Сторінка
6

Проблеми обліку, аналізу і аудиту доходів і витрат від реалізації, товарів в умовах комп’ютеризації бухгалтерського обліку (на прикладі КП “Казка”)

Принцип послідовності—це постійне (із року в рік) застосування підприємством обраної облікової політики. Зміна облікової політики можлива лише у випадках передбачених національними положеннями (стандартами) бухгалтерського обліку, і повинна бути обгрунтована та розкрита у фінансовій звітності. Принцип облікової політики передбачає додержання у бухгалтерському обліку і фінансовій звітності протягом тривалого часу обраних методів визначення доходів, нарахування амортизації основних засобів та нематеріальних активів, зносу малоцінних та швидкозношуваних предметів, створення резервів, обліку і калькулювання собівартості продукції (робіт, послуг) тощо.

Принцип превалювання (переваги) сутності над формою передбачає, що операції повинні обліковуватись таким чином, щоб відобразити їх економічний зміст, а не юридичну форму, тобто перед бухгалтером стоїть завдання показати, насамперед, як певна операція впливає на цінності підприємства, а не які при цьому виникають права і зобов'язання.

Принципи бухгалтерського обліку взаємопов'язані та визначають правила його ведення.

Для здійснення управління суб'єктом господарської діяльності необхідно мати певні показники його діяльності, які повинні бути виміряні.

У бухгалтерському обліку для кількісного відображення руху засобів, коштів, обсягів здійснення господарських процесів використовують три види вимірників:

- натуральні;

- трудові;

- грошові (вартісні).

Натуральні вимірники застосовуються для отримання даних про господарські засоби і процеси в їх натуральному вираженні і надають інформацію про кількість однорідних об'єктів обліку в кг, м2, м3, га тощо. Ці вимірники використовують для обліку матеріальних цінностей, готової продукції, товарів та ін. За допомогою натуральних вимірників одержують не тільки кількісну, але і якісну характеристику об'єктів.

Трудові вимірники використовуються для визначення кількості витраченої праці та виражаються в одиницях часу (людино-дні, людино-години тощо). В поєднанні з натуральними вимірниками за їх допомогою розраховують заробітну плату, продуктивність праці, норми виробітку тощо.

Грошові вимірники призначені для узагальненого відображення господарських засобів, джерел їх утворення, процесів і результатів в єдиній вартісній оцінці в грошових одиницях. Грошовий вимірник є найбільш універсальним і узагальнюючим.

Відповідно до чинного законодавства в Україні бухгалтерська звітність складається в національній грошовій одиниці—гривні.

У бухгалтерському обліку використовуються всі три види вимірників, але основним є грошовий, за допомогою якого можна узагальнити всі господарські факти, явища та процеси. Господарські факти, які не мають грошової оцінки, в бухгалтерському обліку не відображаються.

3.3. Порядок формування цін і ціноутворення ПК „КАЗКА”

Продаж продукції суб'єктами господарської діяльності у сфері громадського харчування здійснюється за цінами, що встановлюються відповідно до законодавства.

Порядок формування цін у торгово-виробничих підприємствах врегульовано Законом України „Про ціни і ціноутворення" від 3.12.1990 року № 507-ХІІ. Відповідно до цього Закону підприємства громадського харчування самостійно встановлюють ціни на продукцію власного виробництва. Постановою Кабінету Міністрів України „Про удосконалення порядку формування цін" від 1812.1998 р. № 1998 визначено, що формування, встановлення та застосування суб'єктами підприємництва вільних цін на території України здійснюється виключно у національній грошовій одиниці. ,

Господарюючий суб'єкт зобов'язаний забезпечити наявність правильно оформлених цінників товарів, що надійшли для продажу, і на вимогу покупця надати йому повну інформацію про виготовлювача, основні споживчі якості та безпеку товару і його ціну, забезпечити належний рівень обслуговування.

Наказом Міністерства зовнішніх економічних зв'язків і торгівлі України „Про затвердження Інструкції про порядок позначення роздрібних цін на товари народного споживання в підприємствах роздрібної торгівлі та громадського харчування" від 4.01.1997 року № 2 встановлено, що роздрібні ціни фіксуються суб'єктом господарювання у реєстрі роздрібних цін, де зазначається: назва товару, артикул, марка, тип, відпускна ціна (ціна постачальника) з посиланням на документ, що її засвідчує, розмір торговельної надбавки, встановлена роздрібна ціна.

Документами, які обґрунтовують сформовані і встановлені ціни на товари, що надійшли до підприємств громадського харчування, є рахунки-фактури, накладні, квитанції про прийняття товарів на комісію, забірні картки, калькуляційні картки, інші супровідні документи, книги надходження товарів, акти останньої інвентаризації, описи-акти уцінки, дооцінки.

Інформування покупців про роздрібні ціни на товари здійснюється за допомогою таких засобів:

• ярликів цін (цінників);

• прейскурантів алкогольних напоїв;

• меню та прейскурантів на куповані товари.

. Цінники повинні мати такі реквізити:

• для вагових товарів — назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів;

• для товарів чи напоїв, що продаються на розлив, — назва товару чи напою, сорт, ціна за одиницю місткості або одиницю ваги;

• для штучних товарів та напоїв у пляшках — назва товару чи напою, вага або місткість, сорт, ціна за штуку;

• для товарів, що розфасовані, — назва товару, сорт, ціна за один кілограм або за сто грамів, вага одиниці розфасовки, ціна за одиницю розфасовки.