це загальні відомо­сті про музичний твір. Сюди входять короткі дані про життя компози­тора, історичну епоху, в якій він жив. стиль його творчості і його творчі доробки. Стислі відомості про автора тексту, його творчість. Необхідно дослідити, при яких обставинах був написаний твір (музи­ка і поетичний текст), навести короткі хронологічні відомості, обста­вини написання тощо.

Літературний текст музичного твору піддається детальному аналізу з боку вчителя, а саме:

- художня сутність музичного твору (викласти естетичний та художньо-образний зміст твору);

- порівняти літературний текст музичного твору з літератур­ним першоджерелом (повнота використання першоджерела, порівняння образів):

- відповідність музики до тексту (які художні образи, настрої літературного тексту знайшли свое втілення в музиці, тощо).

В процесі дослідження хорового твору майбутній учитель ви­значає тему твору, виходячи із історичної епохи, соціального розвит­ку суспільства, ідейно-політичних поглядів та художніх образів твору. В творах національного відродження визначає його зв'язок з темою дня, його гуманістичну, соціальну та естетичну цінність.

Музично-теоретичний аналіз твору, яким диригує майбутній учитель здійснюється поступово, з урахуванням рівня музичної підготовки студента. Безперечно, цей рівень буде різним на перших і останніх курсах. Актуалізація знань, умінь і навичок з інших музич­них дисциплін, врахування музичної підготовленості студента, його художніх смаків, інтересів - основа диференціації процесу навчання диригування на індивідуальних заняттях, практикумі роботи з хором та педагогічній практиці. Однак, музично-теоретичний аналіз перед­бачає ряд елементів, якими повинен оволодіти студент в процесі виконання "Аналізу музичного твору", а саме:

1. Аналіз взаємозв'язку музичної форми твору з його образно-художнім змістом:

а) музична форма (куплетна, одно-, дво-, тричастинна, куп­летно-варіаційна, сонатна, алегро тощо). Музична фор­ма в зв'язку з фразою літературного тексту;

б) які особливості літературного тексту, його форми та по­етично-образного змісту, а також художній задум при­мусили композитора зупинитися на обраній ним музичній формі:

в) як музична форма вплинула на виразність музичних об­разів.

2. Метроритм:

а) розміри твору, характер метричної пульсації та особливості ритмічної структури твору;

б) характер ритмічного руху (рівномірний, пунктирний, на­явність синкопованих групувань, дрібних тривалостей, особливих видів ритмічного ділення тощо);

в) лічильна одиниця в творі, її видозміни.

3. Темп:

а) основний темп та його зміни;

б) агогіка та її характеристика відносно музичних образів;

в) характеристика темпових показників всього твору і взаємозв'язок з художнім задумом.

4. Ладотональний план музичного твору:

а) основна тональність, тональний план;

б) відхилення в іншу тональність;

в) модуляція та їх зв'язок з художнім образом твору.

5. Фактура твору: гармонічна, поліфонічна, мішана, гармоніч­на з елементами поліфонії, народно-підголосочна, тощо. Відповід­ність обраної композитором фактури художньому задуму твору.

6. Мелодика. Особливості мелодичного матеріалу у зв'язку із загальним поетичним, художнім змістом твору (характер, настрій основного мелодичного матеріалу, тощо).

7. Динаміка. Загальний динамічний розвиток. Кульмінація у зв'язку з особливостями форми, мелодичного розвитку, драматургії твору. Відповідність або розходження динамічних і агогічних показ­ників.

8. Гармонічний аналіз. Інтерваліка. Голосоведения.

Музично-теоретичний аналіз твору, його структурні елементи, що перераховані вище в письмовій роботі, в усних відповідях висвіт­люються в тому випадку, коли вони сформовані іншими музичними дисциплінами і актуалізовані на конкретному матеріалі, на музично­му творі, який диригує студент.

Вокально-хоровий аналіз передбачає діагностику музичного твору на предмет вивчення його з хором та моделювання процесу розучування. На цьому етапі виконання "Аналізу музичного твору" майбутній учитель виясняє ряд деталей, які допомагають йому моде­лювати процес розучування його з хоровим колективом.

З цією метою студент досліджує:

1. Тип і вид хору. Вікова категорія шкільного хору (від цього буде залежати методика розучування з урахуванням вікової психоло­гії школярів, їх фізичних і співочих можливостей і т.п.);

2. Визначається вид хорового твору із супроводом чи а капела (якщо з супроводом, то слід визначити характер супроводу - дублюючий або такий, що збагачує звучання хору самостійною розробкою музичного матеріалу);

3. Діапазон твору і кожної хорової партії зокрема (проаналізу­вати кожну партію). Роль хорових партій. Теситурні умови окремих партій. Теситурні і динамічні співвідношення між голосами. Регістри. Розподіл основного тематичного матеріалу між партіями хору, соль­ними голосами та інструментальним супроводом.

4. Інтонаційні труднощі. Діагностика хорових партій на пред­мет чистоти інтонування. Інтонування ступенів ладу. Інтонування інтервалів. Теситурні умови і труднощі інтонування.