Сторінка
2
РОЗДІЛ 1. ТЕОРЕТИЧНІ ОСНОВИ ОБЛІКУ ТА АНАЛІЗУ ДОХОДІВ, ВИТРАТ І РЕЗУЛЬТАТІВ ДІЯЛЬНОСТІ
1.1. Теоретичні засади обліку доходів, витрат і результатів діяльності
Необхідність в обліку виникла в глибоку давнину в процесі матеріального виробництва, а господарська діяльність сприяла його поширенню. Облік розвивався відповідно до економічних запитів суспільства. Бухгалтерія як практична діяльність людини існує відтоді, коли людина почала цілеспрямовано реєструвати факти свого господарського життя. Перші наукові праці з обліку з'явилися в Італії.
Перші історичні свідчення про бухгалтерію, яка велася методом подвійного запису, датовані 1340р., — це були облікові книги генуезької комуни, які повністю збереглися до наших днів.
Перша письмова праця з бухгалтерії „Про торгівлю та досконалого купця" була написана у 1485 р. В.Котрулі. У 1494 р. виходить у світ перша друкована книга Луки Пачолі „Сума арифметики і геометрії, вчення про пропорції, відносини", один з розділів якої— „Трактат про рахунки і записи" був практичним посібником з вивчення бухгалтерії, яка базується на принципі подвійного запису. Послідовниками Л.Пачолі були Дж.К.Кардано, Д.Мангіні, А.Казанова, А. ді Пієтро, Л.Флорі.
XV століття ознаменувалося відкриттям нових земель та бурхливим розвитком торгівлі. Бухгалтерський облік із розвитком торгівлі використовувався як система обліку в окремих купецьких підприємствах.
Розвивався бухгалтерський облік як наука і в інших державах: Голландії, Франції, Німеччині, Іспанії, англомовних країнах.
1600 року в Англії створена Англо-Вестіндська компанія, що займалася торгівлею. З 1615 року в ній працював Томас Манн, праці якого з проблем зовнішньої торгівлі увійшли до золотого фонду економічної літератури. В1794 р. видана праця англійця Е.Т.Джонса „Англійська система рахівництва", де автор критикував бухгалтерію, що базується на принципі подвійного запису, як засіб, що сприяє фальсифікації справ на підприємстві. У XVII-XVIII століттях промислова революція в Англії дала новий поштовх розвиткові обліку. Відтоді розпочато збір даних про затрати на виготовлення одиниці продукції, почали обліковувати капітал, знос, відносини з акціонерами, прибуток. Ці питання відображено у працях тогочасних авторів. Спроби застосування подвійного запису в промисловому обліку відносяться до середини XVII століття. Зокрема Дж.Додсон у 1750 р. описав техніку бухгалтерського і натурально-вартісного обліку виробництва, Р.Гамільтон у 1788 р. обґрунтував необхідність визначення результатів за кожним циклом виробництва. Основними досягненнями англійської школи є розробка ідей амортизації, форм обліку, теорії рахунків та запровадження інституту незалежних присяжних аудиторів. У 1773 році в Едінбурзі (Великобританія) з'явилися перші професійні бухгалтери.
У Франції Ж.Б.Кольбером 1673 року було розроблено і видано торговельний статут „Ордоннанс", де поряд з іншими було висвітлено питання організації і ведення бухгалтерського обліку. Це зумовило формування облікового законодавства, яким встановлено єдині правила ведення рахівництва, регламентовано облік торговельних підприємств, обмінних контор і банків, започаткована практика подання публічної фінансової звітності інвесторам. Слід відмітити і працю Е.Дегранжа (1795 р.), в якій автор розробив основні положення теорії бухгалтерії, згідно з якими головним чинником всієї господарської діяльності вважався власник, з точки зору якого розглядався весь бізнес.
В Іспанії ведення бухгалтерського обліку регламентувалось в законодавчому порядку. З 1522 року було встановлено, що банки, купці та інші особи зобов'язані вести бухгалтерію (книгу для інвесторів і баланс, Журнал, Головну книгу, книги для листів тощо), здійснювати записи в Касовій книзі та Щоденнику, застосовувати поділ рахунків на дебет і кредит.
В Німеччині 1512 року вийшла перша друкована праця Г.Грамматеуса. У XVI столітті були відкриті спеціальні школи для викладання рахівництва, а у XVIII столітті — облікові кафедри в університетах. В 1774 р. Ф.Гельвіг видав наукову працю, де описав самостійну форму обліку, що відома як німецька. Значний внесок в розвиток бухгалтерського обліку зробили також В.Швайнер, Г.В.Лейбніц, І.Готліб.
У Франції 1896 року розроблена десяткова система класифікації рахунків. В 1903 р. Е.Леоте запропонував План рахунків, що в 1909 році був запроваджений у бухгалтерську практику.
Відомий німецький вчений І.Ф.Шер розробив „балансову теорію Шера". Під впливом дедуктивного методу І.Ф.Шера бухгалтерія 20-х років XX століття поступово трансформувалась у балансовий облік.
У США 1887 року створено першу американську професійну організацію бухгалтерів. •
Найбільшого розвитку бухгалтерський облік як наука набув у XX столітті.
Поштовхом до розробки бухгалтерських стандартів як загальноприйнятих норм для всіх бухгалтерів, став виступ н'а початку 20-х років американського вченого А.Рігші, в якому він говорив про загадковість бухгалтерського обліку і майже повну практичну непридатність бухгалтерських звітів, оскільки було незрозуміло, яка методика покладена в основу обчислення відображених у звіті чисел.
Перші стандарти бухгалтерського обліку опублікувала Американська асоціація бухгалтерів ще в 1936 p., але вони не мали наукового характеру і не набули поширення.
У1911 році у Брюсселі вперше створена Міжнародна асоціація бухгалтерів, що діяла до Першої світової війни.
У 1949 році виникла перша регіональна організація бухгалтерів Європи, Азії, Африки та Америки — Міжамериканська асоціація бухгалтерів, що здійснювала теоретичні дослідження обліку, розробку стандартів обліку в державному секторі, підготовку бухгалтерів, видавничу діяльність.
У 1973 року асоціаціями професійних бухгалтерів декількох країн створено Комітет з міжнародних стандартів обліку. В перші роки його існування зовсім небагато представників головних світових фінансових ринків формально визнали міжнародні правила обліку. 1987 року Комітет започаткував новий проект, спрямований на суворе регулювання міжнародних правил обліку. У1993 році Комітет опублікував 10 нових стандартів, змінивши ставлення до національних правил. До того передбачалося, що країни-учасниці будуть розробляти національні правила, сумісні з міжнародними. Тепер Комітет прямує до розробки міжнародних правил, які могли б замінити національні. Основними завданнями діяльності Комітету є розробка бухгалтерських стандартів для потреб суспільства, яких необхідно дотримуватись, укладаючи фінансові звіти, поширення стандартів на весь світ — удосконалення та гармонізація бухгалтерського обліку.