Сторінка
17
Матеріальн відповідальні особи щодня складають звіт про рух готових виробів у двох примірниках. Перший з доданими прибутковими і видатковими документами передають до бухгалтерії під розписку на другому примірнику звіту, що залишається у матеріально відповідальної особи.
Незавершеного виробництва, як правило, на кінець дня (зміни) не повинно бути. Залишок може бути тільки за напівфабрикатами, на виготовлення яких за технологією потрібно більше ніж один робочий день (зміну). Якщо незавершене виробництво існує, то його слід завершити на другий день (зміну), і його закриття в обліку необхідно оформити окремою накладною із зазначенням причин, які призвели до наявності залишку по рахунку виробництва.
Для оформлення передачі готових виробів з кондитерського та інших цехів до комори (експедиції) підприємства громадського харчування оформлюється звіт про рух готових виробів. У звіті має бути зазначене повне і точне найменування виробів, а щодо штучних – вага одного виробу.
Звіт складають у двох примірниках. Один примірник з доданими документами здають до бухгалтерії, другий залишається у матеріально відповідальної особи.
3.2. Бухгалтерський облік витрат виробництва і реалізації продукції
на КП „КАЗКА”
Підприємства громадського харчування згідно методичних рекомендацій з формування складу витрат та порядку їх планування (Наказ Міністерства економіки та з питань інтеграції України від 22.05.02 №145) відносяться до сфери торгівлі, однак вивчення літературних джерел показало, що різні автори пропонують різні методики відображення в обліку виробництва і реалізації продукції громадського харчування.
Найбільш поширеними є два методи:
1. Облік виробництва здійснювати на рахунку 23 “Виробництво” за аналогією обліку в роздрібній торгівлі (46, 58). Облік витрат на випуск продукції при цьому методі ведеться винятково в частині вартості сировини, тобто облік виробництва може бути організований як на рахунку 23 “Виробництво”, так і в окремому субрахунку другого порядку, що відкривається до субрахунку 282 “Товари в торгівлі”, наприклад, на субрахунку 282/2 “Кухня”. При цьому методі рахунок 23 використовується тільки для обліку руху сировини на виробництві. Облік інших витрат пов’язаних з виробництвом і реалізацією здійснюється на рахунку 93 “Витрати на збут”.
2. Облік виробництва здійснюється у відповідності з вимогами П(С)БО 16 “Витрати” з формуванням виробничої собівартості виготовленої продукції. При використанні цих методів по різному формується такий показник звітності як собівартість реалізованої продукції з використання рахунків 23 “Виробничі витрати” і 91 “Загально-виробничі витрати”. При першому методі собівартість реалізованої продукції визначається як первісна вартість сировини використаної для виготовлення власної продукції.(30, 31, 45, 49, 52)
При другому методі виробнича собівартість продукції, складається з:
• прямих витрат (тобто таких, які можна віднести до конкретного об’єкта витрат);
• змінних загально-виробничих витрат;
• постійних розподілених загально виробничих витрат.
Для обліку цих витрат необхідно використовувати рахунки 23 “Виробництво”, 91 “Загально-виробничі витрати”.
З огляду на особливості діяльності підприємств громадського харчування, на дебеті рахунку 23 «Виробництво» протягом звітного місяця підприємствам громадського харчування пропонується відображати прямі матеріальні витрати, а готову продукцію списувати в реалізацію, використовуючи метод оцінки вибуття запасів за нормативними витратами.
Суть цього методу полягає в тому, що в процесі реалізації готова продукція списується в собівартість за нормами витрат, встановленими підприємством на основі нормальних рівнів викоагально сировини, праці та інших елементів майбутньої виробничої собівартості.
Після закінчення звітного місяця і формування інших (крім вартості сировини) елементів виробничої собівартості готової продукції необхідно буде провести коригування собівартості готової продукції з урахуванням фактичних (а не нормативних) витрат на її виробництво і відповідно відкоригувати собівартість реалізованої продукції.
Крім виробничої собівартості, до складу собівартості реалізованої готової продукції, яка формує результат від реалізації, відповідно до П(С)БО-16 повинні включатися нерозподілені постійні загально виробничі витрати і наднормативні виробничі витрати.
Схематично елементи собівартості реалізованої готової продукції на підприємствах громадського харчування подано на рис. 3.3
Розглянемо економічне значення використовуваних термінів.
Щодо терміна «прямі витрати» питань, як правило, не виникає. А ось зміст категорій «розподілені постійні загально виробничо витрати» і «змінні загально виробничо витрати» потребує деякого пояснення. Так, у П(С)БО-16 всі загально виробничо витрати поділено на змінні та постійні. Сума змінних витрат коливає залежно від обсягів продажу готової продукції (наприклад, витрати, пов’язані з нарахованою виробничим методом амортизацією основних засобів, які використовуються для приготування конкретних блюд тощо). Сума понесених змінних загально виробничих витрат відноситься в дебет рахунку 23, тобто збільшує виробничу собівартість виготовленої продукції.
Постійні витрати включають витрати на обслуговування і управління виробництвом, що не змінюються через зміну обсягів діяльності (наприклад, розмір орендної плати за приміщення тощо).
Звертаємо увагу, що залежно від умов діяльності конкретного підприємства один і той самий вид витрат може бути як змінним, так і постійним. Наприклад, амортизаційні витрати можуть бути постійними, якщо підприємство вибрало такі методи нарахування амортизації: прямолінійний, зменшення залишкової вартості, прискореного зменшення залишкової вартості, кумулятивний або податковий. А якщо підприємство амортизує духову шафу, наприклад, за допомогою виробничого методу, то витрати, пов’язані з амортизацією, будуть змінними.
Інші реферати на тему «Бухгалтерський облік, податки»:
Проблеми та перспективи розвитку аудиту в Україні
Форми бухгалтерського обліку
Вибіркові і суцільні спостереження у фінансово-господарському контролі й аудиті
Фінансовий контроль в Україні: необхідність, суть, класифікація, система
Державна контрольно-ревізійна служба та її функції у фінансовому контролі