Сторінка
1
1. Визначення і позначення. Різновиди
Септакорд, побудований на ввідному звуці (VII ступення), має домінантову функцію і називається ввідним. Його скорочене позначення - DVII7.
Залежно від інтервалу між основним звуком і септимою розрізняються:
а) малий ввідний септакорд натурального мажору, з інтервальним складом - мала терція, зменшена квінта, мала септима (тобто зменшений тризвук з малою септимою);
б) зменшений ввідний септакорд гармонічного мажору і мінору (коротше - зменшений), з інтервальним складом мала терція, зменшена квінта, зменшена септима (тобто зменшений тризвук із зменшеною септимою):
Примітка. В мажорі можливий перехід від малого ввідного септакорду до зменшеного хроматично прохідним півтоновим ходом септими DVII7 в одному з голосів (порівняти з аналогічним переходом з натурального мажору в гармонічний на основі субдомінантової гармонії):
Як і всі інші септакорди, DVII7 має три обернення:
2. Приготування ввідного септакорду
Ввідний септакорд (особливо зменшений) нерідко з'являється безпосередньо після тоніки; проте частіше всього він, як дисонанс, готується яким-небудь акордом групи S в гармонічному з'єднанні з ним:
Можливо поява ввідного септакорду і після D, і D7 а іноді (значно рідше) -після TSVI і tsVI:
3. Розв’язання ввідного септакорду в тоніку
Як правило, ввідний септакорд і його обернення розв’язуються в тоніку з подвоєною терцією: квінта і септима DVII7 йдуть поступово вниз (відповідно в терцію і квінту Т), а основний звук і терція - поступово вгору (відповідно в основний звук і терцію Т).
При такому голосоведенні основний ввідний септакорд розв’язується в основне тонічне тризвуки, DVII65 і DVII43 - в тонічний секстакорд, а маловживаний секундакорд - в прохідний Т64 або, значно рідше, в K64
Примітка. В розв’язані DVII43 можливо застосування стрибка - по аналогії з розв’язаням D2 в Т6 (див. 4-й такт прикладу 302).
Подвоєння тонічної терції викликається бажанням уникнути паралельних квінт при розв’язані ввідного септакорду і його обернення; подвоєння стає необов'язковим, якщо розташування DVII7 або його обернення таке, що при розв’язані в тоніку (Т, або Т6) або прохідний Т64) виходять паралельні кварти, а не квінти:
4. Внутрішньофункційне розв’язання DVII7
На сильному (а в більш помірному русі - і на відносно сильній) долі ввідний септакорд звучить дуже напружено і легко може бути сприйнятий як затримання до менш напруженого домінантсептакорду.
В таких випадках часткове - внутріфункційне- розв’язання робиться низхідним поступеневим рухом ввідної септими в основний звук D7.
При залишенні решти трьох (загальних) звуків на місці
а) DVII7 розв’язується (точніше - переходить) в D65
б) DVIID65 - в D43
в) DVII43 -в D2 і, нарешті
г) DVII2 - в основній D7. Схема переходу DVII7 в D7:
5. Прохідні акорди в оточенні DVII7
Між акордами DVII7 можуть знаходитися прохідні акорди всіх трьох функцій: тонічної, субдомінантової і домінантової:
Доповнення. Ввідний септакорд і його обернення можуть також брати участь в оточенні прохідних співзвучь різними акордами:
6. Субдомінантні властивості ввідного терцквартакорда (DVIID43)
Бас другого обернення ввідного септакорду є IV ступенем гамми і представляє, тим самим, елемент субдомінанти в даному дисонуючому (значить - біфункціональному) акорді.
Це служить приводом для використовування DVIID43 як своєрідна субдомінанта (тим паче, що і септима його є, одночасно, субдомінантовою терцією); DVII43 безпосередньо переходить в Т6 типовим для плагальных оборотів низхідним ходом баса на кварту від IV ступеня до I. При цьому в субдомінанті, передуючій ввідному терцквартакорду, подвоюється квінта:
Примітка. З цієї ж причини після DVIID43 може з'явитися К64 (див. перший хор з опери «Орфей» К. В. Глюка), що вводиться іноді DD (див. Largo з сонати № 7 Бетховена, 1-й період).
Зменшений ввідний септакорд володіє однією особливістю, що відрізняє його від малого; він складається з трьох малих терцій; збільшена секунда, що виходить від обернення зменшеної септими, енгармонічно також рівна малій терції. Таким чином, зовні певного тонального оточення основний зменшений ввідний септакорд не відрізнимо на слух від свого обернення, побудованого від того ж звуку (енгармонічна рівність):
Приклад гармонізації:
Інші реферати на тему «Музика»:
Становлення музично-фольклористичної думки (кінець ХVІІІ - кінець XX ст.)
“Ти прекрасна, о наша Вітчизно” хор в супроводі оркестру з опери “Навуходоносор”Джузеппе Верді
Кобзарство в церковно-релігійній традиції українського народу
Тризвуки vi ступення (TSVI). Перервана каденція. Прийоми розширення періоду
Синтез професійно-педагогічної та музично-виконавської майстерності в діяльності вчителя музики