Сторінка
7

Проблеми обліку, аналізу і аудиту доходів і витрат від реалізації, товарів в умовах комп’ютеризації бухгалтерського обліку (на прикладі КП “Казка”)

У разі реалізації товарів імпортного виробництва у пакувальній тарі з написами іноземною мовою суб'єкт господарської діяльності зобов'язаний забезпечити інформацію державною мовою про найменування, основні споживчі властивості товару, термін його придатності та умови зберігання, можливі застереження щодо вмісту шкідливих компонентів і обмежень у споживанні, а також гарантійні зобов'язання.

В закладах громадського харчування в меню зазначається назва продукції, вихід і вартість однієї порції, в прейскуранті цін на алкогольні напої — назва напою, вміст пляшки, ціна за пляшку, ціна за 50 та 100 мілілітрів. В підприємствах з обслуговуванням офіціантами у бланках рахунків повинні бути передбачені графи для зазначення назв страв, кількості порцій та ціни за порцію, підсумкової суми.

Ярлики цін (цінники), прейскуранти цін на куповані товари, покажчики цін обов'язково підписуються працівником, відповідальним за формування, установлення або застосування цін, і завіряються печаткою або штампом суб'єкта господарювання із зазначенням дати підписання. Для підприємств споживчої кооперації, крім розташованих у містах, печатка або штамп не є обов'язковими.

Ціни реалізації страв, виготовлених підприємством громадського харчування, визначаються методом калькуляції. Підставою для калькуляції є норми вкладення сировини, встановлені діючими збірниками рецептур. Розрахунок ціни реалізації здійснюється в калькуляційній картці.

Ціна реалізації страви зберігається до зміни компонентів у сировинному наборі або ціни на той чи інший вид сировини і продуктів. При виникненні таких змін визначається нова ціна реалізації. її розрахунок заноситься до наступної вільної графи калькуляційної картки із зазначенням у заголовку цієї графи дати змін. Знову встановлена ціна страви затверджується у вищезазначеному порядку.

Облік руху сировини та товарів на підприємствах громадського харчування на кухні ведеться на рахунку 23 „Виробництво", який призначений для узагальнення інформації про витрати на виробництво власної продукції на підприємствах громадського харчування.

Для обліку витрат сировини підприємству необхідно вести аналітичний облік на рахунку 23. Аналітичний облік дозволить забезпечити кількісно-сумову та якісну (сортову) інформацію про запаси, тобто наявність і рух сировини, готової продукції та купованих товарів.

На рахунку 23 „Виробництво" обліковуються також інші витрати, які включатимуться до собівартості продукції, яку виробляє підприємство громадського харчування, а саме: заробітна плата виробничого персоналу, відповідні нарахування на неї, амортизація виробничого приміщення, обладнання тощо.

Зазначимо, що є такі види витрат, які включаються до виробничої собівартості продукції шляхом їх розподілу. Наприклад, амортизація приміщення, заробітна плата управлінського персоналу. У громадському харчуванні ці витрати відносяться на собівартість продукції пропорційно до обсягу виробленої продукції. Ті витрати, які пов'язані з процесом виробництва, але не включаються до виробничої собівартості, тобто адміністративні витрати, обліковуються окремо. Так, підприємства громадського харчування, які використовують рахунки класу 9 „Витрати діяльності", адміністративні витрати обліковують на рахунку 92 „Адміністративні витрати". Суб'єкти малого підприємництва обліковують такі витрати на рахунках класу 8 „Витрати за елементами", а саме на рахунку 84 „Інші операційні витрати".

Підприємства громадського харчування, крім нормативних витрат (визначених Збірником рецептурних страв та технологічною документацією на фірмові страви та кулінарні вироби), несуть також витрати, визначені П(С)БО 16, та витрати, пов'язані з подальшою реалізацією виготовленої продукції і кулінарних виробів та обслуговуванням відвідувачів у залах. У зв'язку з цим підприємства громадського харчування повинні робити таку націнку, щоб покрити всі витрати та забезпечити собі прибуток від діяльності.

Витрати, що несе підприємство громадського харчування на реалізацію такої продукції, включаються до витратна збуті обліковуються на рахунку 93 „Витрати на збут". Відповідно до П(С)БО 16 на підприємствах громадського харчування до витрат на збут включають такі витрати, пов'язані з реалізацією (збутом) продукції (товарів, робіт, послуг):

• витрати пакувальних матеріалів для затарювання готової продукції на складах готової продукції;

• витрати на ремонт тари;

• оплата праці та комісійні винагороди продавцям, торговим агентам та працівникам підрозділів, що забезпечують збут;

• витрати на рекламу та дослідження ринку (маркетинг);

• витрати на передпродажну підготовку товарів;

• витрати на відрядження працівників, зайнятих збутом;

• витрати на утримання основних засобів, інших матеріальних необоротних активів, пов'язаних зі збутом продукції, товарів, робіт, послуг (операційна оренда, страхування, амортизація, ремонт, опалення, освітлення, охорона);

• витрати на транспортування, перевалку і страхування готової продукції, транспортно-експедиційні та інші послуги, пов'язані з транспортуванням продукції відповідно до умов договору поставки;