Сторінка
1
Загальні положення контрольно-перевірочної роботи
Планування та організація підготовки документальної перевірки
Початковим етапом контрольно-перевірочної роботи є планування документальних перевірок, яке полягає у визначенні переліку об'єктів, що підлягають документальним перевіркам, термінів, обсягів та категорій вказаних перевірок, кадрових ресурсів, необхідних для проведення.
Усі підрозділи податкової служби України на підставі аналізу баз даних, іншої інформації та проблемних питань, що виникли за поточний період і потребують висвітлення під час документальних перевірок, подають у строки, визначені нормативними документами, підрозділам, відповідальним за проведення перевірок, пропозиції щодо включення до Національного плану документальних перевірок, на майбутній рік суб'єктів господарювання.
Основним критерієм відбору платників податків-фізичних осіб для планування документальних перевірок є результати детального аналізу накопичених даних про фінансово-господарську діяльність суб'єктів підприємництва.
Підрозділам, що проводять перевірку під час проведення аналізу даних, накопичених про суб'єктів підприємництва-юридичних осіб, особливу увагу необхідно звертати на інформацію про засновників та керівників підприємств, які включені до плану перевірок, та фізичних осіб, пов'язаних з юридичними особами, які відібрані до плану перевірок юридичних осіб або є засновниками та керівниками одночасно в декількох юридичних особах.
Плануючи перевірки суб'єктів підприємництва-фізичних осіб, доцільно розробити комплекс заходів, спрямованих на отримання детальної інформації щодо діяльності платника з інших, ніж його звітність або бухгалтерські документи, джерел.
Крім того, для більш ефективного проведення перевірок необхідно опанувати якомога більшою кількістю баз даних ДПА України щодо платників податків:
1. „Держдоходи".
2. „База відкритих/закритих банківських рахунків та кредитово-дебетових оборотів".
3. „Митниця".
4. „КРП".
5. „Держреєстр фізичних осіб".
6. „Аудит".
7. „Сумісники".
8. „Галузь".
9. „Податки з громадян" та інші.
Аналіз наведених баз даних дозволяє більш ретельно вивчити діяльність платників та зробити об'єктивні висновки.
Усі підрозділи при організації перевірок в обов'язковому порядку дотримуються вимог Указу Президента України від 23 липня 1998 року №817/98 „Про деякі заходи з дерегулювання підприємницької діяльності".
Не пізніше ніж за десять днів до початку планової документальної перевірки підрозділ, відповідальний за перевірку, направляє платнику податків письмове повідомлення про її проведення. Також за 10 днів про терміни проведення комплексної документальної перевірки слід повідомити відповідні підрозділи податкової служби та інші контролюючі органи, що будуть брати участь у її проведенні.
Підрозділи податкової служби, отримавши такі повідомлення, обов'язково письмово за 3 дні до початку перевірки повідомляють підрозділи, відповідальні за перевірку, про наявну інформацію щодо платника, яка може свідчити про ухилення від сплати податків чи відсутність такої інформації, а також про відмову від участі у перевірці з вказівкою причини.
Результатом доперевірочної підготовки є розробка конкретної концепції перевірки, що враховує всі подальші перевірочні дії. На основі виробленої концепції майбутньої перевірки складається програма перевірки, що затверджується керівником податкового органу. Програма перевірки повинна складатися виходячи з головної мети проведення перевірки та полягати у виявленні вірогідності визначення об'єктів оподаткування, правильності обчислення податків, оцінці стану звітної дисципліни, фінансового стану та ведення бухгалтерського обліку, а також у виявленні фактів приховування та заниження сум податків їх платниками.
Документальні перевірки обов'язково повинні плануватись перед початком. Головна мета плану документальної перевірки полягає в тому, щоб визначити її цілі, обсяги, етапи та організаційні заходи. План повинні містити наступні складові:
1. Обґрунтування причини перевірки.
2. Перелік питань, яким потрібно приділити основну увагу протягом перевірки, і причини, чому вони розглядаються як такі, що свідчать про ухилення від сплати податків.
3. Заходи, що будуть застосовані (збір інформації з різноманітних джерел - банк, митниця, ДАІ тощо; опитування платника; обстеження виробничих приміщень та потужностей; проведення зустрічних перевірок постачальників чи споживачів, кредиторів та дебіторів; метод, що застосовується; докази, що необхідно зібрати, оперативні заходи тощо).
4. Аналіз результатів попередніх документальних перевірок платника.
5. Графік перевірки.
План має бути гнучким для внесення змін на підставі інформації, що отримана при перевірці та з будь-яких додаткових джерел.
Після початку перевірки ревізор-інспектор повинен оцінити, чи правильно було вибрано метод перевірки.
План також виступає як засіб контролю з боку керівників за діяльністю інспектора, бо у ньому відображається все, що буде проведено протягом перевірки, і чітко визначаються зобов'язання ревізора.
Для проведення перевірки працівники податкових органів повинні мати доручення на право проведення документальної перевірки платника податків, що оформляється на бланку податкового органу, завіряється печаткою і підписується начальником або заступником начальника податкового органу та реєструється в спеціально заведеному для цих цілей журналі, який ведеться в підрозділі документальних перевірок.
Крім цього, структурні підрозділи податкових органів забезпечують участь своїх працівників у проведенні комплексних перевірок згідно з Національним планом перевірок, у терміни, повідомлені підрозділами, що очолюють перевірки.
Починаючи перевірку, працівники податкових органів повинні пред'являти свої службові посвідчення та доручення на право проведення перевірки керівництву суб'єктів підприємницької діяльності, що перевіряється.
Підрозділи податкової служби, які беруть участь у перевірках, оформляють свої перевірки окремими актами з необхідними додатками за підписом посадових осіб суб'єкта підприємницької діяльності, який перевіряється, і здається керівнику групи. При цьому акти платнику не залишаються, а використовуються при складанні зведеного акта і рішення за ними не приймається. Вони також подають пропозиції щодо необхідності вилучення первинних та інших документів, що свідчать про приховування оборотів і несплату податків. Вилучення здійснює підрозділ, який оформляв зведений акт. Підрозділ, відповідальний за проведення перевірки, оформляє зведений акт із додатками відповідно до вимог нормативних та інструктивних документів, складає протоколи, готує проекти рішення про застосування фінансових санкцій до платника та проекти постанов про притягнення посадових осіб до адміністративної відповідальності, крім випадків, коли матеріали передаються підрозділам податкової міліції для вирішення питання про притягнення посадових осіб до кримінальної відповідальності.