Сторінка
1

Принципи аудиторського контролю

Принцип (від лат. principium — начало, основа) аудиту -це основні засади, на яких здійснюється його функція. Виз­начені вони нормативом № 3 "Основні принципи, які регу­люють аудит", затвердженим Аудиторською палатою Украї­ни. Спірною є сама назва нормативу, оскільки аудит регулю­ють не принципи, а закони та нормативно-правові акти, але попри цю недоречність, у ньому закладені основні засади, які формують аудит як певну систему знань.

Принципи аудиту, як незалежної форми фінансово-гос­подарського контролю, включають незалежність аудитора, його професійну етику, об'єктивність та компетентність, кон­фіденційність і доброзичливість.

Незалежність аудитора — обумовлена його професійною діяльністю проведення експертної оцінки бухгалтерського обліку і звітності щодо правдивості відображення господарсь­кої діяльності суб'єкта підприємництва.

Незалежність аудитора грунтується на відсутності мате­ріальної заінтересованості аудитора у результатах діяльності суб'єкта, який перевіряється. Законодавством надано право аудитору виконувати роботу самостійно незалежно від волі замовника, його безпосереднього керівника, а лише спираю­чись на законодавство та нормативно-правові акти.

Професійна етика — це норма поведінки, яка забезпечує:

моральний характер взаємовідносин між людьми, що грун­туються на професійній діяльності. Незважаючи на загальні вимоги до моральних якостей і наявність єдиної трудової моралі фахівців, існують ще специфічні норми поведінки тільки для деяких видів професійної діяльності. Виникнення і розвиток таких норм грунтуються на моральних засадах людської гідності та гуманізації внутрішньопрофесійних від­носин.

Загальні вимоги до професійної етики стосуються і ауди­тора.

Об'єктивність — неупередженість при дослідженні пи­тань, поставлених на вирішення аудиту замовником, складан­ня висновків лише на основі результатів дослідження, які мають бути підтверджені системою доказів (первинних до­кументів, норм і нормативів, облікових регістрів, інвентари­заційних описів, актів та ін.).

Компетентність — висока професійність при дослідженні аудитором питань, поставлених замовником, спираючись на норми аудиту, володіння методиками проведення наукових досліджень з економіки.

При проведенні аудиту необхідний науковий підхід до вибору методики виконання окремих аудиторських проце­дур при дослідженні господарських процесів, інвестицій, фінансового менеджменту, маркетингу та ін.

Конфіденційність (від лат. confidentio — довір'я) — збере­ження у таємниці інформації, наданої замовником аудитору для дослідження, а також нерозголошення результатів дос­лідження без згоди на те замовника. Винятком є надання аудитором інформації правоохоронним органам (судам, про­куратурі, арбітражу, слідчим та ін.) за спеціальним рішен­ням, погодженим із замовником.

Доброзичливість — повага до замовника аудиторських послуг та колег у професійному спілкуванні, позитивне став­лення до критичних зауважень із приводу виконаної роботи та перевірка їх на підставі доказів, внесення в разі потреби змін і доповнень, повага до думки інших фахівців та ураху­вання її в процесі дослідження.

Організація аудиту — сукупність певних елементів, спря­мованих на раціональне виконання аудиторського процесу. До них належить комплектування кадрів аудиторської фір­ми, які мають спеціальну фахову освіту, насамперед з облі­ку і аудиту, та інших спеціальностей, передбачених законом. Забезпечення службовими приміщеннями, меблями, обчислю­вальною технікою, довідковою літературою також є елемен­том організації аудиту. Сюди входять рекламно-інформаційні елементи організації портфеля замовлень на аудиторські послуги, складання договорі», угод з клієнтами та плануван­ня їх виконання у строки, передбачені договорами.

Методологія аудиту — сукупність загальнонаукових і власних методичних прийомів фінансово-господарського контролю, які формують метод аудиту. Методологія аудиту грунтується на наукових методах дослідження відображен­ня фінансово-господарської діяльності підприємців у бух­галтерському обліку і звітності-достовірності, своєчасності, обгрунтованості і розподілу результатів діяльності, оподат­кування, фінансової стабільності та ін. Додержання методо­логії аудиту забезпечується доцільністю вибору методики дослідження, доказів та інформації з досліджуваних питань, визначення критеріїв суттєвості й достовірності, методик оцінки ризику у висновку аудитора, використання даних внутрішнього аудиту і результатів роботи інших аудиторії! або експертів, норм оформлення результатів аудиту (акт, висновок), поінформованість замовників (клієнтів), контролі. якості роботи аудитора.

Отже, принципи аудиту грунтуються па його незалеж­ності як виду фінансово-господарського контролю, високих професійних, культурних і морально-вольових якостей ауди­тора, науковій організації і прогресивній методології вико­нання аудиторського процесу