Сторінка
16
Ø про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за порушення бюджетного законодавства та нецільове використання бюджетних коштів;
Ø про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за економічні злочини, що завдали збитків державі;
Ø про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності громадян та посадових осіб за приховування доходів та ухилення від повної та своєчасної сплати податків;
Ø про "відмивання" грошей та посилення кримінальної відповідальності за операції, пов'язані з "відмиванням" грошей;
Ø про попередження зловживань і злочинності на ринку цінних паперів;
Ø про джерела походження первинного (стартового) капіталу;
Ø про внесення змін і доповнень до Кримінального кодексу України щодо посилення відповідальності за контрабанду і ухилення від сплати мита (ввізного та вивізного) та вже названі законодавчі акти, що мають попереджати і карати злочинність, яка можлива у кредитно-банківській системі.
Для активного захисту прав підприємців приватної форми власності та для активізації масового залучення учасників "тіньової" економіки до легалізації своєї підприємницької діяльності необхідно вдосконалити законодавчу і організаційно-процедурну базу посилення надійності захисту їх майнових прав і комерційних інтересів. У цьому напрямі одним із необхідних моментів є створення широкої мережі не тільки судових, але й напівофіційних органів вирішення комерційних спорів, таких як третейський суд. Це дозволить мати
право зберігання конфіденційності сторін, а також створити процедурні умови
для примусового виконання їх легально обґрунтованих рішень відповідними
оперативними органами державної виконавчої влади.
Надання підприємцям реально гарантованої державою можливості звернутися за оперативним і справедливим захистом своїх прав, не використовуючи можливості таких форм захисту, що базуються на насильницько-кримінальних та інших протиправних методах, вирішення спірних питань буде сприяти створенню необхідних умов для легалізації "темно-сірої"" економіки та подальшого скорочення бази живлення економічної злочинності в Україні. необхідно організувати більш ефективний державний захист приватного підприємництва від зазіхань могутніх владних корупціонерів, а також від тиску на них "криваво-чорних" правопорушників.
Слабка ефективність, певна корумпованість та ще існуючий застаріли "ворожо-класовий" підхід правоохоронних органів до підприємців (що до того ж посилюється відсутністю на цей час ефективно діючої системи державного захисту підприємців від шантажу і тиску з боку кримінальних структур нападів, рекету, кілерства, викрадень бізнесменів та членів їх родин з метою
викупу тощо) є одним з чинників, що гальмує можливість легалізації значної частини "тіньової" економіки в Україні.
Україна, як і будь-яка країна, що розбудовує демократичне суспільство, має бути зацікавлена, передусім, в очищенні свого внутрішнього соціально-економічного середовища, а також надійному захисті населення від кримінального терору з боку "криваво-чорної" злочинності. Саме тому найближчим часом необхідно створити таку систему законодавчого забезпечення, яка б дозволила правоохоронним органам будувати свою роботу у відповідності із присягою: однаково захищати всіх без винятку жертв насильництва, що потерпіли від злочинного світу і не відволікатися на "боротьбу" із незначними правопорушеннями, які на цей час існують у "темно-сірому" секторі "тіньової" економіки. У той же час роботою щодо легалізації "темно-сірих тіньовиків" повинні займатися виключно податкові і спеціальні органи державної виконавчої влади.
У практику діяльності правоохоронних органів потрібно впроваджувати чіткі підходи щодо розмежування капіталів кримінальних елементів та "тіньовиків-господарників". Це відповідним чином повинно випливати з правових актів, які юридично мають закріплювати ці якісні відмінності, що особливо важливо для підвищення результативності у боротьбі з економічною злочинністю та корупцією. У правотворчій і правозахисній діяльності необхідно також брати до уваги весь існуючий арсенал (від насильницьких до економічних) засобів, що на цей час застосовує кримінальна система для підтримання свого "тіньового правопорядку" і впроваджувати на базі цих знань надійні механізми їх знешкоджень.
Необхідно формувати нове ставлення громадськості й офіційних структур до вітчизняних підприємців, у тому числі і до тих, хто мешкає за кордоном.
Емпірика періоду ринкової трансформації є такою, що на цей час вже досить наївною здається нещодавно поширена серед науковців і представників владних структур теза, за якою ринок все сам розставить на свої місця, а перехід до ринкової економіки, лібералізація відносин між державою і її суб'єктами, а також між самими суб'єктами господарсько-комерційної діяльності автоматично ліквідує "тіньову" економіку і дозволять вивести її на "світло".
Свідченням того, що це далеко не так, є не тільки набутий вітчизняний досвід, а й досить бурхливий розвиток "тіньової" економіки в більшості країн Заходу.
Безумовно можливо очікувати об'єктивного самовідмирання тих проявів "тіньової"" економіки, які зросли на ниві адміністративно-командної системи та її "відлуння". У той же час не слід думати, що начебто вся діюча у "тіні" частка економіки може бути легалізованою лише шляхом дерегуляції, тобто зняттям тих чи інших заборон і обмежень у діяльності суб'єктів економічних відносин або зменшенням податково-фіскального тиску на них до самої нижчої позначки, яку може собі дозволити держава.