Сторінка
1
План.
Вступ.
1. Джерела людинознавчих концепцій мислителів Київської Русі.
1.1. Образ людини в міфо-язичницькому світогляді.
1.2. Вплив християнства на розуміння людини в філософській думці Київської Русі.
2. Концепція „внутрішньої людини” у світоглядних орієнтаціях києво-руських мислителів.
2.1. Духовність як основна цінність людини.
2.2. Єдність емоційно-чуттєвого та раціонального в духовному світі людини.
3. Образ святості як інтеграція сутнісних рис моральної свідомості.
Висновки.
Вступ.
Актуальність дослідження. У сучасному світі відбувається активний і складний процес державного і духовного відродження багатьох народів, формування їх національної свідомості. Процеси гуманізації суспільного життя, утвердження пріоритету загальнолюдських цінностей зумовили загострення інтересу до проблеми людини, її духовного світу, до питань історії, науки та культури.
Україна зараз перебуває на складному етапі трансформації суспільства. Перед її народом, керівництвом держави стоїть проблема вибору шляху подальшого національного розвитку. З цієї причини чи не найбільш значимими й актуальними в умовах переходу до демократичного суспільства є питання про те, які фундаментальні положення закладалися в релігійно-філософській галузі, що були початком тисячолітнього суспільно-державного, науково-філософського і сакрального розвитку нашої Батьківщини, формування менталітету українського народу. Звернення до проблеми людини у поглядах давньоруських мислителів, співвідношення в людині матеріального і духовного, розуму та віри, проблема вибору у житті нині зумовлюється соціально-політичними, духовно-культурними та науково-пізнавальними потребами нашого суспільства.
Філософський здобуток доби Київської Русі потребує ретельного вивчення та реабілітації творів того часу, як таких, що належать до скарбниці української філософської думки. Літературні пам’ятки тих часів, що дійшли до нас є цінними тому, що відображають не лише ідеологічний, соціальний, політичний та економічний устрій Київської Русі, а також і філософські тенденції у трактуванні подій та явищ оточуючого світу. Саме в епоху Київської Русі зародилися основні риси української філософії – гуманізм, кордоцентризм, антропоцентризм, релігійність та інші. Таким чином, зберігає свою актуальність подальше вивчення проблеми людини у філософських рефлексіях мислителів Київської Русі.
Рівень наукової розробки проблеми. Проблема людини, відношення “людини – світ”, “людина – Бог” у філософській думці Київської Русі розроблялася рядом українських та російських істориків та теоретиків філософії. Глибокому філософському аналізу вітчизняну середньовічну думку піддавали А.Ахутін, С.Бондар, А.Бичко, І.Бичко, С.Возняк, Т.Голіченко, В.Горський, М.Громов, М.Кашуба, Л.Поляков, Т.Чайка. Естетичні та культурологічні проблеми давньоруської доби вивчали С.Аверінцев, В.Бичков, А.Кураєв, І.Жеребило, В.Шохін. Проблему людини і сенсу її життя у давньоруських літературних пам’ятках досліджували Ю.Ісіченко, В.Кушаков, К.Мяло, Г.Павленко, В.Топоров. Роботи В.Горського, М.Капустіна, І.Кривельова, А.Колодного, О.Окулова присвячено питанням взаємодії філософії, культурології та богослов’я. Процес культурологізації суспільних відносин розкрито у працях В.Зоца, А.Іпатова, Д.Ліхачова.
Незважаючи на великий інтерес вчених, особливо в роки незалежності України, до філософської спадщини Київської Русі, поза увагою залишається цілий ряд проблем, дослідження яких дає можливість всебічно та комплексно оцінити місце і роль людини не лише у працях релігійно-філософського змісту, але й в суспільній свідомості давньоруського суспільства.
Мета і завдання дослідження. Основна мета магістерського дослідження полягає у з’ясуванні тлумачення проблеми людини та сенсу її життя українськими мислителями доби Київської Русі, а також впливу такого розуміння на поведінку людини в суспільному житті, на усвідомлення її ролі й призначення в земному бутті. Для досягнення цієї мети було поставлено наступні завдання:
- проаналізувати тлумачення українськими мислителями поняття сенсу життя як земного буття людини;
- прослідкувати різні підходи до розуміння ними призначення людини і змісту її діяльності;
- дослідити особливості трактування давньоруськими мислителями сенсу життя людини як духовного удосконалення і їхнє розуміння образу святості;
- проаналізувати сутність поняття активної діяльності людини на землі у тлумаченні києво-руських мислителів.
Об’єктом дослідження магістерської роботи є проблема людини в спадщині українських мислителів Київської Русі.
Предметом роботи єдослідження особливостей пошуків сенсу людського життя, розуміння і трактування його суті, філософсько-теоретичне осмислення співвідношення в людині духовного і матеріального, розумового і чуттєвого, святості у творах українських мислителів ХІ – ХІІІ ст.
Методи дослідження. Методологічною основою дослідження є принципи об’єктивності та історизму, конкретно – історичного підходу до явищ суспільного життя та їх відображення в києво-руській філософській думці. В процесі роботи використовувалися теоретичні і методологічні засоби філософського аналізу, синтезу, індивідуалізації й узагальнення.
Завантажити реферат